UA / RU
Підтримати ZN.ua

Крах біля базельських воріт

Криза, спровокована рецесією, дефляцією і зростанням боргів, стоїть на європейському порозі давно. Економіка Євросоюзу нездорова, а банківський сектор - то взагалі колос на глиняних ногах.

Автор: Юлiя Самаєва

Криза, спровокована рецесією, дефляцією і зростанням боргів, стоїть на європейському порозі давно.

Економіка Євросоюзу нездорова, а банківський сектор - то взагалі колос на глиняних ногах. І хоча після оголошення результатів британського референдуму насамперед впали котирування розташованих на Туманному Альбіоні Barclays, Royal Bank of Scotland і Lloyds Banking Group і трохи менше - HSBC і Standard Chartered, у яких не такий великий бізнес у Великій Британії, на континенті справи теж повернули на сумне. За лічені дні акції Deutsche Bank подешевшали на 20%, Credit Suisse - на 16, BNP Paribas - на 19, Societe Generale - на 30, Unicredit - на 25%. Передбачити подальші наслідки складно, але вони точно не будуть позитивними.

Один із найбільш небезпечних і непередбачуваних наслідків Brexit - розтин нариву в європейському банківському секторі, що оголив проблеми одразу кількох найбільших фінустанов, залікувати які за старим центробанківським рецептом - присаджуванням на допінг накачування грошовою ліквідністю - у нинішніх економічних умовах уже навряд чи вийде. І якщо локалізувати поширення сепсису в секторі не вдасться, летальний результат за кожною з перелічених вище вивісок загрожує ускладненнями, порівняно з якими події восьмирічної давності навколо й після краху Lehman Brothers, які одразу згадалися, можуть виявитися лише квіточками. Адже обвал акцій європейських банків - це лише один із симптомів великої кількості проблем як у фінансовому секторі, так і в єврозоні загалом.

Здавалося б, банкіри мають завжди перебувати в перших лавах тих, хто дмухає на холодне, однак і вони були серед тих, хто напередодні оголошення результатів британського референдуму щодо виходу з Євросоюзу волів не думати про погане. Тож були значною мірою розгублені від несподіваності подій, які відбулися за цим (чи все одно нічого не можна було зробити?). Згідно з глобальним дослідженням EY (European Banking Barometer 2016) близько 70% усіх європейських банків очікували, що Brexit матиме наслідки для них самих та їхніх клієнтів, але лише 25% вважали, що цей вплив буде значним. Можливо, причина в тому, що відчутні проблеми почалися в банківському секторі Європи задовго до Brexit.

"Насамперед від результатів референдуму постраждають банки країн, які не входять до ЄС і використовують банки Великої Британії для виходу на ринки співдружності. Їм буде потрібно переглянути бізнес-модель і структуру. Але це не головна проблема сектора, - вважає Роберт Кабедж, керівник напрямку послуг організаціям банківського сектора та ринків капіталу EY у Великій Британії. - Увагу банків прикуто до того, як Brexit вплине на їхніх клієнтів. Британські і європейські публічні компанії, та й пересічні громадяни відчують на собі дуже сильну економічну й ринкову волатильність, втрату довіри, зміни відсоткових ставок. Усе це вплине на банки, які вже стурбовані обсягами проблемних позик і вартістю запозичень".

Міцний, як скеля?

Наприкінці червня МВФ назвав Deutsche Bank найбільшим фактором системного ризику серед найбільших банків. Зокрема, занепокоєння викликає стрімке падіння акцій фінустанови. Наступними за ризикованістю є не менш впливові HSBC Holdings Plc і Credit Suisse Group AG.

За рік ринкова вартість акцій DB знизилася на 55%, що, звичайно ж, викликало побоювання щодо його фінансового стану. Топ-менеджмент DB продовжував запевняти всіх у тому, що "банк міцний, як скеля", і 8 січня 2016-го випустив облігації на загальну суму 1,75 млрд дол., покупці яких уже через місяць почали звинувачувати установу в приховуванні справжнього фінансового становища й вимагати зміни умов викупу цінних паперів. Звіт про те, що збитки банку за 2015 р. становили 6,7 млрд євро, був опублікований уже після продажу його облігацій і змусив багатьох інвесторів усерйоз занепокоїтися, адже це перший річний збиток установи з 2008 р.

У лютому 2016-го в Deutsche Bank вирішили викупити свої акції та інші цінні папери в цілому на 5,4 млрд дол. (3 млрд євро і 2 млрд дол.). Причому в програму викупу потрапили навіть цінні папери й акції, випущені за місяць до цього. Правління банку скористалося кон'юнктурою ринку і, скупивши цінні папери нижче їхньої початкової вартості, фактично викупило частину свого власного боргу, демонструючи ринку упевнену ліквідну позицію. Але повірив мало хто. Так, міжнародне рейтингове агентство Moody's понизило довгостроковий депозитний рейтинг Deutsche Bank з "A2" до "A3", рейтинг пріоритетного незабезпеченого боргу - з "Baa1" до "Baa2", а базову оцінку кредитоспроможності - з "baa3" до "ba1".

