Є нехитра істина: гроші — це завжди відповідальність. На жаль, багато хто її сильно підзабув. Доступність грошей у світовій економіці в минулі роки спровокувала випуск явно сміттєвих облігацій. Не оминула ця пошесть і Україну.
А потім настала криза. Довелося платити за рахунками...
За даними системи обліку випусків Сbonds, уже в першому півріччі поточного року на ринку українських облігацій сталося кілька десятків дефолтів (тобто відмов від виконання зобов’язань по облігаціях) на суму 1,04 млрд. грн. До осені дефолтами було охоплено облігацій уже на 2,9 млрд. грн...
Дефолти зачепили й банківську систему. Піонером став Кредитпромбанк, який допустив дефолт по облігаціях на суму 350 млн. грн. Серпень «порадував» інвесторів облігаційними дефолтами відразу двох фінустанов — Укргазбанку та «Родовід Банку».
«Родовід» відмовився викупити облігації двох серій на суму 250 млн. грн., а Укргазбанк — викупати за офертою облігації на 300 млн. грн.
Щоправда, чи то причиною, чи то приводом для двох останніх відмов стала постанова Нацбанку №421, що забороняє збитковим банкам достроково погашати свої боргові цінні папери, «за винятком випадків погашення за ціною нижчою від 50% номіналу». Крім того, акціонери обох банків визнали, що не контролюють ситуації. І були фактично врятовані від банкрутства тільки викупом їх державою. Нині Мінфін контролює майже 100% акцій «Родовіду» і 81,6% — Укргазбанку.
З Кредитпромбанком ситуація набагато складніша. Він не викуповується державою, але щодо поведінки його акціонерів в інвесторів уже накопичилося чимало запитань.
Випускаючи в 2006—2007 роках свої облігації, банк позиціонував себе як такий, що входить до «потужної промислової групи», і заявляв, що «до складу його засновників входять великі комерційні, промислові та фінансові структури України, Ірландії, Нідерландів, Кіпру і Греції». Під потужною групою мався на увазі концерн «Енерго» Віктора Нусенкіса...
Щодо «великих структур» із перелічених вище країн — чутки сильно перебільшили. Нусенкіс справді входить до складу акціонерів банку, але контрольний пакет належить не йому. Ним володіє громадянин Греції грузинського походження Папунідіс Константінос, який зараз — прямо чи опосередковано (через свої фірми) — контролює 79,3% акцій банку.
Однак інвесторів, які одержували папери на кілька років, переконували в тому, що банк от-от перепродадуть великій західній фінансовій структурі. До того ж такі переговори тоді справді йшли... Називалася й сума угоди в 600—700 млн. євро.
У результаті покупці облігацій не надто звертали увагу на те, що прибуток банку уяву не вражав, залишаючись останні три роки в межах 5—6 млн. дол.
Зате облігацій різних серій навипускали майже на 1,5 млрд. грн.
Найсмішніше, що банк також брався організовувати їх випуск іншим юридичним особам. На його сайті й нині висить така пропозиція.
Тож багато хто купував папери банку, розраховуючи, що забезпечуватимуть їхнє погашення уже нові господарі — з міжнародним іміджем. Та минулий рік цю помилку розвіяв. Переговори з французьким Societe Generale і грецьким National Bank of Greece (NBG) завершилися нічим. А існуючі акціонери із наростанням проблем банку впоратися явно не можуть.
Прийняте на початку року рішення про збільшення статутного фонду (тобто про вливання грошей у банк) на 1,35 млрд. грн. до вересня вилилося в укладання всього 30 млн. дол. (або близько 230 млн. грн.) і обіцянку вкласти ще приблизно стільки ж. Це втричі менше від заявленого, і виправити становище такі суми навряд чи можуть...
Не радують і звіти. На 1 квітня банк видав кредитів на 11,69 млрд. грн. (близько 1,5 млрд. дол.). При цьому зобов’язання самого Кредитпромбанку, за даними Нацбанку, на початок другого кварталу становили 11,95 млрд. грн., у тому числі 6,88 млрд. грн. — еквівалент в іноземній валюті.
