Головне, що слід знати кожному, хто стикається з економікою РФ: починаючи з 24 лютого 2022 року та у довгостроковій перспективі всі російські фінансові інструменти позбавлені правдивої вартості. Немає ні ринкової. Ні фундаментальної. Ніякої. Це стосується російської валюти — рубля, акцій усіх російських компаній і компаній із походженням капіталу з РФ, облігацій федеральної позики, цін на інші похідні та інші фінансові інструменти.
Річ у тім, що ринкова вартість активу прив'язана до валюти, в якій вона номінована, і характеру ціноутворення. Ціноутворення рубля на сьогодні позбавлене ринкової основи, його вартість нерелевантна й не може бути визнана інвесторами як справедлива. Фундаментальна вартість активу — це те, що дає можливість інвестору приймати всі рішення стосовно подальших дій навіть у кризовій ситуації. Немає розуміння справедливої ринкової або фундаментальної вартості, не буде й інвестицій. У певному сенсі ситуація з падінням економіки РФ являє собою експеримент, якого раніше ніколи не було.
Так, курси валют існують. Це правда. Ба більше, їх багато. Так, центробанк РФ уже сьогодні практикує застосування різних курсів рубля. Тут усе залежить від рішень «спеціальної урядової комісії» та інших ручних чинників. Але це відчайдушне та, зрозуміло, злочинне маніпулювання. Однак це не ринкові курси. І не ринкова економіка. Інвестувати в неї не буде жоден адекватний інвестор.
Ринок акцій
Якщо станом на 30 грудня 2021 року капіталізація російського ринку акцій, обчислена на основі середньозважених цін за підсумками торгів на мосбіржі, становила 62,7 трлн руб., напередодні нападу РФ на Україну, 23 лютого 2022 року, та на тлі агресивного порядку денного РФ це було вже 50,1 трлн, то на нинішній момент цей показник коливається в штучно створеному, але навіть і від цього не менш депресивному коридорі приблизно від 35 до 42 трлн руб. Величину махінацій обчислити можна буде тільки постфактум. Ми вже готові.
У кожному разі, навіть на основі цих маніпулятивних відкритих даних падіння ринку порівняно з кінцем минулого року становить щонайменше 30–45%. І це позначилося на настроях інвесторів. Згідно з дослідженням поведінки інвесторів, здійсненим прокремлівським «Левада-Центром», знизити активність або піти з ринку планують у сумі 22% опитаних інвесторів, тих, хто бажає і надалі інвестувати, стало також на 13% менше, ніж восени 2021 року. Стабільного доходу або високого прибутку очікують значно менше інвесторів.
Нагадаємо, не менш як 25% економічно активного населення країни-агресорки бере участь у той чи інший спосіб у роботі російського ринку капіталу. Кількість приватних осіб, що відкрили брокерські рахунки на мосбіржі, на кінець січня досягала 17,4 млн, і до початку агресії РФ проти України кількість таких рахунків постійно зростала.
Ситуація з інституціональними інвесторами й прямими інвестиціями не менш цікава. Тут ми маємо справу вже не так із економікою, як із чинником репутації — ніхто не хоче бути викритим у навмисному співробітництві з кривавим режимом і одержанні прибутку за принципом «бізнес як звичайно». До речі, це трохи неочікувано, але чинник прибутку відійшов на другий план, а на першому місці — репутація. Компанії й інвестори виявляють часом більшу рішучість, ніж уряди.
Припиняє інвестиції в РФ Суверенний фонд ОАЕ (близько 1% вкладено в РФ із активів у 243 млрд дол. США). Оголосив про рішення повністю позбутися активів, пов'язаних із РФ, Суверенний фонд Норвегії з активами в 1,3 трлн дол. Нідерландська компанія Prosus вирішила просто списати в нуль у поточному звітному періоді свою частку в 700 млн дол. у компанії VK Group. Перелік не вичерпний.
Інвестиції в основний капітал
За даними росстату, частка інвестицій в основний капітал у ВВП 2021 року становила в номінальному вираженні приблизно 23 трлн руб., при цьому динаміка зростання таких інвестицій 2021-го — 107,7% відносно попереднього року, 2020-го — 99,5%. Номінал у порівнянних цінах, номінованих у рублях (те, в чому проводиться підрахунок капіталу), можливо, й корелюватиме відносно попереднього періоду, але пам'ятаймо: фундаментальну вартість втрачено, ринкової немає. Отже, на практиці відбуватиметься інше. Динаміка зростання інвестицій в основний капітал, зрозуміло, у справді порівнянних цінах буде негативною.
Це можна проілюструвати на прикладі авіаційної галузі РФ, яку нині цілком позбавлено можливості не лише купувати літальні апарати, збільшуючи інвестиції в основний капітал, а й банально ремонтувати літаки, що залишилися. Вона стрімко втрачатиме свої основні засоби, причому як у якісному, так і в кількісному вираженні. Цих підрахунків росстат наразі не зробив. Коректних даних у порівнянних цінах очікувати не доводиться. Але принцип підрахунку зрозумілий, тренд — відповідно.
Інвестувати в основний капітал на тлі стискання економіки держави-терористки буде нічим, і за цим показником інвестицій у РФ починаючи з 24 лютого 2022 року є всі шанси освоїти шлях розвитку Республіки Куба зразка середини ХХ століття. Ту саму картину основних засобів, що застаріли морально, але фізично підтримуються в якомусь робочому стані, швидше за все, туристи спостерігатимуть і після закінчення їхнього експлуатаційного періоду в Росії. І це стосується всієї інфраструктури РФ.
