Зростання політичної напруги завжди несе фактор невизначеності, який часто призводить до паніки на ринку. Панічні настрої, як і жадібність, здатні творити дива й підвищити курс до максимальних значень за дуже короткий період. На щастя, цього не сталося. Система продемонструвала стійкість, сплески паніки були поодинокими, здебільшого в тих регіонах, у яких запроваджувався воєнний стан. І на цей час ми можемо визначити два сценарії подальшого розвитку подій на валютному ринку.
Почнемо з негативного. У рамках такого сценарію темпи ескалації підвищуються, криза посилюється, і воєнний стан починає діяти на повну силу. У подібній ситуації складно буде орієнтуватися не тільки пересічним українцям, але й усім фінансистам. Адже в цьому разі курс зростатиме стрімко. За короткий проміжок часу цілком реально побачити курс вище 30 грн за долар, слідом за яким підуть і галопуюча інфляція, і подальше підвищення облікової ставки НБУ, і зростання рівня бідності. Та все ж таки це сценарій кризовий, форс-мажорний. Його розвиток малоймовірний хоча б з урахуванням санкційного фактора.
Другий сценарій більш реалістичний і оптимістичний. Він враховує припущення, що наявна ситуація вирішуватиметься шляхом переговорів, воєнне протистояння не загострюватиметься, а режим воєнного стану, як і зараз, матиме "символічний" характер. Якщо ситуація розвиватиметься саме так, то гривня й надалі зберігатиме стабільність, тримаючись поточної ціни близько 28 грн за долар.
На цей момент наші основні ринки збуту експортної продукції почуваються якнайкраще, а основні експортні товари за останній період не просіли в ціні. На додачу до цього досягнуті домовленості Китаю й США знижують градус політичних ризиків на світовій арені, як і можливість затяжних торгових воєн зі зниженням зростання світової економіки.
Ці події дають змогу інвесторам не орієнтуватися лише на захисні активи, а купувати й ризикованіші (читай - ті, що дають значний дохід) облігації, у тому числі й в Україні. Це у свою чергу дозволяє збільшити обсяг інвестицій у них і приводить до тиску на захисні активи, зокрема й долар.
Так, за останній період після зростання протягом останніх семи місяців долар на світовій арені почав втрачати в ціні. Причина цього не тільки світові події, а й політика власного ЦБ. Так, за останній період з боку чиновників ФРС почали звучати думки про зниження темпів посилення монетарної політики. Якщо раніше випереджальні темпи зростання економіки, що сформувалися за рахунок економічних заходів Трампа, дозволили дати істотний імпульс економічному розвитку, показавши сильніше зростання за 2017–2018 рр., то зараз їхній вплив поступово знижується, і економіка вповільнюється. У зв'язку з цим темпи підвищення ставок теж нижчі. Враховуючи це, наступного року планується підвищення ставок у США у два раунди до 2,75% до кінця 2019-го при очікуваннях у 3–3,25% у той самий період. Це й призвело до зниження темпів зростання долара на світовій арені, що надалі й стане каталізатором до його зниження відносно світових валют наступного року.
Гривня в цій історії не стане винятком, і у разі реалізації оптимістичного сценарію вона має всі шанси втримати поточні позначки або зменшитися до нижчих. За підсумками грудня цілком імовірне невелике зміцнення національної валюти на рівні 27,80.