Значна частка проблемних кредитів у портфелях банків, на думку НБУ, є одним із ключових внутрішніх ризиків банківського сектора протягом останніх років.
Перехід банківської системи на міжнародну практику визначення непрацюючих кредитів і запровадження банківським регулятором нових вимог до оцінки банками розміру кредитного ризику з активних банківських операцій дали можливість оцінити реальний рівень проблемних кредитів, виданих українськими банками. Результат виявився вражаючим: частка таких кредитів (а це 58% у липні 2017 р.) виявилася найбільшою у світовій практиці за всю історію спостережень! Для порівняння варто згадати, що, за даними НБУ, серед країн з найбільшими історичними максимумами частки непрацюючих кредитів, наприклад, у 2010 р. в Афганістані такий показник дорівнював 50%, у Нігерії - 38, а в Екваторіальній Гвінеї у 2016 р. - 28%. Треба також зазначити, що частка кредитів, прострочених більш як на 90 днів (тобто тих кредитів, надії на повернення яких невеликі), становить майже 80% від усіх непрацюючих кредитів. І це при тому, що за рівнем кредитної активності населення Україна перебуває на одному з останніх місць у Європі: співвідношення таких кредитів до ВВП становить лише 3,6%.
Причини такої ситуації різні, включаючи кризові явища в економіці, низьку платоспроможність населення, високий рівень реальної (ефективної) відсоткової ставки за кредитами, обслуговувати які під силу не кожному позичальникові, високий кредитний ризик, що вимагає від банків формувати додаткові резерви під такі кредити. Слід також враховувати і значний юридичний ризик, пов'язаний з кредитними операціями, оскільки права кредиторів в Україні слабко захищені на рівні як законодавства, так і правозастосовної практики, що перешкоджає, зокрема, розвитку кредитування й доступності кредитних коштів.
Крім того, важливо розуміти, що наявність проблемних кредитів у банку - це і значний ризик для вкладників цього банку, адже порушення графіка грошових надходжень від позичальників створює загрозу для регулярних виплат за депозитами.
При цьому сподіватися тільки на поліпшення економічної ситуації в країні для скорочення проблемних кредитів не доводиться. Як зазначає НБУ у своєму Звіті про фінансову стабільність, якщо економіка зростатиме, то якість кредитного портфеля помітно покращиться, але обслуговування більшості непрацюючих кредитів уже ніколи не відновиться. Якщо ж бурхливого економічного зростання не станеться, а курс гривні, як і раніше, падатиме (що є більш реалістичним сценарієм), то портфель проблемних кредитів залишиться джерелом системних ризиків для банків. На думку регулятора, банкам слід активніше вирішувати питання проблемних кредитів, використовуючи при цьому механізми реструктуризації й списання боргу.
Уже в першому півріччі 2018-го НБУ зобов'яже банки надати плани роботи із проблемною заборгованістю. Крім того, з метою перевірки банківського сектора на міцність НБУ впроваджує щорічну оцінку банків шляхом стрес-тестування: йому підлягатимуть усі банки, чиї активи в сукупності становлять не менш як 90% від загальних активів банківського сектора. Однак найбільш ефективного результату у цьому напрямку можна очікувати у разі ухвалення у 2018 р. проекту закону України "Про діяльність з управління заборгованістю", розробленого НБУ за підтримки ЄБРР.
Сьогодні при роботі з проблемними боргами банки, як правило, домовляються про реструктуризацію з позичальниками, списують їх або продають з дисконтом (тобто нижче їхньої вартості). Унаслідок неефективності судової системи стягнення за проблемними кредитами самим банком може виявитися неможливим або потребуватиме багато часу. Прийняття зазначеного законопроекту, на додачу до існуючих можливостей, дасть змогу банкам продавати проблемні кредити спеціалізованим фінансовим установам - компаніям з управління заборгованістю. Надалі саме ці компанії регулюватимуть питання погашення заборгованості, взаємодіючи безпосередньо з боржниками.
Цей законопроект спрямований на правове забезпечення діяльності компаній з управління заборгованістю в Україні, створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредитів, удосконалення регулювання передачі прав вимоги із заборгованості. Ухвалення такого закону дасть банкам реальну можливість оперативніше очищати свої баланси від "токсичних" кредитів, що приведе до поліпшення їх фінансового становища, вивільнення додаткових ресурсів, раніше використовуваних як резерви, та активізації кредитного ринку загалом.
Поліпшити ситуацію в даному сегменті ринку банківських послуг може допомогти й остаточне прийняття законопроекту №7114-д, який передбачає створення і впровадження кредитного реєстру НБУ. Кредитний реєстр, що існує в багатьох країнах світу, становить собою інформаційну систему, в якій зібрано дані про кредитні угоди фінансових установ та стан їх виконання. Банки зможуть використовувати таку інформацію при оцінці рівня кредитного ризику перед наданням кредиту та вчасно довідуватися про проблеми потенційного позичальника при обслуговуванні інших кредитів. Це допоможе знизити ймовірність кредитування недобросовісних позичальників і зменшить кількість проблемних кредитів у майбутньому.
На завершення слід ще раз наголосити, що проблема наявності значної кількості непрацюючих кредитів є однією з головних загроз банківського сектора у 2018 р. Вона несе в собі значний ризик як для самих банків, так і для їхніх вкладників та інших кредиторів, підриває стійкість банківської системи країни в цілому. Для її вирішення потрібне, у тому числі, удосконалення чинного законодавства України і впровадження нових інструментів роботи з проблемною заборгованістю, які допоможуть банкам очистити баланс від "токсичних" кредитів і поліпшити стан кредитних портфелів.