Бюджетний процес 2001 року характерний тим, що, можливо, вперше регіони України вимагали не просто «хліба з маслом», а жорстко заявили про свою незгоду з запропонованою центром бюджетною реформою. Крим у цьому ряду, з огляду на свій статус автономії, стоїть трохи окремо. Ще кілька років тому він спочатку просто випрошував гроші в Києва, а потім став підводити під це законодавчу базу. І хоча бюджет автономії затверджується не в Києві, але його параметри цілком залежать від того, яким буде бюджет країни і в яких пропорціях розподілятимуться податки між центром та регіонами. Так у Конституції Криму з’явилося положення про те, що «зараховуються... у бюджет АРК податки і збори, які збираються на території АРК...». Додавши до цієї фрази слівце «всі», але вже усно, і пропускаючи повз вуха вимогу «відповідно до Конституції і законів України...», автономія стала дедалі наполегливіше вимагати від Києва залишення в себе всіх податків, зокрема й загальнодержавних, у тім числі і «святая святих» — ПДВ.
Уже двічі в Криму побував міністр фінансів України Ігор Мітюков, уже тричі з ним вели переговори в Києві і глава кримського уряду Сергій Куніцин, і міністр фінансів Людмила Денисова, вже підписано кілька міжбюджетних угод та протоколів. Однак питання донедавна не вирішувалося. Сторони не йшли на поступки, і це призвело тільки до того, що уряд Криму одержав бюджет-2000 з дефіцитом, який перевищує 100 мільйонів гривень і який до того ж чотири рази підправлявся. Фактично весь 2000 рік уряд Криму працює без остаточно затвердженого головного фінансового документа. Звернення кримської Верховної Ради до Президента України Леоніда Кучми засвідчило, що терпіння в сторін вичерпується і нарешті для бюджету 2001 року має бути знайдене прийнятне рішення. У чому ж воно може полягати?
Як повідомила журналістам міністр фінансів Криму Людмила Денисова, після перших відвідин Криму Ігорем Мітюковим сторони виробили три варіанти, які винесено на обговорення. Перший варіант передбачає збільшення інтересу місцевих органів влади до збирання податків. При цьому центр вилучає для себе з кримського бюджету фіксовану суму в 105 мільйонів гривень, але вся сума понадпланових податкових надходжень, зокрема і по ПДВ, залишається в розпорядженні місцевих органів влади. Оскільки Крим нинішнього року виконав плани з загальнодержавних податків практично за вісім місяців, то у разі прийняття такої норми решту чотири місяці року автономія могла б збирати податки тільки у свій бюджет. Прихильниками саме цього варіанту є уряд і Мінфін Криму.
Другий варіант, на думку Ігоря Мітюкова, найбільш прийнятний, і він полягає в тому, щоб усі загальнодержавні податки, зібрані в Криму, розщеплювалися на дві частини: 40 відсотків цієї суми залишалося в автономії, а 60 — ішло в держбюджет. За такою схемою працюють усі обласні бюджети, каже міністр фінансів України, і вона відмінно себе зарекомендувала. Але річ у тім, що саме керівники всіх областей і незадоволені цією схемою...
Третій варіант передбачає залишати в Криму всю суму ПДВ, проте значно збільшує суму вилучень у держбюджет — із 105 до 475 мільйонів гривень. Прихильником такого варіанту, напевно, можна назвати Верховну Раду Криму, що горою стоїть за свій повний ПДВ. Але вона, очевидно, не пристала б на таку астрономічну суму вилучень.
Таким чином, вважає Людмила Денисова, попри те, що Мінфін України розглядає як пріоритетний другий варіант, насправді, найімовірніше, міг би бути схваленим перший варіант, водночас найбільш вигідний для Криму. Автономія в такому разі одержала б у свій бюджет додатково десь 50—60 мільйонів гривень. Проте цілком очевидно, що Верховна Рада Криму, яка досі твердо, навіть на шкоду власним інтересам, дотримувалася букви своєї Конституції, і тепер «обстоюватиме свої конституційні повноваження», тобто... третій варіант. Але справа ускладнюється тим, — і парламент Криму цього не враховує! — що це автоматично веде до передачі Криму й обов’язків відшкодування підприємствам- експортерам продукції ПДВ за вивезені товари, що може перевищити можливості бюджету автономії. Нині, приміром, неповернений ПДВ за неповний 2000 рік в Україні становить 3,4 мільярда гривень, зокрема в Криму 120 мільйонів. Як же бути? «Якщо ми й далі вимагатимемо залишити нам увесь ПДВ, то можемо взагалі нічого не одержати!» — заявив у вівторок цього тижня Сергій Куніцин.
Тому, як повідомив журналістам глава кримського уряду, на спеціальній нараді в Кабміні за участю Мінфіну України й уряду Криму вироблено певний запасний, інтегрований варіант розв’язання кримської бюджетної проблеми, який передбачає формування кримського бюджету з залишенням у Криму трьох податків — акцизу, прибуткового податку з громадян і податку на прибуток підприємств, зарахування всіх надпланових надходжень по загальнодержавних податках і без будь-яких вилучень. Варіант настільки неймовірний, що не віриться в його реальність. Проте Сергій Куніцин сказав журналістам, що саме такий порядок міжбюджетних відносин і передбачає підписана ним з Ігорем Мітюковим угода.
У підсумку слід зазначити, що навіть після напружених консультацій сторони не прийшли до того, що записано в Конституції Криму, — до одноканального формування бюджету автономії. Численні «варіанти» вирішують лише одне завдання — вони по-різному збільшують надходження грошей у бюджет Криму, дедалі більше перерозподіляючи бюджет на користь регіону, не змінюючи суті самого процесу і податкових потоків. Як врешті-решт завершиться епопея з кримським бюджетом, стане зрозуміло тільки під час третього читання бюджету в парламенті України. Залишається сподіватися, що здоровий глузд переможе і нове рішення не створить інших, ще більш заплутаних законодавчих колізій...