Цього тижня Мінфін привселюдно та недвозначно поставив під сумнів якість оцінки суверенних ризиків України агентством Moody's, яке 20 вересня повідомило про зниження рейтингів держави до переддефолтного Саа1.
Над такими заявами українських чиновників можна було б тільки іронізувати, якби це був самотній голос волаючого у світовій пустелі. За останні кілька місяців регулярна критика рейтингових агентств вийшла на новий рівень. Це питання порушували і на недавньому саміті G20 у Петербурзі, і на Генеральній Асамблеї ООН.
Що це - випадковий збіг? Можливо, в Moody's під шквалом критики вирішили перестрахуватися, а під гарячу руку потрапила Україна? Чи це все-таки Кабмін спекулює на міжнародному інформаційному тлі, перекладаючи свої болячки з хворої голови на здорову? А може, Україна "просто" стала жертвою або несумлінності агентства, або системних вад його аналізу?
Як відомо, міжнародні рейтингові агентства вважаються одними з винуватців останньої фінансової кризи у світі. Ще 2008 р. вони присвоювали високі рейтинги тим фінустановам, які невдовзі збанкрутували. "Обмежена оцінка ризиків", "відсутність прозорості", "конфлікти інтересів" - отак, не вибираючи особливо слів, з високої трибуни Генеральної Асамблеї ООН 10 вересня представники, зокрема, ЄС характеризували роботу "великої трійки" (Moody's, S&P, Fitch).
Жорстка критика агентств як на національних, так і на глобальному рівнях не звелася просто до розмов - вона стала навіть предметом судових розглядів. Однак політичні дискусії, що тривають із 2009 р., про потребу посилити контроль над якістю роботи агентств, демонополізації "оціночного" ринку світу тощо статус-кво, за великим рахунком, не змінили (принаймні поки що). Ключові рейтингові агентства продовжують грати першу скрипку на глобальних фінансових ринках, викликаючи час від часу хвилі невдоволення різних масштабів.
Зважаючи на це, заява директора департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів Галини Пахачук про сумнівну коректність висновків Moody's щодо України не виглядає унікальною. Тим більше, що такі ж претензії звучали неодноразово й раніше. Зокрема, торік прем'єр-міністр Микола Азаров критикував роботу S&P.
Однак критика критикою, але набагато важливіше, наскільки вона обґрунтована в конкретному випадку.
Оцінка оцінкою поганяє
За словами Г.Пахачук, аналізуючи ситуацію в Україні, агентство оперувало неточними і застарілими даними. Крім того, мало місце, зокрема, ігнорування специфіки короткострокового зовнішнього боргу України, побоювання щодо якого відчутно зменшилися б, якби було враховано, що близько третини цього боргу - торговельні кредити. І це вже не кажучи про позики корпоративного сектора, якому з року в рік вдається рефінансувати свої зобов'язання іноді й на 100-відсотковому рівні, оскільки їх найчастіше отримують від пов'язаних структур з іноземних юрисдикцій (переважно офшорних).
Своєю чергою, член правління, директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст звертає увагу, що Moody's в аналізі чомусь опиралося на оцінку валютних резервів (одного з ключових індикаторів) у розмірі 19,7 млрд дол. (станом на кінець серпня), тоді як, за офіційними даними Нацбанку, вони були майже на 2 млрд дол. (близько 10%) більші - 21,65 млрд дол.
Як передбачається, однією з причин цього стало те, що агентство не врахувало запасів золота в українському центробанку. Наскільки це коректний підхід - запитання доволі дискусійне.
При цьому генеральний директор Українського кредитно-рейтингового агентства Станіслав Дубко визнає, що кредитні рейтинги - річ у принципі дуже суб'єктивна. "Оцінюючи майбутнє, зрозуміло, що ти не можеш бути точним у своїх оцінках", - зазначає він.
