UA / RU
Підтримати ZN.ua

Митниця не пінгується

Мільярд бюджетних гривень на рік давала база IMEI мобілок, які ввозилися в Україну, доки Держмитслужба не відключилася. Зате контрабандистам стало зручніше. І зручно їм досі

Автор: Семен Степанчиков

Мільярд бюджетних гривень на рік давала база IMEI мобілок, які ввозилися в Україну, доки Держмитслужба не відключилася. Зате контрабандистам стало зручніше. І зручно їм досі

Наша країна однією з перших у світі впровадила базу даних IMEI-кодів імпортованих стільникових телефонів. У результаті, до можливості блокування крадених апаратів додалися механізм протидії контрабанді мобільних пристроїв та багатомільярдні надходження у держбюджет. Однак у повному обсязі автоматизована інформаційна система обліку мобільних телефонів, які ввозяться в Україну (АІСОМТУ), досі не працює, - контрабандних телефонів не відключають. Ба більше, наприкінці 2012-го систему істотно відкоригували - митники відмовилися вносити в неї дані митних декларацій, фактично позбавивши її первісного смислу. При новій владі ситуація поки що не змінилася: у відновленні функціонування системи нині зацікавлені тільки її розробники та податківці.

Трохи історії

Розмови про впровадження єдиної системи обліку мобільних телефонів за їх IMEI-кодом (International Mobile Equipment Identity - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання, заводський п'ятнадцятизначний код, унікальний для кожного пристрою мобільного зв'язку) ведуться вже років десять. Спочатку йшлося про базу IMEI крадених мобільних телефонів, однак МВС так і не змогло домогтися від операторів їх безумовного блокування. Одна з причин (див. "ДТ" №7 від 24 лютого 2006 р., відтоді ситуація мало змінилася) - можливість змінити IMEI краденої трубки з допомогою доступних технічних засобів. Тому логічним продовженням ідеї блокування краденого стала пропозиція враховувати IMEI всіх мобільних пристроїв, які ввозяться у країну. Тоді б оператори точно знали, що телефон без ідентифікатора в загальній базі, який намагається зареєструватися в мережі, - або перепрошитий крадений, або контрабандний. І могли б обґрунтовано його блокувати.

Найактивніше з ініціативою створення такої системи виступав Український державний центр радіочастот (УДЦР). Так, у "Положенні про надання дозволів на ввезення з-за кордону до України радіоелектронних засобів і випромінюючих пристроїв", затвердженому рішенням Національної комісії регулювання зв'язку (НКРЗ) 5 лютого 2009 р., зазначалося, що УДЦР за власні кошти створює і впровадить автоматизовану систему обліку мобільних терміналів за IMEI. Документ також передбачає, що будь-яким завезеним у країну телефоном, навіть купленим туристом в іноземному магазині для себе особисто, можна буде користуватися тільки після реєстрації в цій базі (до речі, для туристів процедура реєстрації зовсім проста).

Розробником АІСОМТУ виступило ТОВ "Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" ("УНІС"). Сервери, що обслуговують базу даних, розміщувалися в офісі УДЦР на 15-му кілометрі проспекту Перемоги. У квітні 2009 р. в промислову експлуатацію було введено першу чергу АІСОМТУ із захищеним каналом між митницею й УДЦР. Одночасно тривали переговори з операторами про встановлення ними апаратури сполучення, яка б дозволяла вносити в базу IMEI всіх телефонів, зареєстрованих у їхніх мережах.

За даними Держмитслужби, надходження ПДВ від продажу телефонів зросли з 62 млн грн 2008 р. до 1,3 млрд грн 2010-го. Це можна вважати прямим результатом введення в дію АІСОМТУ. За оцінками УДЦР, частка контрабандних телефонів на ринку зменшилася з 93% на початку 2000-х до 2-3% 2010 р. 2013 р. через неприйняття ВРУ норми про відключення контрабандних телефонів знову накреслила ся тенденція до збільшення частки нелегальних телефонів - до 17-19%.

Теорія і практика

Як телефон повинен потрапляти у "білий список" АІСОМТУ? Державний центр радіочастот, за заявкою імпортера, видає дозвіл на ввезення радіоелектронних засобів, у якому вказуються кількість телефонів та їх виробник. Документ в електронному вигляді відправляють на митницю. При ввезенні телефонів оформляється вантажна митна декларація, сплачується ПДВ. Митниця надсилає в УДЦР електронний документ - виписку з митної декларації, підтверджуючи факт ввезення і сплати ПДВ. Цей документ автоматично обробляється в АІСОМТУ - зв'язується з раніше виданим дозволом. Імпортер подає в УДЦР список кодів IMEI завезених телефонів, де вони проходять низку перевірок (відповідність заявленим моделям, кількості тощо) і після їх успішного завершення вносяться в "білий список". Ці телефони безперешкодно обслуговують усі оператори мобільного зв'язку. АІСОМТУ також отримує дані від мобільних операторів про IMEI телефонів, які реєструються в їхніх мережах, обробляє ці дані, виявляє коди IMEI, яких немає у "білому" списку, і заносить їх у "сірий" список. Оператор із допомогою SMS інформує власника "сірого" телефону, що через 3 місяці його телефон не обслуговуватиметься. АІСОМТУ відстежує час перебування кодів IMEI у "сірому" списку й через три місяці, якщо не підтверджується легальне ввезення, переносить телефон у "чорний" список.

Розробники підкреслюють, що система оперує тільки IMEI і жодних персональних даних про телефонні номери та їх власників не містить. Практично, всі процеси автоматизовано, всі документи підписуються ЕЦП.

