Ні, це не було різке здешевлення, — євро втрачає позиції щодо долара протягом останніх 13 місяців. Тож серед тих, хто уважно слідкує за ситуацією, новина про зближення вартості долара та євро не викликала навіть подиву. Але більшість людей усе ж були здивовані, адже останні двадцять років євро завжди коштувало дорожче долара. Чому ж євровалюта втратила в ціні?
З одного боку, криза в Європі, глобальні потрясіння, спричинені російським вторгненням в Україну, зростання інфляції. З іншого — укріплюється й сам долар, дякуючи агресивній кампанії Федеральної резервної системи США щодо боротьби з інфляцією у Сполучених Штатах.
І насправді, зміцнення долара у світі — це хороша новина. Дійсно, в перспективі це може знизити ціни на сировинні товари, такі як зерно, та потенційно послабити безжальну інфляцію, що призвела до різкого зростання витрат домашніх господарств і бізнесу.
Але от здешевлення євро — це вже не позитив. По-перше, сама динаміка зміни вартості цієї валюти натякає на уповільнення темпів світової торгівлі, посилюючи побоювання щодо глобальної рецесії. Дуже тривожний сигнал про те, що все погано. Що ще гірше, війна — так, вагомий, але не основний чинник цього.
Зрозуміло, що широкомасштабний напад РФ на Україну різко змінив ситуацію із запасами продовольства і призвів до різкого зростання цін на енергоносії в усьому світі, особливо в Європейському Союзі, де багато країн значною мірою залежать від імпорту викопного палива з Росії. У рамках кампанії тиску на свого східного сусіда ЄС вирішив відмовитися від російської нафти, у відповідь Москва різко скоротила потоки газу до Європи. Вочевидь, і перше, і друге збільшило витрати для європейців, які вже майже оговталися від пандемії, але насправді на стійкі темпи зростання досі не вийшли, а проблеми із інфляцією не вирішили. Тепер вона лише загострилася і йде пліч-о-пліч із купою логістичних проблем, дефіцитом окремих товарів і збільшенням державних видатків.
У Сполучених Штатах ФРС, розуміючи, що коли, якщо не зараз, агресивно підвищує процентні ставки, збільшуючи прибутковість казначейських облігацій і роблячи долар привабливішим для інвесторів, ніж євро. Так, не лише приборканням інфляції зумовлені дії американців. Не забуваємо, що у світі величезна купа вільних грошей, власники яких завжди шукають, «де глибше», особливо у такі буремні часи. Регулятор у США вже тричі підвищував ставки у 2022 році й дав зрозуміти, що планує ще чотири підвищення в рамках своєї подальшої стратегії.
Очікується, що Європейський центральний банк також підвищить ставки, щоб повернути інфляцію до цільового рівня у 2%, але робитиме це повільнішими темпами, ніж у Сполучених Штатах: він запланував підвищення ставки на 0,25 процентного пункту у липні, тоді як ФРС — на 0,75 процентного пункту, як і у червні. Тобто долар, який традиційно вважається безпечним притулком для інвесторів, продовжить підсилювати цю свою роль у міру того, як інвестори маневруватимуть на невизначеному економічному ігровому полі в Європі та інших країнах.
Ми очікуємо, що долар продовжить отримувати вигоду зі свого статусу притулку для міжнародних інвесторів і комерційних інтересів, особливо з урахуванням більш хисткого становища економіки Європи.
Що означає нинішній паритет для євро? Враховуючи, що наразі немає підстав для «розвороту та зростання», це сигнал, що падіння триватиме. Попри побоювання, що паритет євро—долар описується як «психологічна» віха, яка обов'язково стане поворотним моментом для валюти, важливо розуміти, що ціна вже далека від піка 2008 року близько 1,60 долара, а отже, процес ослаблення валюти запущено давно. Варто очікувати, що Європі більше не зійдуть з рук м'які ринкові регулювання та скромні дії, тому тиск на єдину валюту Союзу може залишитися трендом і в найближчому майбутньому. Центральні банки та політики на континенті будуть змушені відреагувати на побоювання щодо подальшого знецінення їхньої валюти. Психологічний вплив не менш важливий і для інвесторів: вони будуть дуже зосереджені на ринку, потоках і ліквідності.
Кризу Європи швидко вирішити не вдасться, оскільки енергетичні та інфляційні чинники тиску на економіку матимуть постефект на купівельну спроможність населення у майбутні роки, а не місяці. Тож імовірним є прогнози додаткового падіння євро щодо долара до рівня 0,96–0,99 вже поточного року.
Більше статей Олександра Болтяна читайте за посиланням.