Побоювання аналітиків підкріпив той факт, що американський підрозділ Deutsche Bank не пройшов стрес-тесту Федеральної резервної системи США (ФРС), а американська адвокатська фірма Khang&Khang LLP почала збір пулу акціонерів DB, яким той завдав збитків. Суть претензій - неефективний контроль над підготовкою фінансової звітності, фінансові махінації, відмивання грошей і навіть фінансування тероризму.

Deutsche Bank уже заплатив 260 млн дол. ФРС і Нью-Йоркському управлінню фінансових послуг за непрозорі дії й методи роботи. І це - тільки початок. На судові витрати й виплати штрафів цього року німецький фінансовий гігант, що фігурує в більш як семи тисячах судових розглядів по всьому світу, зарезервував 5,2 млрд євро.

Не Lehman Brothers, але...

Деякі аналітики вже поспішили назвати Deutsche Bank новим Lehman Brothers, з банкрутства якого розпочалася світова криза 2008 р. Серед міжнародних аналітиків поповзли чутки, що на балансі DB значиться деривативів (ризикованих похідних інструментів) на фантастичну суму чи то в 40, чи то в 75 трильйонів(!) доларів (понад 13% від усіх деривативів, випущених у світі). Навіть якщо ці побоювання підтвердяться, сама сума похідних фінансових інструментів ще не свідчить про ступінь їх ризикованості. Тим більше, що згідно з офіційною звітністю банку на кінець 2015 р. ринкова вартість його деривативів не перевищувала 18,3 млрд євро. Причина неприємних чуток сягає корінням 2011 р., коли банк звинувачували в приховуванні 12-мільярдних збитків саме за деривативами, що нібито дало змогу Deutsche Bank уникнути фінансових втрат у період потрясінь на кредитних ринках. Тоді історію зам'яли внутрішнім фінансовим розслідуванням, що визнало обвинувачення безпідставними.

Досвід 2008 р. змусив посилити вимоги до фінустанов з боку як локальних центробанків, так і міжнародних інституцій, тепер вони просто зобов'язані враховувати реальні ризики кожного деривативу, закладаючи їх у нормативи достатності капіталу.

Однак головна відмінність Deutsche Bank від Lehman Brothers у тому, що крах останнього був несподіваним (принаймні для більшості) і стрімким, а DB агонізує давно. З одного боку, це дає час і можливості виправити ситуацію, а з іншого - змушує задуматися про якість нагляду в попередні періоди.

Зараз у Deutsche Bank заявляють про принципову трансформацію та обіцяють виправити ситуацію до 2017 р. У пріоритетах - оптимізація витрат, скорочення 30 тис. співробітників, закриття відділень у десяти країнах, скорочення кількості клієнтів у країнах з високим ризиком ведення операцій і відмова від виплати дивідендів.

Аналітики ставляться до цих планів скептично: у Berenberg Bank (ще один банк-аксакал Німеччини) проблеми, з якими мають справу їхні колеги по сектору, уже назвали "нездоланним зустрічним вітром", зазначивши, що без збільшення капіталу вийти із зачарованого кола так само складно, як і збільшити капітал у період занепаду інвестиційно-банківської сфери.

При цьому після кризи 2008 р. регулятори намагаються не повторити помилок минулого, мінімізувавши можливі втрати для платників податків. Базельський комітет з фінансового нагляду, що розробляє стандарти банківського регулювання, ще 2012-го посилив вимоги до капіталу банків і запровадив нові нормативні вимоги з ліквідності. Фінустанови намагаються виконати нові базельські нормативи що є сили, але похвалитися поки що особливо нікому і нічим.

Нині достатність капіталу Deutsche Bank становить 11,1% при необхідних 12%, і досягти такого рівня генеральний директор банку Джон Крайан обіцяє лише до кінця 2019 р.

Звісно, щоб уникнути глобальних потрясінь, банк рятуватимуть за будь-яку ціну. Той же досвід
2008-го показав, що витягати одну установу значно дешевше, ніж рятувати всю фінансову систему. Інша річ, що витягати, можливо, доведеться не тільки DB, адже інші банки Європи також мають труднощі. І чи не буде надто високою ціна такого порятунку?

У полку прибуло

Головний економіст Deutsche Bank Девід Фолкертс-Ландау заявив (сподіваємося, що не на виправдання рідної "контори"), що криза охопила багато банків Європи, і їм необхідна фінансова допомога на суму близько 150 млрд євро.

Насамперед ідеться про італійські банки, обсяг токсичних позик яких дорівнює чверті ВВП держави - близько 360 млрд євро прострочених боргів, 200 млрд з яких - позички неплатоспроможним позичальникам. Загальний відсоток прострочених кредитів в Італії досягнув 17% від загальної кількості. У найгіршому становищі опинився третій за величиною і найстарший банк Італії Monte dei Paschi di Siena. Фінустанова кілька разів одержувала державну підтримку у вигляді випуску облігацій під держгарантії і докапіталізації, але ситуація не поліпшилася. Третина всіх позик у портфелі банку - токсичні, з урахуванням резервів їхній обсяг на кінець 2015 р. становив 46,9 млрд євро. І подібні проблеми відчувають багато фінустанов країни.

