Нацбанк в оновлених Основних засадах грошово-кредитної політики заявив, що протистоятиме обходу держрегулювання під час операцій з віртуальними активами. У інтерв'ю Інтерфакс-Україна голова НБУ Андрій Пишний підтвердив, що гривня залишатиметься основним засобом платежу в Україні.
"Гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні. Це наша принципова позиція. Саме той факт, що гривня зберігає функціональність, є стійкою, користується довірою –дозволяє Україні бути багато в чому ефективною, попри війну.
Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо. Відбулося кілька технічних місій МВФ, метою яких було глибоке вивчення різного досвіду і напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які б врахували європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу", - сказав Пишний..
Коментуючи P2P-перекази та ліміт у 150 000 грн на місяць, який було встановлено на пів року з 1 жовтня 2024 року, Пишний зазначив, що на фінансову активність більшості громадян це не вплине зовсім, але може допомогти мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності. Крім того, зазначив гллава НБУ, очікується, що недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.
"Саме тому, принаймні в частині мандата Національного банку, ми повинні створити максимально прозорі і зрозумілі правила гри на цьому ринку", - підкреслив Пишний, додавши, що нинішній ринок криптоактивів здебільшого обслуговує тіньовий оборот і схеми оптимізації.
"Але говорити про те, що наразі існує готове рішення щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк, – ні, поки цього немає. Тож маємо разом з колегами з інших інституцій критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися над пошуком оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває", - наголосив голова НБУ.
Але наголошую: позбавляти гривню статусу єдиного законного платіжного засобу ми не готові. Особливо в умовах війни. Нагадую про "фактор стійкості", який обговорювали раніше.
Чим багатша країна ЄС, тим менше в громадян інтересу до криптовалюти. Традиційні активи (акцій, фондів та облігацій) у таких державах, як і раніше, більш популярні, ніж цифрові.
Перелік країн із найвищою часткою громадян, які вкладають кошти у криптовалюту, очолила Словенія (18%). Друге місце у рейтингу посіла Хорватія - 16%. На третьому місці Люксембург має репутацію глобального фінансового центру. Криптовалютами у цій невеликій державі володіють 14% інвесторів. Далі йдуть Болгарія та Кіпр — по 13%. До топ-10 також входять Словаччина, Австрія, Португалія, Чехія та Естонія.
Найменш популярними є інвестиції в криптовалюту у Франції — 5%. Усього 6% становить частка подібних інвесторів в Італії, Німеччині, Бельгії. У багатьох країнах ЄС цей показник не перевищує 8%, включаючи Данію, Іспанію, Латвію, Польщу, Румунію та Угорщину. Мало популярна криптовалюта у Фінляндії, Греції, Швеції та Мальті.
Як зазначили аналітики, громадяни бідніших країн хочуть зберегти свої заощадження, вкладаючи в цифрові активи, оскільки доходність ризикових інструментів висока. Хоча ризики також високі.