Складається враження, що для нашого уряду більш цікавим є залучення дорогих коштів на міжнародних ринках капіталу, ніж використання вже доступних і дешевих кредитних ресурсів МФО. На сьогодні у трьох найбільших наших партнерів з числа міжнародних фінансових організацій є доступними для України, але не використаними близько 6,8 мільярда доларів.
Президентський указ №837/2019 від 9 листопада 2019 року поставив перед урядом України завдання: протягом наступного року збільшити вибірку по кредитах МФО вдвічі. Тобто використовувати дешеві інвестиції з метою подолання проблем, що стоять перед економікою країни і заважають нам почати їздити новими дорогами, економно використовувати тепло та електричну енергію, споживати чисту воду і вирішувати екологічні проблеми. Фактично це найважливіші напрями кредитування України міжнародними фінансовими організаціями.
Утім, зараз за проєктами Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) невикористаними залишаються 1,5 млрд дол. (кредитний портфель цього банку на сьогодні становить 2,3 млрд), за проєктами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) - 1,8 млрд євро (кредитний портфель - 3,9 млрд), за проєктами Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) - 3 млрд євро (кредитний портфель - 3,6 млрд). ЄІБ є своєрідним переможцем у цій "боротьбі".
ЄІБ є одним із найбільших у світі державних позикодавців, установою, яка фінансує проєкти розвитку, та інституцією Європейського Союзу. Україна не є членом ЄІБ, але з 2005 року ми маємо підписану Рамкову угоду, яка надала можливість користуватися дешевими кредитними ресурсами. З середини 2006-го розпочалася підготовка перших проєктів у галузі енергетики та будівництва доріг. Мінімальний обсяг кредиту ЄІБ має становити 25 млн євро, частка кредиту банку - дорівнювати 50%. Перші проєкти банку готувалися за участі ЄБРР, який уже працював у нашій країні з 1992 року. Кредитний портфель ЄІБ в Україні на кінець 2012-го становив 1291 млн євро, реалізація проєктів відбувалася швидкими темпами. Для проєктів із розвитку інфраструктури ЄІБ надає кредитні ресурси на період до 20 років із пільговим періодом до шести років, ставка кредиту є низькою і складається з базової ставки (EURIBOR) та адміністративних витрат банку.
За роки співпраці ЄІБ інвестував в економіку України 5,8 млрд євро і продовжує готувати нові проєкти. На сьогодні кредитний портфель ЄІБ у нашій країні має 19 діючих проєктів. Протягом 2020 року половину з них буде закінчено. Частину проєктів буде закрито, а невибрані кошти кредитів - анульовано банком. По деяких проєктах, які реалізовуються успішно, але роботи не буде завершено в терміни, передбачені міжнародними угодами, уряд України готує звернення до керівництва ЄІБ щодо подовження цих термінів.
2019 року успішно закінчилася реалізація "Укрзалізницею" проєкту "Бескидський залізничний тунель" (будівництво Бескидського тунелю) на суму 55 млн дол. Вибірка становила 99,2%, мети проєкту - будівництва тунелю на ділянці Бескид-Скотарське Міжнародного транспортного коридору №5 - успішно досягнуто. Реалізовуються два проєкти "Укренерго", які ЄІБ впроваджує разом з ЄБРР: "Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська" і "Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська" на суму 150 млн і 175 млн євро відповідно. Проєкти підвищать надійність електропостачання споживачів центральної частини України та споживачів Південної енергосистеми. Вибірка коштів за ними становить 102,5 млн євро (68,3%) і 72,7 млн євро (42%) відповідно. До закінчення проєктів залишився рік, і є впевненість, що їх буде реалізовано в повному обсязі в терміни, передбачені міжнародними угодами. Ще один проєкт - "Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва", або "Україна - Європейські дороги в Україні ІІ". Угоди за проєктом було підписано 2011-го, і в перші роки його реалізовували швидкими темпами. Після перенесення останньої дати використання коштів на кінець 2020 року з'явиться можливість реалізувати цей кредит.
Інші проєкти, які перебувають сьогодні в кредитному портфелі ЄІБ в Україні, мають низький рівень вибірки, тож відсутня впевненість у їх реалізації в повному обсязі в заплановані терміни. По десяти проєктах вибірка коштів узагалі не здійснювалася. За проєктом "Розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаїв" реалізація розпочалася вісім років тому, але на сьогодні вибірка становить лише 32% від суми кредиту. Це був перший проєкт, який ЄІБ та Україна 2008 року почали готувати зі 100-відсотковим фінансуванням банку. Його метою є приведення системи очистки та подачі споживачам питної води до європейських стандартів. Переговори відбулися в січні 2010-го, фінансову угоду було підписано в лютому 2010 року, угода за проєктом набула чинності у вересні 2012-го, сума наданої позики - 15,54 млн євро, термін погашення кредиту становить 15 років. Фондом Східноєвропейського партнерства (Е5Р) було виділено грантові кошти у сумі 5,11 млн євро, а також додаткові кошти - від Цільового фонду технічної допомоги в рамках Східноєвропейського партнерства. Проєкт не реалізовано й досі. І лише наприкінці грудня 2019 року Верховна Рада ратифікувала угоду щодо надання Фондом Е5Р Україні грантових коштів, які були виділені ще 2011-го.
