Україна та Сербія, без перебільшення, мають багато спільного. І йдеться не тільки про слов’янське коріння, недалеке соціалістичне минуле чи спроби інтегруватися в Європейський Союз.
Банківська система Сербії за останні вісім років пройшла ті самі етапи розвитку, що й українська: експансія західних банків - активне кредитування населення в іноземній валюті - зростання проблемної заборгованості через кризу - заморожування кредитування.
Сьогодні перед сербським центробанком, як і перед українським, стоїть надзавдання - розігріти кредитний ринок і підтримати зростання економіки за несприятливої зовнішньої кон’юнктури.
Якщо ви попросите кожен із банків - а в Сербії 31 фінустанова - пояснити феномен надзвичайно високих відсоткових ставок, то у всіх відповідях зазначатимуться низькі кредитні рейтинги країни, високі політичні ризики, а також зовнішні борги, які є в нашої держави. Разом із цим банки говоритимуть про те, що їм не вистачає внутрішніх заощаджень і що вони мають знайти більше грошей за кордоном, які дуже дорого коштують...
Однак проаналізуймо це. Подивімося, як банки та фінансовий ринок у Сербії розвивалися впродовж останніх років та які наслідки цього. Це дасть, мабуть, найкращі відповіді на запитання, як відновити програми кредитування в країні?
До 2004 року діяльність сербського банківського сектора була дуже слабкою, особливо якщо казати про угоди зі звичайними громадянами, а не великими компаніями (активна ринкова трансформація нашої економіки розпочалася після 2001 року). Насправді потреба у кредитах у суспільстві існувала й раніше, але реальне розширення цього сегмента фінансових операцій розпочалося, коли на ринок Сербії вийшли іноземні банки. І ринок виконав свою роботу! У міру зростання зацікавленості в отриманні кредитів вони ставали дорожчими. Простіше кажучи, почали підвищуватися відсоткові ставки.
Так, середня відсоткова ставка за іпотечними кредитами у Сербії становить 17,47% річних для кредитів у національній валюті - динарах та 5,26% - в євро! Для споживчих кредитів у динарах цей показник коливається від 14,21 до 28,62% і для кредитів у євро - в інтервалі 5,99-10,58%. У категорії «інші» кредити (у тому числі для готівкових позик) відсоткова ставка становить 17,07-21,62% у динарах та 11,58-15,00% - у євро. Для наочності: взявши кредит у банку на купівлю квартири (20-річний іпотечний кредит), ви оплатите власне житло й на відсотки під час погашення кредиту - ще одну квартиру для банку!
Банківські депозити в Сербії на сьогодні становлять 1641,4 млрд. динарів (1 євро на цей час коштує близько 113 динарів), або приблизно 14,5 млрд. євро. Більша частина цієї суми припадає на ощадні депозити (близько 815 млрд. динарів). До речі, ставки за депозитами в Сербії на початку листопада становили 8,25-14,50% за 12-місячними депозитами у динарах і 2,59-4,76% - за заощадженнями в євро на той самий термін. Деякі іноземні банки пояснюють: оскільки депозитні ставки в Сербії вищі, ніж за кордоном, це також може бути одним із пояснень вищих відсоткових ставок і за кредитами.
Що ми маємо в підсумку? Насамперед у людей завжди були, є та будуть свої потреби. Вони хочуть жити у власних квартирах і будинках, купити новий автомобіль чи поїхати у відпустку... І навряд чи хтось може бути проти, оскільки це абсолютно нормальні бажання. І багато громадян готові брати банківські кредити, не звертаючи уваги на дуже високі відсоткові ставки. Будемо відверті, ви можете скільки завгодно переживати з приводу високої відсоткової ставки, але в Сербії вона поки що залишатиметься такою у будь-якому разі. А якщо у вас бракує грошей, щоб купити квартиру чи машину, ви просто змиритеся із цим. Але потім виникне криза...
Дорогі кредити зовсім нелегко погашати. Багато позичальників припустилися помилки, взявши кредити у швейцарських франках. І якщо у 2007 році місячний платіж за кредитом (у франках) був приблизно 400 євро в еквіваленті, то нині це майже 700 євро (тому що франк став дуже дорогою валютою).
