Останні два місяці були насичені різною інформацією про роботу відомої міжнародної компанії "Каргілл" в Україні. Найчастіше її згадували у зв'язку з її участю в акціонерному капіталі "Дельта Банку".
Тим часом банківський сектор узагалі не характерний для "Каргілла". Спеціалізація компанії, за якою вона упізнавана в усьому світі, - зернові. У нашій країні "Каргілл" - один із найбільших експортерів зерна й олійних культур. Тому висловлювалися різні оцінки її участі в "Дельта Банку". Сама компанія дистанціювалася від публічних дій і заяв, очевидно, воліючи поховати цей невдалий експеримент.
Для неспеціаліста ім'я "Каргілл" давно стало саме по собі брендом. Мало хто може сказати щось конкретне про неї, але сама назва "Каргілл", здається, повсюдно упізнавана. І це недивно, тому що у світі Cargill стоїть в одному ряду з такими корпоративними іменами, як Coca-Cola, Pepsi, McDonald's, Walmart, General Electric… Однак унаслідок того, що бізнес компанії перебуває далі від кінцевого споживача, ми навіть не уявляємо, наскільки смак звичних продуктів є таким саме завдяки "Каргіллу".
Саме тому однозначні заголовки українських інтернет-публікацій, які прив'язують назву компанії Cargill до "когось обібрали", "щось вивели", "ущемили державу" і тому подібних, необхідно розглядати крізь ретельний фільтр.
По-перше, міжнародні компанії не йдуть на порушення законодавства. Це стандарт ведення бізнесу. Ви колись чули, щоб Coca-Cola або McDonald's "обдурили" українську державу?
По-друге, компанія з багатомільярдними оборотами не входитиме в сумнівні угоди заради одержання мізерного прибутку. Практика показує, що транснаціональні корпорації швидше вийдуть з конкретного ринку, ніж створять загрозу для свого бізнесу в цілому. Сьогодні "Каргілл" присутня в 67 країнах світу і налічує 150 тис. працівників. Згідно з публічною звітністю, обсяг продажів корпорації "Каргілл" перевищує 100 млрд дол., а річний прибуток коливається в районі 1–3 млрд дол. Це глобальна вертикально інтегрована корпорація, яка фактично обслуговує ланцюжок виробництва й доставки до кінцевих споживачів продуктів харчування та є найчастіше ексклюзивним постачальником сировини й інгредієнтів для інших "харчових гігантів" - McDonald's, Kraftfoods, Walmart…
По-третє, "Каргілл" як найбільша приватна компанія США підпадає під дію американського законодавства, навіть діючи за кордоном. Починати буцатися з американською судовою системою і прокуратурою із загрозою відповідних штрафів їй узагалі ні до чого.
По-четверте, "Каргілл" продовжує залишатися по-консервативному приватною компанією, за яку несуть відповідальність члени двох родин - Каргілл і МакМіллан, які заснували її 1865 р. і досі продовжують володіти компанією та не виходять на біржу, попри те, що багато конкурентів (Glencore, Bunge, ADM та ін.) давно розмістили частину своїх акцій на біржах і функціонують як повноцінні публічні корпорації.
По-п'яте, у "Каргілла" є короткий перелік принципів, на яких ця компанія планує свою роботу по всьому світу. Він починається з перших двох - "Каргілл" працює за законом і не дає хабарів.
We obey the law - ми дотримуємося закону. Дотримання закону є основою нашої репутації та всіх ключових принципів.
We conduct our business with integrity - ми робимо наш бізнес відкрито. Ми пишаємося тим, що робимо наш бізнес відкрито. Ми палко ведемо конкурентну боротьбу, але робимо це чесно й етично. Ми не пропонуємо і не беремо хабарів або недоречних подарунків, ми також відповідаємо всім вимогам законів відносно чесної конкуренції та етики бізнесу.
По-шосте, "Каргілл" має тривалу плідну історію роботи в Україні. Компанія почала працювати в Україні вже понад
20 років тому. Фактично вона прийшла в Україну одним із перших іноземних інвесторів ще 1991 р. І на сьогодні корпорація "Каргілл" є одним із найбільших експортерів зерна, соняшникової олії та шроту.
На виробництвах і в центральному офісі "Каргілла" в Україні працюють понад
600 осіб.