Із нереалізованого залишилося тільки автоматизоване робоче місце імпортера, яке дозволяло йому дистанційно подавати через Інтернет списки IMEI, завірених ЕЦП. Але УДЦР у 2012 р. відмовився від реалізації цієї ідеї. Дані від імпортерів і далі надходять у Центр на компакт-дисках і вносяться в АІСОМТУ вручну операторами. Спасибі, що не на папері.

Та це ще не все. 23 листопада, наступного дня після звільнення голови Держмитслужби Ігоря Калєтніка, митники подали в УДЦР лист, у якому повідомили про відмову надсилати електронні виписки з декларацій. 18 грудня 2012 р. обмін даними між УДЦР і митницею припинився. Відмова митників порушила механізм автоматизованих взаємозвірок завезених телефонів між митницею, УДЦР, імпортерами та операторами мобільного зв'язку. Це означало, що фактично створено умови для поновлення контрабандних схем. Відразу після цього Держмитслужба припинила існування, реорганізувавшись у підрозділ Міндоходів.

Митниця мотивувала свою відмову двома причинами. Перша - відсутність у законодавстві прямої норми про митне оформлення радіоелектронних засобів на основі дозволу УДЦР. Друга - відсутність відповідних кодів зовнішньоекономічної діяльності.

Насправді митники лукавлять. Вичерпний список норм законодавства, які стосуються імпорту радіоелектронної техніки, і відповідних кодів міститься в рішенні НКРЗ №50 від 4 лютого 2010 р. "Про затвердження Переліку товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів", успішно зареєстрованому в Мін'юсті і чинному. З іншого боку, трохи дивно виглядає й УДАР, - власник системи не вжив дійових заходів, спрямованих на відновлення процедури взаємодії з митницею, і допустив, щоб його система впродовж майже півтора року працювала в позаштатному режимі.

У результаті 2013 р. алгоритм роботи АІСОМТУ змінився до невпізнанності. Дані про IMEI продовжують вноситися з компакт-дисків, однак "зі слів" самих імпортерів, не підтверджених завіреними митницею виписками з вантажних митних декларацій. Варто внести туди номери IMEI "лівих" трубок - і вони автоматично потраплять в "білі списки" в мобільних операторів. Таким чином, система захисту ринку від контрабанди мобільних телефонів перетворилася на свою протилежність - систему легалізації, "відбілювання" контрабандних апаратів. У деяких імпортерів з'явилася можливість "заощаджувати" на сплаті ПДВ, поповнюючи бюджет держпідприємства всього на 8-10 грн за одну трубку, що витрачаються на отримання дозволу УДЦР на ввезення.

Що робити, і хто винен

Кабінет міністрів і НКРЗ створили робочу групу, яка має вияснити, з чиєї вини систему, котра забезпечує мільярдні надходження у бюджет, зведено до банальних функцій ведення списків ІМЕІ, і виробити механізми повернення її до основної функції - припинення контрабанди мобільних телефонів. Комісія встановила фактичний стан речей: обладнання з боку УДЦР в порядку і продовжує генерувати не затребувані митницею дозвільні документи, а обладнання з боку митниці відключене. Але при цьому УДЦР у своїх документах чомусь не зафіксував відхилень реального функціонування системи від проектного.

Є багато запитань і щодо держекспертизи комплексної системи захисту інформації, і щодо технічного супроводу системи, запланованої модернізації, оскільки передбачені на це гроші було витрачено на інші потреби. Зате центр радіочастот раптом перераховує зі своїх рахунків у держбюджет додатково 200 млн грн. Подейкують, що так керівництво УДЦР чи то намагалося захиститися від можливих запитань за результатами роботи комісії, чи то продемонструвало лояльність до нового уряду.

Однак причини того, що система обліку "білих телефонів", яка ефективно працювала і принесла в бюджет понад 6 млрд грн ПДВ тільки від імпорту мобільних телефонів, буквально за рік пішла в рознос, - теж лежать у сфері лояльності. Тільки до попередньої влади, чиновників якої, нагадаємо, підбирали за одним принципом: чи вміють вони спрямовувати фінансові потоки своїх галузей господарства на потреби "сім'ї". Якби керівництво УДЦР вирішило відстоювати прозорість імпорту однієї з найбільш ходових товарних груп, його відразу б замінили на "лояльніше".

Тим часом у цивілізованому світі

Бази IMEI задля боротьби з крадіжками телефонів з'явилися в європейських країнах ще на початку 2000-х рр. Такі системи є у Великобританії й Туреччині. 2012 р. створення бази IMEI задекларував Азербайджан. Однак автоматизована комплексна система обліку телефонів, які ввозяться у країну, вперше з'явилася в Україні. Спостерігаючи за сумними метаморфозами системи в Україні, УНІС торік запропонували свою розробку Міжнародному союзу електрозв'язку (МСЕ) як основу для створення Глобальної системи кодів IMEI, мета якої - боротьба з підробками телефонів. Проект підтримали багато авторитетних членів цієї міжнародної організації.

У жовтні 2013 р. українську розробку демонстрували на засіданні 11-ї дослідницької комісії МСЕ в Кампалі (Уганда). У липні 2014 р. в Женеві відбудеться семінар для національних регуляторів, де вивчатимуть роботу АІСОМТУ і обговорюватимуть механізми створення системи кодів IMEI, що розглядається як одна з пріоритетних програм діяльності МСЕ на 2014-2017рр. Хочеться сподіватися, що на той час система знову почне приносити користь державному бюджету, а не контрабандистам телефонів.