У результаті цього Асоціація банків Сербії заявила, що нині проблемними (NPL - non-performing loans, строк затримок з обслуговування яких перевищує 90 днів) є 19,9% від усіх виданих у країні кредитів.
Щоб уявлення про нашу економіку було повнішим, варто згадати про те, що середня зарплата становить 367 євро (або 41558 динарів) на місяць, і за цим показником Сербія, як і Україна, перебуває майже на самісінькому європейському дні. За офіційними даними станом на 1 липня ц.р., рівень безробіття становив 25,5%, а зростання ВВП нинішнього року буде від’ємним - мінус 1,5%.
Виходить, виплачувати іпотеку буде дуже складно, і єдиний спосіб відновити програми кредитування в Сербії - це поліпшити такі похмурі показники продуктивності економіки. І не слід сподіватися, що держава забезпечить усіх, як манною небесною, дешевими грошима та дешевими кредитами. Держава й так відіграє надто велику роль в економіці. Її завдання - полегшити адміністративні процедури та зробити більш привабливим інвестиційний клімат, щоб дедалі більше іноземних компаній приходило в країну та створювало тут робочі місця.
Водночас держава все-таки намагається допомогти відновленню кредитування. Існують так звані субсидовані іпотечні кредити, але люди просто не можуть їх собі дозволити. Національний банк Сербії, на жаль, не може нічого зробити для зниження ставок за банківськими кредитами. У нас начебто вільний ринок, але конкуренція, схоже, не працює... Утім, у деяких сусідніх країнах відсоткові ставки подібні до наших, і тільки час покаже, чи існує можливість для їхнього значущого зниження. Особливо під час кризи.
Важливість тієї ролі, яку відіграє Національний банк в Україні, відома: попри значну політичну напруженість у країні та високі девальваційні очікування, регулятору поки що вдається втримувати курс національної грошової одиниці, забезпечуючи нехай і незначне, але все-таки зростання кредитного портфеля банків. Що, у свою чергу, дає шанси на підтримку зростання економіки наступного року.
Пропозиція запровадити збір із продажу готівкової валюти - це радикальний і непопулярний крок. Але він може бути тимчасовим заходом для стабілізації ситуації на валютному ринку та в економіці загалом за умови, що влада все ж таки продемонструє серйозну націленість на здійснення рішучих і системних економічних реформ.
Cербський центробанк не запроваджував нових зборів на продаж готівкової валюти громадянами. З метою стабілізації динара та девалютизації економіки регулятор вжив заходів із мотивації громадян зберігати заощадження в національній валюті або брати короткострокові (до двох років) кредити зі зниженими відсотковими ставками. Донедавна пропонувалися кредити в динарах, у яких частину ставки компенсувала держава (з держбюджету).
Примітно, що і Сербія, і Україна пішли однаковим шляхом активізації, зокрема, іпотечного ринку - у результаті здешевлення позик за держрахунок. Проте ефективність цих дій поки що залишає бажати кращого.
Можливо, Сербії та Україні слід краще вивчити досвід одна одної, щоб підвищити ефективність економічної політики та зробити кредити більш доступними. Для досягнення зазначених цілей нам необхідно виконати дві умови - збільшити доходи та знизити відсоткові ставки.
***
Нинішнього року сербські агентства з нерухомості продали на 30% менше квартир, ніж минулого, а банки скоротили видачу іпотечних кредитів на 20%.
Та й це ще не все. Банкам з іноземним капіталом необхідно зрозуміти, що вони не повинні думати про Сербію як про третьорозрядний ринок, очікуючи при цьому, що тут усе працюватиме, як у них вдома (в основному в країнах Західної Європи). А механізми формування відсоткових ставок, як і самі ставки мають бути подібні до тих, що існують на західних ринках. Інакше ми опинимося в ситуації, статтю про яку під назвою «Більше ніхто не візьме кредитів!» одна з щоденних сербських газет нещодавно опублікувала на своїй першій шпальті.
Це та ситуація, в якій ніхто не хоче опинитися...
Штефан ДЕСПОТОВІЧ, економічний оглядач газети Politika (Сербія)
Думки та висновки, наведені в статті, належать автору особисто й не обов’язково відображають позицію газети «Політика» (Politika).