На сьогодні італійські банки вже втратили до 45% своєї номінальної вартості, що лише ускладнить для них залучення капіталу на ринку. Загалом капіталізація банківського сектора Італії з початку року скоротилася на 50–75%. Без допомоги ззовні вирішити проблему не вдасться, а джерел для такої допомоги не так уже й багато. Уряд Італії готовий влити в проблемні банки близько 40 млрд євро в обмін на їхні акції, але цієї суми вочевидь недостатньо.

У 2014 р., після кіпрської кризи, у ЄС прийняли заборону на залучення грошей платників податків для порятунку приватних банків, одним з її прихильників, до речі, є Німеччина. Спроба допомогти італійським банкам бюджетними грошима прямо суперечить цій нормі. Італійська сторона хоче скористатися нормою, що дозволяє держпідтримку окремих галузей у разі надзвичайних обставин, посилаючись на Brexit. Аргумент сумнівний.

Така масштабна проблема не виникає миттєво, проблеми в банківському секторі Італії були давно, але очі на них закривали, влада давала сектору можливість самостійно впоратися із ситуацією. Але це було неможливо, рентабельність італійських банків давно кульгає на обидві ноги, філіальні мережі й штати більшості фінустанов невиправдано роздуті, а можливості заробити при максимально низьких ставках дуже обмежені.

На бідного камінь і вгору котиться

У березні минулого року Європейський центробанк запустив програму скуповування облігацій європейських компаній, вливаючи у фінансові ринки єврозони близько 60 млрд євро щомісяця. З початку нинішнього року сума щомісячних ін'єкцій зросла ще на 20 млрд, а ЄЦБ оголосив про намір інвестувати не тільки в державні, а й у корпоративні цінні папери. Усе заради одного - пожвавлення економіки. У ЄС нульова ставка рефінансування, від'ємна ставка за депозитами для комерційних банків і гнітюче низька інфляція - 0,2% (при цільовому показнику 2%). Прогнозоване незначне прискорення зростання ВВП цього року на 0,2% (з 1,4 до 1,6%) тепер під великим сумнівом. Європейська економіка досі ще в летаргічному сні, і ризики уповільнення економічного зростання високі, адже навіть настільки щедре, на заздрість українцям, грошове стимулювання не дає миттєвих результатів. У таких умовах наростаюча банківська криза може серйозно ускладнити й погіршити ситуацію. Попри те, що управляюча рада ЄЦБ напередодні Brexit заявляла, що готова до будь-якого розвитку подій, "готовність" ця може виявитися уявною. А якщо банки почнуть скорочувати комерційну активність, то й усі попередні спроби ЄЦБ стимулювати економіку виявляться безрезультатними.

"Це не банківська криза, а тривала криза єврозони, яка стартувала ще в 2010 р. у Греції. Негативна оцінка фінансовим ринком акцій великих європейських банків - це лише частина тих проблем, які викликані цією кризою. Порівнювати цю ситуацію з 2008 р. складно - кон'юнктура зараз зовсім інша. Наприклад, ЄЦБ та інші центральні банки розвинених країн одностайні в підтримці своїх фінансових систем і готові до можливих наслідків, - прокоментував DT.UA ситуацію керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. - Але думати, що це не наша проблема, не варто, адже українська економіка досі ще відчуває вплив криз 2008-го і 2010 р. І більшою мірою цей вплив пов'язаний саме з низькими темпами економічного зростання в країнах ЄС".

Колапс найбільших фінустанов ЄС може мати непрогнозовані наслідки, які не оминуть і Україну. Монетарна політика ЄЦБ зводить до нуля чисту відсоткову маржу банків, їхня дохідність планомірно знижується, а зміна бізнес-моделей - тривалий і дорогий процес. Головний економіст ЄЦБ Петер Прат навесні цього року висловив занепокоєння такою ситуацією, пояснюючи, що збереження від'ємних ставок протягом тривалого часу (два-три роки) викликає серйозну стурбованість економістів і провокує незворотні наслідки для бізнесу. Brexit, на думку західних фінансистів, може підштовхнути європейську владу до подальшого збереження низьких відсоткових ставок, що лише погіршить ситуацію. Та навіть якщо ЄЦБ змінить політику, це позначиться на банківському секторі лише згодом, а головне, зниження попиту - основну проблему європейської економіки - навряд чи зупинить.

***

Після відкриття зони вільної торгівлі Україна другий рік намагається переорієнтувати на країни ЄС свій експорт і збільшити свою частку європейського ринку. Ми прямо зацікавлені в зростанні європейського споживання. Втім, як і в економічній стійкості союзу, адже благополуччя нашої країни значною мірою залежить від благополуччя європейських сусідів. Україна шукає в Європі потенційних інвесторів, сподіваючись на залучення довгих і недорогих грошей. Однак останні, досить імовірно, скоро будуть у Європі у великому дефіциті. Ми тільки почали випливати зі шторму, але нас уже наздоганяє цунамі.