За роки роботи в Україні компанія вклала понад 200 млн дол. прямих інвестицій у купівлю та реконструкцію двох олієекстракційних заводів - у Каховці й Донецьку, а також шести елеваторів. До речі, найбільша інвестиція - завод у Донецьку був захоплений сепаратистами, а обладнання, за чутками, було по-варварськи порізано й здано на брухт.
Крім трейдингу й виробництва, "Каргілл" є одним із найбільших приватних кредиторів країни, надаючи торговельне й структуроване фінансування фермерам, агрохолдингам, а також іншим українським компаніям і банкам. Загальний кредитний портфель "Каргілла" в Україні перевищує 500 млн дол., у тому числі понад 250 млн дол. було надано державним банкам - Ощадбанку й Укрексімбанку.
У докризові роки (до 2008-го) кредитний портфель "Каргілла" в Україні доходив до 2,5–2,8 млрд дол. З компанією працювали практично всі банки з першої двадцятки. За неофіційними оцінками, "Каргілл" була найбільшим іноземним кредитором країни після Світового банку та ЄБРР.
Учасники ринку по-різному відгукуються про фінансування від "Каргілла":
- деякі банки називають його своїм конкурентом і говорять, що він відбирає у них частину бізнесу з гарними українськими клієнтами;
- інші банки дуже хотіли б працювати з "Каргіллом", але "Каргілл" з ними не працює;
- при цьому багато клієнтів вважають "Каргілл" прикладом для наслідування - рішення приймаються швидко, документація проста: "швидко видати гроші може тільки "Каргілл".
Також багато хто зазначає примітну рису "Каргілла" - почавши працювати з контрагентом, у компанії вміють цінувати відносини і продовжують розвивати їх упродовж багатьох років.
"Каргілл" і "Дельта Банк"
Коли дочірня компанія "Каргілла" - Cargill Financial Services International придбала акції "Дельта Банку" у 2011 р., для українського ринку це стало великою несподіванкою. Що може бути спільного у глобальної американської зернової корпорації та нішевого українського банку, що займається споживчим кредитуванням?
Ми провели невелике дослідження, і виявилося, що, крім "Дельта Банку" в Україні, у корпорації "Каргілл" є лише ОДНА (!) інвестиція в банківський сектор - BancoCargill у Бразилії. Але в цьому разі це 100-відсоткова "дочка" корпорації, яка повністю в неї інтегрована й управляється за її стандартами.
Звідки ж інтерес до "Дельта Банку"? Учасники ринку сходяться в думці, що до входження в капітал між "Дельтою" і "Каргіллом", швидше за все, існували кредитні відносини, які згодом було переоформлено з використанням акцій банку. У світовій практиці є велика кількість юридичних конструкцій, що дозволяють використовувати акції в кредитних трансакціях, наприклад:
- у так званих РЕПО-операціях, коли одна сторона купує цінні папери (у т.ч. акції), а інша сторона зобов'язується їх викупити через установлений строк і за встановленою ціною;
- у договорах фондованої участі (funded participation agreement, FPA), коли одна зі сторін виступає в договорі повністю від свого імені, а інша сторона фондує і бере на себе частину або всі ризики за таким договором;
- у договорах довірчого управління (fiduciary agreement) тощо.
Тому не виключено, що "Каргілл" просто виступила стороною однієї з таких договірних конструкцій у "Дельта Банку" і як сумлінний кредитор просто чекала погашення належного їй боргу. На підтвердження цього припущення свідчить той факт, що "Каргілл" ніколи не призначала своїх представників у жоден із колегіальних органів банку - наглядову раду і раду директорів.
Чому ж тоді "Каргілл" мовчить і не спростовує репутаційних випадів у надрукованих статтях? І чому ці статті так часто з'являються саме тоді, коли Миколі Лагуну, власникові "Дельта Банку" доводиться давати відповіді з приводу якості й сумлінності управління.
Коментарі
Колесник Ярослав Васильович, колишній голова правління банку "Форум".
- Зараз звучать обвинувачення Cargill у тому, що він вивів із "Дельта Банку" 100 млн дол. і в такий спосіб прискорив крах цієї фінансової установи. Наскільки адекватними ви вважаєте такі обвинувачення і як ви оцінюєте Cargill як інвестора в Україні?
