UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кулуарні домовленості, знаєте...

Як стало відомо зі слів прем’єра опівдні у п’ятницю, президент таки підписав закон про Державний ...

Автор: Наталія Яценко

Як стало відомо зі слів прем’єра опівдні у п’ятницю,
президент таки підписав закон про Державний бюджет України на 2007 рік, проголосований депутатами
19 грудня без урахування його основних зауважень

Попередня (і до строку застаріла) версія цієї статті мала назву «Лети з привітом, а повернися з вето». Ще вранці у п’ятницю негативний президентський вердикт був таким же очевидним, як і відсутність снігу за вікном. Більше того, як повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна», виступаючи у четвер перед главами облдержадміністрацій, Віктор Ющенко заявив: «Я ще раз доніс свою позицію (на зустрічі з прем’єр-міністром Віктором Януковичем, віце-прем’єром Миколою Азаровим. — ІФ). Я готовий розглядати будь-який компромісний варіант, що передбачав би кінцеву мету: пенсія найбіднішого українського пенсіонера має бути прирівняна до прожиткового мінімуму. Ця теза не обговорюється».

«Сьогодні мова йде про 800 млн. грн. при 160-мільярдному бюджеті України. Чи вистачить у влади мудрості дати відповідь найбіднішій людині, чи знаходить чиновник ці 800 мільйонів чи ми будемо вести дискусію в правовій площині накладення вето на бюджет 2007 року? Так стоїть питання сьогодні» — це теж цитата з Віктора Ющенка.

Про яке тоді підписання бюджету могло йтися, якщо в редакції закону, проголосованій депутатами 19 грудня, всі соціальні гарантії, зокрема й головний камінь спотикання — прожитковий мінімум для непрацездатних, залишалися на старому, недостатньому з погляду президента, рівні?

Ніхто не хотів поступатися: ані Мінфін, ані бюджетний комітет, ані сесійний зал. У минулому номері «ДТ» ми трохи поспішили, «із голосу» повідомивши, що 15 грудня, голосуючи за президентські зауваження до бюджету, парламентарії підтримали дві ініціативи глави держави, у тому числі необхідність додатково віднайти 1 млрд. грн. на ліквідацію диспропорцій в оплаті праці військовослужбовців Міноборони і представників інших силових відомств. На жаль, позицію щодо військових підтримано не було.

Коли у вівторок нарешті роздали порівняльну таблицю з пропозиціями та поправками, проголосованими минулого пленарного тижня і схваленими профільним комітетом до нового голосування, з’ясувалося, що рівень порозуміння між секретаріатом президента і коаліцією з найважливіших соціально-економічних питань до непристойності малий. Він звівся до готовності обмежити 10 тис. грн. на місяць пенсії народних депутатів України, що й було зроблено. У розрахунку на рік це вивільнить аж 10 млн. грн. бюджетного ресурсу. Базові ж показники заветованого президентом бюджету збереглися.

Дуже своєрідну відповідь було дано на президентську пропозицію вже з 1 січня 2007 року підвищити розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних і мінімальну заробітну плату. У перехідних положеннях бюджету з’явилося доручення Кабміну «спрямувати в установленому порядку надходження від приватизації держмайна понад обсяги, визначені статтею 23 цього Закону, на збільшення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, затверджених цим Законом».

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник назвав цю норму «неприхованим знущанням над громадянами». Краще й не скажеш, адже наступного року від приватизації планується одержати аж 10 млрд., тобто приблизно у 18 (!) разів більше факту 2006-го. І лише перевищення понад 10 млрд., якщо раптом таке (і невідомо коли) станеться, парламент милостиво дозволяє спрямувати на підвищення мінімальних соціальних гарантій...

Ставлення до думки опонентів і готовність враховувати їхні пропозиції найкраще висловив перший віце-прем’єр Микола Азаров. Просто в сесійному залі. І завдяки телевізійникам країна того ж дня дізналася про неабиякі знання високого урядового чиновника у царині ненормативної лексики.

Звичайно, легше послати будь-кого, ніж переробляти бюджет, у якому все вже давно розписано. Легше насмикати із пожовклих зведень і довідок прикладів того, як, перебуваючи при владі, помаранчева коаліція крізь пальці дивилася на те, що зростання прожиткового мінімуму у минулі роки також було «з’їдене» інфляцією. Складніше домовлятися і досягати компромісу.

Домовитися протиборчим сторонам ніяк не вдавалося. Президент шукав підтримки у Федерації профспілок України, прем’єр — на засіданні Ради регіонів. Не було навіть удаваної єдності — ні з питання, які непродуктивні витрати урізати, ні щодо того, скільки насправді коштують президентські пропозиції. У коаліції стверджували, що не менш як 6,2 млрд. грн., у секретаріаті президента — що не більш як 837 млн. Перший заступник керівника секретаріату Арсеній Яценюк доводив депутатам, що усе в економіці взаємопов’язане: зростання мінімальної зарплати спричинить нові, вищі обсяги відрахувань до Пенсійного фонду, скоротить потреби населення в субсидіях...

Проте в Україні немає нічого неможливого, і в п’ятницю ситуація розвернулася на 180 градусів. Нічого не пояснюючи і не коментуючи, президент, як визнаний майстер дивних компромісів, держбюджет-2007 підписує. Що, безумовно, засвідчить перед світом послідовність, принциповість і передбачуваність нашої внутрішньої політики і наших внутрішніх політиків.

Окремі спостерігачі пов’язують цей, прямо скажемо, неординарний крок із чотиригодинною розмовою глави держави у четвер із прем’єром Віктором Януковичем, під час якої той нібито дав слово підвищити прожитковий рівень для непрацездатних. Інші кажуть про постанову, яка готувалася в надрах парламенту, про внесення змін до Бюджетного кодексу із тим, щоб у разі непідписання бюджету фінансування в новому році здійснювалося не в розмірі 1/12 від кошторису року, що минає, а в розмірі довільному. Що нібито лякало президента непередбачуваністю наслідків такого «ручняка» і неминущим почуттям провини за те, що він позбавив країну можливості вступити в новий рік із бюджетом.

Ще інші кажуть, що підписання бюджету могло бути елементом домовленості стосовно керівника СБУ або керівника МЗС. Голову СБУ Ігоря Дріжчаного Верховна Рада звільнила саме в п’ятницю.

Як усе було насправді, ми навряд чи дізнаємося. Саме в такі поворотні для країни моменти і пізнається вся привабливість і вся ницість сьогоднішнього політичного життя...

Однак підписанням справа не обмежилася. Відразу після того, як віце-спікер Адам Мартинюк оголосив про цей факт, на розгляд депутатів було внесено проект постанови № 2814 «Про перегляд прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в 2007 році», за який проголосували 376 депутатів.

Ухваленою постановою парламент доручив Кабміну за результатами попередніх розрахунків ВВП за 2006 рік внести на розгляд ВР проект закону про збільшення прожиткового мінімуму для непрацездатних із 1 квітня до 397 грн., а з 1 жовтня — до 406 грн. За результатами ж виконання планових надходжень до держбюджету-2007 за перший квартал Кабмін має внести законопроект про збільшення мінімальної заробітної плати: із 1 травня — до 420 грн., із 1 серпня — до 430, із 1 грудня — до 460 грн.

Не думаю, що такі рішення хоч когось до чогось зобов’язують. Як-то кажуть, доручайте й ви. Ясно, як Божий день, що не за те боролися — ні за формою, ні за змістом. Утім, а чи боролися взагалі, по-справжньому?

Зате на вулиці коаліції бюджетне свято. Їхня взяла. Пенсіонери по 26 гривень програли.