Фінансову угоду між Україною та ЄІБ "Основний кредит для аграрної галузі України" було підписано 28 грудня 2015 року. Бенефіціарами було визначено малі та середні підприємства й установи із середнім рівнем капіталізації в аграрному секторі України, а її мета - фінансування аграрного сектору України, зокрема проєктів у напрямках зернових і олійних культур, рибного господарства та аквакультури. Фінансова угода набула чинності 23 жовтня 2016 року, сума позики - 400 млн євро, умови отримання кредиту: одноразова комісія у сумі 50 тис. євро, відсутність комісії за зобов'язанням, ціна - EURIBOR плюс спред, який менший за 1%. В економіці України аграрний сектор відіграє важливу роль, і отримання дешевого кредиту від міжнародної фінансової організації на 12 років - це очікувана і бажана інвестиція, але вибірка коштів кредиту не розпочалася, хоча стан виконання кредиту визначено українською стороною як "відносно задовільний" (дуже хотілося б зрозуміти, стан якого кредиту можна назвати в такому разі незадовільним).
Зате Міністерством аграрної промисловості успішно використаний грант на тренінги та навчання персоналу, наданий на підтримку цього кредиту. Українською стороною здійснюються заходи із подовження останньої дати надання заявки на використання коштів. Тодішня заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Інна Мєтєлєва публічно пообіцяла, що з 2020 року кредитні кошти ЄІБ стануть доступні для реалізації проєктів. Вона зазначила, що історія цього кредиту почалася ще 2015 року, коли ЄІБ визначився щодо співробітництва з Україною з підготовки кредиту і проєкт було ініційовано. Тобто підписання фінансової угоди з Україною було ініціацією кредиту, і от зараз він "повертається до активної фази". Це відбудеться у тому разі, якщо ЄІБ подовжить термін вибірки на період, що задовольнить українську сторону (попередній термін використання коштів становив 48 місяців і закінчився 28 грудня 2019 року).
Наприкінці жовтня 2019 року ЄІБ брав участь у економічному форумі, який відбувся в Маріуполі. І в рамках цього форуму ЄІБ, уряд Франції та міська рада підписали Декларацію про наміри щодо розвитку інфраструктури муніципального водозабезпечення в місті Маріуполі. ЄІБ надає місту кредит у розмірі 35 млн євро з метою модернізації систем водозабезпечення і каналізації міста, досягнення економії енергії, зменшення втрат води та покращення роботи очисних споруд. Голова представництва ЄІБ в Україні Жан-Ерік де Загон акцентував увагу на тому, що ЄІБ є найдосвідченішим і найбільшим міжнародним кредитором сектору води в усьому світі. Уряд Франції планує надати Маріуполю технічну допомогу у вигляді гранту для його підготовки та кредит у розмірі 64 млн євро на будівництво нової установки для питної води.
Гарні новини для міста, яке нещодавно потерпало від аварії водогону та каналізації, але ще 2015 року Україна підписала фінансову угоду по проєкту "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України" на 400 млн евро. Модернізація мереж постачання води і заміна обладнання каналізації були серед цілей цього проєкту. Міста розробляли проєкти на основі методики, що була підготовлена групою експертів і затверджена фахівцями ЄІБ, і подавали їх до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Маріуполь був серед тих міст, які подавали проєкти, але вони не були затверджені міністерством. Кінцевий термін реалізації великого проєкту ЄІБ - липень 2021 року.
Колеги з економічного блоку уряду та науковці, які працюють з питаннями державного боргу та міжнародних кредитів, часто ставлять мені одне запитання: чому невикористання кредитів міжнародних організацій не обговорюють на засіданнях уряду і круглих столах, не скликають термінових конференцій і семінарів? У нас достатньо своїх коштів на реструктуризацію комунальної сфери України? Чи ми перестали зачиняти двері перед студентами в люті морози, бо не можемо обігріти аудиторії? Чи наші аграрії почали отримувати в банках дешеві кредити на розвиток свого виробництва? Чи ми купуємо тролейбуси і автобуси для перевезення громадян і більше не випадаємо зі зламаних "маршруток"?
І насамкінець. Україна не використовує не тільки коштів МФО: Європейською комісією передано близько 16 млрд євро допомоги у вигляді грантів і кредитів, половину з якої (майже 8,8 млрд дол.) Україною не використано. Наша країна не є ні членом Європейського Союзу, ні членом ЄІБ і, відповідно, не сплачує членських внесків, але отримує від ЄІБ дешеві кредитні ресурси і роками їх не використовує на проєкти, що необхідні економіці нашої держави. Таким чином, для організацій європейського співтовариства, враховуючи тісні робочі контакти між інституціями Євросоюзу та правлінням ЄІБ, картина відносин у сфері кредитування економіки та донорської допомоги Україні виглядає вкрай негативною.