Динаміка сировинних ринків минулого року поступово починає позначатися не тільки на вартості бензину на АЗС, який продовжує повільно дорожчати, а й на інфляції, що перевищила 2017-го очікування багатьох чиновників і експертів.
Тренд на підвищення цін на основні сорти нафти було закладено ще позаторік на засіданні ОПЕК, у рамках якого світові виробники заморозили обсяги видобутку нафти, а потім знизили і обсяги виробництва загалом. Ці чинники сприяли подорожчанню чорного золота. Так, еталонна європейська нафта марки Brent подорожчала з 54 дол. за барель до 62 дол. на середину грудня.
Чи виправдане таке зростання і чи продовжиться воно наступного кварталу вже 2018 р.? І яку ціну на паливо можна чекати в Україні?
Варто зазначити, що ціноутворення нафти, як і будь-якого активу, залежить передусім від попиту на неї та обсягу пропозиції на ринку. Порівняно з іншими ринками, пропозиція нафти через особливості технологічного циклу її видобутку не може швидко скорочуватися або збільшуватися. Іншими словами, вентиль на нафтовидобувній вишці не можна закрити завтра. Вишка качатиме нафту, незалежно від падіння або зростання цін на товар, що видобувається. Єдиний спосіб обмежити видобуток - її закрити. Таким чином, при падінні світової ціни єдиним варіантом підтримки прибутковості бізнесу для виробника є нарощування обсягів виробництва. Це, своєю чергою, формує порочне коло, у центрі якого зростання обсягів видобутку, яке збільшує обсяг пропозиції, через що треба збільшувати обсяг виробництва.
Ця ситуація спостерігалася на кінець 2015-го і в січні 2016 р. Тоді сховища нафти були переповнені. У зв'язку з цим багато нафтотрейдерів відправляли танкери в обхід Африки для збільшення терміну поставки й розвантаження нафтових сховищ Європи. Із зазначеного періоду обсяг видобутку почав знижуватися через досить низькі ціни, внаслідок чого на сьогодні загальні показники виробництва нормалізувалися.
На перший квартал нинішнього року ціни на нафту зростають і зростатимуть через низку причин. По-перше, на цей процес вплине зростання світової економіки і, як наслідок, збільшення споживання сировинних ресурсів. Так, за останніми даними ОПЕК, прогноз попиту на нафту нинішнього року для країн ОЕСР збільшено до 47,6 млн бар. на добу з
47,3 млн торік. Глобальний попит на нафту також переглянуто в бік підвищення на 0,3 млн бар. на добу - до 98,5 млн. Таке збільшення попиту зумовлене зростанням світової економіки, насамперед розвинених ринків, про що свідчать дані з ЄС і США.
По-друге, згідно з прогнозами ОПЕК, світове виробництво нафти знижуватиметься. Згідно з останнім звітом, опублікованим у листопаді 2017-го, обсяг видобутку членів картелю скоротився на 0,133 млн бар. на добу, до 32,5 млн. Ці показники перебувають на шестимісячних мінімумах. Інакше кажучи, основним винуватцем зниження пропозиції на ринку якраз і є сам ОПЕК, зокрема Саудівська Аравія, ОАЕ, Ангола й Венесуела.
Варто зазначити, що торік динаміка американських виробників перевищила очікування ринку, вони показали небачене з початку 1970-х років зростання видобутку. Нині після зняття обмежень на видобуток нафти США активно нарощують експорт нафтопродуктів у Латинську Америку, збільшуючи свою присутність у Карибському басейні. Виявляє цікавість до американської нафти й Піднебесна. Так, торік імпорт у цей регіон перевищив обсяг продажів по Канаді, яка раніше була найбільшим її покупцем. Американська нафта йде також у Європу. І якщо на початок року спред між американськими і європейськими сортами становив приблизно 4 дол. за барель, то вже зараз розрив збільшився до 7,7 дол. Це, своєю чергою, дає змогу американцям продавати чорне золото в Європу за вигіднішими цінами й успішно конкурувати з Brent.
При цьому при падінні цін у 2015 р. багато хто очікував краху нафтовидобутку в США. Нині чорна смуга в розвитку галузі закінчилася. Це стало можливим за рахунок хеджування через ф'ючерсні контракти - виробники активно продають ф'ючерси, страхуючи свої ризики, що призводить до зниження вартості майбутніх угод.
Підсумовуючи, можна зазначити, що зростання пропозиції нафти з боку американських виробників дозволяє говорити про більшу їхню інтеграцію у світовий ринок. Але сумарний їх обсяг поки що далекий від цифри, що впливає на загальносвітовий показник. Уже наступного кварталу ми можемо побачити поступове збільшення цін на нафту та зростання ціни Brent вище позначки 70 дол./бар.
Для України зміна ціни на цю нафту задаватиме темп уже на наших заправках поточного року. Так, її зростання на 10 дол. в останньому кварталі минулого року призвело до збільшення вартості палива до рівня 29–30 грн за літр. У нашому випадку в поточному кварталі більш ніж реально очікувати вартість одного літра 95-го на позначці, що суттєво перевищує 30 грн. Факт збільшення ціни палива впливатиме й на загальну динаміку інфляції. Тому її показники можуть обігнати прогнози уряду на кілька відсотків, досягнувши рівня понад 8% на рік.