Результати півріччя виявилися вкрай важкими: збитки другого кварталу сягнули 168,6 млн. грн. Це більше, ніж банк показав прибутку за останні п’ять років. До того ж міжнародне агентство Fitch Ratings відкликало рейтинги Кредитпромбанку. А наостанок індивідуальний рейтинг банку було підтверджено на рівні «E» (рівень дефолту за зобов’язаннями), що забезпечує дуже невеселі перспективи для запозичень на зовнішньому ринку.
До середини 2009 року кредити з простроченням понад 90 днів (тобто проблемні) зросли до 10,8% кредитного портфеля Кредитпромбанку.
Та «найвеселіше», схоже, ще попереду. Буквально через місяць розпочинається безперервний потік виплат за серіями облігацій: «H» — на 250 млн. грн. (погашення — 21 жовтня 2009-го),
«D» — на 50 млн. (оферта — 15 лютого 2010-го), «G» — на 500 млн. грн. (оферта — 5 липня 2010-го) і серії «I» — на 250 млн. грн. (погашення — 20 жовтня 2010 року).
Запитання, чи є на це гроші, поки що риторичне.
У червні банк заявив, що знову «шукає стратегічних інвесторів, щоб зміцнити фінансове становище за умов кризи... Кредитпромбанк перебуває в процесі реструктуризації боргового портфеля і проводить переговори з потенційними стратегічними інвесторами про входження в акціонерний капітал банку».
З’явилася інформація про переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку. Однак розставатися з контролем нинішні власники не готові та, за неофіційними даними, пропонували 49,9% акцій.
Природно, йшлося і про реструктуризацію облігацій. Однак цей процес банкіри уявляли на диво своєрідно. Так, Кредитпромбанк пропонував погасити до кінця року аж... 5% суми боргу. Ще 10% — наступного року та 85% — впродовж 2011—2012 років. Фактично інвесторам пропонують новий довгостроковий випуск. І за зовсім сміховинною ставкою — з дохідністю 17—20% річних. Нагадаємо, влітку ці облігації торгувалися часом по 30—40% від номінальної вартості. Іншими словами, ринок оцінював їхні ризики в сотні відсотків дохідності.
Реструктуризація на запропонованих умовах, м’яко кажучи, більше схожа на спробу перекласти свої проблеми на чужі плечі.
Експерти ще тоді заявили, що запропоновані умови «були надзвичайно невигідними, тому на них погодилося небагато інвесторів». Спроби проведення індивідуальних переговорів особливого ефекту не дали. Вдалося так-сяк врегулювати питання тільки з платежем за черговою облігаційною офертою, на відносно невелику суму.
При цьому банк безперервно бадьоро заявляє про своє благополуччя та повну відповідність стандартам. Справді, паніка серед вкладників нікому не потрібна. Однак виникають запитання вже до НБУ — що він збирається робити?
Розрахунок, що проблеми вдасться розв’язати викручуванням рук інвесторам, відверто ілюзорний.
Таких сум ніхто не даруватиме. Власники облігацій мають намір захищати свої інтереси, зокрема у судовому порядку. А без згоди інвесторів залучення необхідних коштів нереальне... Тим часом Національний банк уже повністю завалений скаргами клієнтів Кредитпромбанку.
Надходили пропозиції щодо введення Нацбанком тимчасової адміністрації. Ідея, як мінімум, варта розгляду. Хоча б для того, аби розібратися з допомогою, яка необхідна банку. І допомогою сотням тисяч людей, які довірили йому гроші...
На відміну від викуплених урядом відносно невеликих «Родовід Банку» або банку «Київ», «Кредитпром» входить до першої двадцятки найбільших фінансових організацій країни. Його проблеми можуть знову загострити ситуацію в усій банківській системі. Тим паче що пересидіти їх не вдасться.
За даними видання «Коммерсант-Украина», до кінця року проблеми з виплатами по облігаціях можуть виникнути в 11 банків на суму 2,72 млрд. грн. Невже цього обов’язково чекати? Може, краще згадати сумний торішній досвід Промінвестбанку. Там наростання проблем довго ігнорували, от і дочекалися бурхливої розв’язки, після якої довелося терміново заливати систему грошима.
Може, все-таки розпочати діяти на випередження, а не плентатися за подіями? Це завжди дешевше...