Якщо виходити з найбільш оптимістичного прогнозу падіння ВВП РФ за підсумками 2022 року, зробленого, наприклад, агентством Moody’s, то це буде мінус 7%. А значть, за пропорційного підходу падіння інвестицій в основний капітал у РФ у номінальному вираженні (без урахування порівнянних цін) може становити 1,6 трлн руб. за 2022 рік. Але це дуже скромно. При песимістичному прогнозі (найшвидше, з урахуванням нелінійних чинників економіки так і буде) ця цифра може становити не менш як 5–6 трлн руб.
Тут іще слід зауважити, що якщо говорити про модернізацію основних засобів, то в більшості випадків росіяни мають справу з імпортними складовими до імпортних же засобів, машин і механізмам. Ці об'єкти, щоб не втрачати функціоналу і підтримувати свою капітальну ціну (хоча кому вона тепер потрібна), слід ремонтувати й модернізувати відповідно до регламентів компаній-виробників тощо. Якщо виходити з цього, то інвестиції в основний капітал просто будуть технічно неможливими через санкції, заборони та інші ембарго.
Інвестиції в основний капітал, представлений російськими виробниками, можливо, і будуть. Але це доволі убого. Наприклад, одна річ замість іномарок відновити виробництво «Жигулів», зовсім інша — видобувати нафту, адже обладнання для її видобутку суцільно імпортне й незабаром зноситься.
У сегменті ж FDI (Foreign Direct Investments — прямих іноземних інвестицій, понад 10% контролю в компанії) у РФ значне місце займають інвестиції з різних юрисдикцій — Багамських Островів, Бермудських Островів, Британських Віргінських Островів, а також Франції, Китаю, Австрії, Німеччини, Ірландії, Джерсі й Великої Британії тощо. Усе в динаміці, бо характер прямих інвестицій накопичувальний. Однак уже за назвами юрисдикцій можна визначити, які з них по-справжньому прямі, а які «непрямі прямі». Серед останніх слід виокремити: 1) фантомні інвестиції, тобто ті, що приховують країну походження капіталу за номінальними компаніями-«пустушками», 2) так звані round tripping інвестиції, тобто інвестиції, вкладені резидентами країни через зарубіжні компанії, над якими вони здійснюють контроль.
Якщо виходити з даних дослідження МВФ, виконаного два роки тому, РФ — лідер за обсягом прихованих інвестицій у свою країну. Це понад 57% від загального обсягу FDI. Це лідерство за рівнем здичавілості інституцій. І хоча, можливо, загалом річний обсяг прямих інвестицій у РФ і не такий великий, як її фантомна «велич» (30,7 млрд дол., за даними ЦБ), але з урахуванням накопичувального характеру в економіці має становити чималу цифру в основному капіталі. Зрозуміло, ні виводити накопичені в економіці капіталовкладення нефінансового характеру, ні виводити прибуток від них буде тепер рівною мірою неможливо. Що стосується нових round tripping FDI, то тепер про цей спосіб шахрайства з активами й податками, швидше за все, доведеться забути.
Головними об'єктами для «інвестицій» у Росії стають депозит та іноземна, поки ще доступна, частково в готівковому вираженні, валюта. Це пов'язано з об'єктивними обставинами: дисконтну ставку піднято місцевим центробанком до 20%. Зауважимо — для тих, хто одержує доходи в рублях і не має доступу до справжньої валюти, тобто для всіх у РФ. Розраховувати на «депозитний туризм» з-за кордону в росіян також не вийде, бо самі знаєте — заборони та санкції. Наразі ж, навпаки, приватний інвестор із РФ кинувся за кордон (дані того ж згаданого вище «Левада-Центру»): 6% опитаних інвесторів уже залишили країну, 23% так чи інакше планують від'їзд. Разом із ними їдуть справжні гроші, які ще є в РФ.
Наші дії
Твереза й релевантна оцінка стану економіки країни-терористки РФ важлива з багатьох причин. У статті перелічено лише деякі.
По-перше, після закінчення війни ВСЯ інвестиційна активність, раніше зосереджена на північ від України, має перетекти в Україну. Для цього ми вже зараз можемо розпочати підготовку. Ні, не такими темпами та способом, як це було до війни. А якісніше і швидше, особливо у світлі вступу до ЄС. Це, зрозуміло, тема для окремого матеріалу.
По-друге, відповідальність за воєнні злочини складається з різних епізодів, зокрема економічного пособництва. А от у цьому сенсі правоохоронні органи України та, що важливо, НКЦПФР можуть посилити активність із розслідування дій конкретно осіб, що здійснюють так звану економічну й фінансову політику в РФ. Скажемо прямо: вони — злочинці. Зокрема, які порушують принципи IOSCO (Міжнародної організації комісій цінних паперів). НКЦПФР може й повинна звернутися в IOSCO із пропозицією застосувати до Росії та її центробанку санкції за грубе порушення Меморандуму IOSCO, підписантом якого з 2015 року є РФ.
По-третє, а уряд України може звернутися безпосередньо до країн G20 із закликом вигнати РФ із цивілізованого фондового співтовариства як таку, що повністю дискредитувала визнані G20 «Цілі і Принципи регулювання ринку цінних паперів». Інвестори всього світу мають розуміти, що РФ — країна-ізгой на ринках капіталу!