- Cargill давно активно працює на українському ринку. Вважаю, що це далеко не найгірший інвестор, якщо говорити відверто. Якби в Україні працювали більшість компаній, як Cargill, то, думаю, у нас у країні справи йшли б краще. Вони досить багато інвестували. Не знаю, що в них там із прибутком, але вони однозначно усвідомлено йшли на ризик в Україні. Cargill в Україні досить багато інвестував, він присутній у різних сферах.
Що відбулося конкретно в "Дельті"?.. Не готовий коментувати, тому що не знаю всіх деталей, а питання завжди в деталях. Деталі знають тільки ті, хто укладав угоду і вів переговори, а решта - домисли, які далеко не завжди корисні…
- Просто складається враження, що проти Cargill розгорнули інформаційну кампанію з метою перекласти відповідальність за крах "Дельти" з Миколи Лагуна на Cargill.
- Вони ж працювали разом (з Лагуном. - Ред.), були якісь плани… Не завжди інвесторові легко йти, напевно, треба зрозуміти, які умови йому (Cargill. - Ред.) були озвучені, що запропонував регулятор, яка процедура хеджування ризиків тощо. У будь-якому разі, Cargill дуже давно зайшов у цей капітал, а зараз він конвертував свої інвестиції. Напевно, він не зміг їх вийняти вчасно, у нього безумовно є курсові ризики, тому й конвертував. На жаль, за п'ять років ситуація у нього не змінилася.
Як уже казав, я не знаю деталей. Ми можемо говорити тільки про здогади. Cargill в Україні досить багато інвестував, він присутній у різних сферах. І, гадаю, уряд мав бути зацікавленим, щоб він був присутній на ринку й надалі.
Мене взагалі здивувала ситуація з тим, що у владі свого часу говорили, що "Дельта" претендує на підтримку держави. Але чомусь він залишився без підтримки. Мене от більше цікавить роль уряду в цьому, тут більше відповідальності. Якщо ми одержали на ринок інформацію, що банки з певними показниками одержать підтримку, то це мало на чомусь базуватися. А потім виявляється, що там нема чого підтримувати. Тут, мені здається, має бути відповідальність. Це й питання довіри до банківської системи, і довіра до вкладників. Якщо ви не в змозі підтримати банк, то не кажіть про це. От про це я говорив би більше замість того, щоб розбиратися у відносинах між акціонерами. Тому що це справа акціонерів: брати участь чи виходити з капіталу банку. От Cargill, наприклад, вважав це правильним і прийняв таке рішення.
- У вас особисто був досвід співробітництва з Cargill?
- У мене був досвід співробітництва з Cargill, і досить позитивний. Коли ми розміщували єврооблігації ще до першої кризи, вони купили у нас на 10 млн дол. Я вів із ними переговори, професійна команда.
Олег Галущак, фінансовий директор групи компаній "Континіум"
- Зараз багато хто звинувачує Cargill у тому, що він вивів з "Дельта Банку" 100 млн дол. і в такий спосіб прискорив крах цієї фінансової установи. Ми вирішили запитати учасників ринку, як їм працюється з Cargill. Розкажуть, будь ласка, про ваше співробітництво. Як ви оцінюєте роль Cargill як інвестора в Україні?
- Якщо говорити в цілому, то вважаю, що Cargill - надійний партнер. І якщо виходити з того, що ми співпрацюємо вже понад десять років, то ми завжди знаходили компроміси. Разом із Cargill ми також не раз підтримували, у тому числі й фінансово, найбільші агрофірми України.
Думаю, що те, що зараз відбувається навколо Cargill, - тут справа зовсім не у ставленні Cargill до України і до компаній, з якими вона співпрацювала або співпрацює, а більше пов'язане з внутрішніми процесами, які відбуваються в державі.
Треба розуміти, що таке Cargill. Cargill - це велика компанія, яка входить у ТОП-10 найбільших у світі. Відповідно, якщо в ній якісь рішення приймають, то це приймається в офісі в Міннеаполісі (США).
І, наприклад, якщо наша держава озвучила, що вона має намір реструктуризувати всі зовнішні позики, то це позначилося і на діях компанії Cargill, от і все. Моя думка така, що треба акуратніше з реструктуризацією. В Україну прийшли транші (МВФ. - Ред.), Україна одержала в принципі те, чого хотіла, треба було відповідальніше до цього (до реструктуризації. -Ред.) підійти.
В Україні Cargill входить до двадцятки найбільших компаній, які відіграють дуже важливу роль в економіці України, і таких інвесторів треба цінувати.