У цьому ж контексті Г.Пахачук скаржиться, що Moody's займає не зовсім відкриту позицію, що лише посилює сумніви. "Мені повідомляють, що це рішення ради директорів. Добре, кажу, але що лягло в основу цього рішення? - Це їхня особиста думка й вони її не коментують... - Виникає запитання: а якщо ваш прогноз не справдиться, ви вибачитеся перед інвесторами? Вони відповідають: ні, це не більш ніж наше рішення - ви можете його враховувати, а можете не враховувати", - обурюється представник Мінфіну.
Як уже писало DT.UA, одним із мотивів Moody's при прийнятті рішення про зниження рейтингів України спостерігачі називають спробу "перестрахуватися". "Moody's при перегляді рейтингу України керувалося принципом "ліпше зробити й пожалкувати, ніж не зробити нічого", - зазначав глава аналітичного департаменту Eavex Capital Дмитро Чурін. "Рейтингові агентства приймають рішення з точки зору ризику. Вони базуються на тому, що ліпше помилитися в "цю" сторону, ніж у "ту", - погоджується з цим припущенням начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.
При цьому експерт зазначає, що недоречно надівати рожеві окуляри і вважати, що Україна - "у шоколаді". Оскільки низка важливих показників не можуть не привертати уваги - співвідношення резервів до імпорту, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, що торік становив 8,5% ВВП (а зважаючи на динаміку восьми місяців 2013-го, за підсумками року може знизитися лише до 8%). Ну й, нарешті, негативна динаміка економіки в першому півріччі при символічному зростанні торік на 0,2% тощо.
"Однак з погляду платоспроможності ситуація в Україні не така погана, тому що ми бачимо відношення держборгу до ВВП менше 40%. Короткостроковий зовнішній борг держсектора теж не такий великий. Проблема, швидше, у тому, як агентства оцінюють ліквідність з огляду на досить низький рівень резервів", - уточнює Д.Сологуб.
Спосіб оперативного і відчутного поповнення золотовалютних резервів давно відомий - відновити співробітництво з МВФ. За інформацією О.Дубихвоста, урядова делегація України має вирушити до Вашингтона 10 жовтня для продовження консультацій із фондом. Як зазначає начальник управління міжнародного фінансування та структурування трансакцій ПУМБ Сергій Зубро, позитивний вердикт фонду став би важливим драйвером для вкладання коштів в українську економіку для багатьох інвесторів. "Багато "заморожених" на цей час рішень гравців на фінансових ринках є прямо залежними від "якірної" угоди з МВФ", - констатує фінансист.
Підводний човен зобов'язань
У будь-якому разі, якщо і вважати оцінку Moody's надто песимістичною (до речі, у S&P і Fitch кредитні оцінки України на два пункти вищі), чи зможе уряд без проблем виконати всі свої зовнішні зобов'язання як наступного року, так ще й до кінця поточного, зважаючи на в тому числі нинішнє "програмування" інвесторів на обмежене придбання українських держзобов'язань?
Г.Пахачук повідомляє, що до кінця 2013-го Україна має виплатити ще 1,85 млрд дол. за зовнішніми і внутрішніми зобов'язаннями, що "є дрібницею" на тлі загальних зобов'язань. "У жовтні ми плануємо фондуватися виключно для цілей рефінансування і з метою обслуговування і погашення виключно на внутрішньому ринку", - зазначає вона.
За словами представника Мінфіну, у 2014 р. платежі за зовнішніми боргами будуть меншими на 20% порівняно з поточним роком - 6,1 і 7,7 млрд дол. відповідно (озвучена ж Moody's сума - 10,8 млрд дол., напевно, включає і платежі квазісуверенного "Нафтогазу". - Ред.). Міжнародному валютному фонду уряд має виплатити 2,947 млрд дол., НБУ - 1,134 млрд. У липні-2014 Кабмін також має погасити євробонди на 1 млрд дол. і на таку ж суму протягом року здійснити купонні виплати за випусками інших суверенних єврооблігацій.
Г.Пахачук уточнює, що наступного року Мінфін планує залучити на внутрішньому ринку 2–3 млрд дол. І не виключає, що для цього доведеться "пожертвувати трохи дохідністю, тобто підняти її". Зважаючи на результати розміщення валютних ОВДП на останніх аукціонах (точніше, їх фактичну відсутність), у поняття "трохи" Мінфін вкладає "дуже навіть трохи". На сезон небаченої щедрості банкам не факт, що доречно буде розраховувати, якщо й зараз, коли на міжнародних ринках така "специфічна" ситуація, Мінфін продовжить триматися за "стандартні" 8–8,25% річних.
До речі, якщо в першій половині року уряд з допомогою валютних ОВДП залучив понад 2,5 млрд дол., то в третьому кварталі - менш як 0,5 млрд дол. "Причому папери, які погашалися за цей період, рефінансовано лише на 50%", - зазначає Д.Сологуб.
Поки що відкритим залишається питання виходу суверена на зовнішні ринки запозичень. В уряді зазначають, що не планують випускати євробонди за нинішньої кон'юнктури. А поточного тижня дохідність наближалася до "непристойних" 15%.
Як звертає увагу Г.Пахачук, на сьогодні п'ять міжнародних інвестиційних банків і три хедж-фонди "грають" на коливаннях котирувань українських єврооблігацій після рішення Moody's. "Скільки угод було на вторинному ринку по євробондах? Ви не повірите - мінімальні суми. Це спекулятивні дії? Напевно, так... Котирування є, але обсяги угод мінімальні - близько 10 млн", - говорить представник Мінфіну.
Про підігравання рейтингового агентства міжнародним спекулянтам у Мінфіні не говорять - чи то через такт, чи то керуючись принципом "не пійманий - не злодій", чи то щиро виключаючи таку можливість. При цьому зазначають, що окремі учасники ринку активно використовують негативне інформаційне тло як навколо України зокрема (викликане насамперед рішенням Moody's), так і у світі загалом - через ризики згортання програми кількісного пом'якшення центробанку США.
Однак за всієї можливої сумнівності дій Moody's навряд чи коректно кидати каміння лише в город агентства. Україна об'єктивно має не найкращу репутацію в очах інвесторів. Хоча Київ проблематично звинуватити у невиконанні боргових зобов'язань, однак через небажання (неготовність) здійснювати давно назрілі непопулярні заходи, невиконання обіцянок, які давалися в тому числі МВФ як минулою владою, так і нинішньою, формуються не надто приємні стереотипи й очікування, що з такою моделлю поведінки рано чи пізно в Україні може "рвонути".
Почати ламати ці стереотипи можна вже хоч завтра, підготувавши і представивши у парламенті адекватний проект держбюджету. Г.Пахачук обіцяє, що держкошторис-2014 буде більш консервативним, ніж цього року. Дефіцит держскарбниці становитиме не більш як 2,8%. "Фінансування - частково за рахунок запозичень, частково за рахунок приватизації. І при цьому у нас обсяг програми запозичень на наступний рік буде менший на 6 млрд, ніж у програмі-2013", - доповнює директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів.
Якщо це справді станеться, головне, щоб влада не зробила традиційного передвиборного трюку і не роздула дохідної та видаткової частин бюджету, як це було зроблено у 2012 р. перед парламентськими виборами, коли так хотілося піддобрити виборців.
Великого розуму, щоб організувати "краще життя вже сьогодні" за рахунок проїдання кредитів, не потрібно. А от самостійно заробити ресурси (у т.ч. за підтримки як внутрішніх, так і зовнішніх кредиторів) - зовсім інша справа. Без цього сторонні сили ("спекулянти" цукрові, бензинові, міжнародно-фінансові та ін.) і далі розглядатимуться як основна причина всіх українських лих. А це, як мінімум, несолідно. Не кажучи вже про те, що шкідливо.