Нечіткість деяких положень законодавства, їхнє суб’єктивне тлумачення представниками виконавчої влади й безліч не досить виправданих додаткових процедур серйозно ускладнюють діяльність недержавних організацій (НДО). Найгостріше стоїть питання відсутності в НДО власної фінансової бази.
«Економічна діяльність громадських і благодійних організацій» — такою була тема прес-конференції, організованої Міжнародним фондом «Відродження» у прес-центрі «Інтерньюз-Україна».
Від початку 2001 року в нашій країні здійснюється проект Міжнародного фонду «Відродження» — «Ініціатива зміни законодавства третього сектора». У його рамках створено робочу групу, яка займається моніторингом змін у чинному законодавстві, наданням кваліфікованих коментарів до існуючих законів і підготовкою проектів нових законодавчих та нормативних актів. Природно, група не обходить стороною і питання оподаткування доброчинної діяльності фізичних і юридичних осіб, а також найбільш неприбуткових організацій.
Співробітники Центру інновацій і розвитку, котрі входять до складу робочої групи, провели опитування представників трьох тисяч українських НДО, аби з’ясувати, які, на їхню думку, види діяльності громадських і благодійних організацій мають бути звільнені від оподаткування. 64 відсотки респондентів на перше місце поставили філантропію, 58 — освіту, 56 — охорону й захист навколишнього середовища. Понад половина опитаних вважає, що звільненою від оподаткування повинна бути й діяльність, спрямована на всебічний розвиток молоді, а також такі сфери, як мистецтво, культура, охорона здоров’я.
Разом з анкетами представники непідприємницьких організацій надіслали листи, де назвали багато больових точок функціонування НДО в Україні. У «гарячу» четвірку ввійшли: відсутність чіткого визначення самого поняття й переліку основної (економічної) діяльності непідприємницьких організацій; низький рівень стимулів для розвитку філантропії в Україні; відсутність нових форм співробітництва між державою та НДО, а також недостатність у представників останніх правових і економічних знань.
— Незважаючи на те, що законодавство України передбачає право одержувати доходи від основної діяльності, зазначеної в статуті НДО, на практиці все відбувається з точністю до навпаки, — вважає радник з правових питань проекту міжнародної технічної допомоги Агентства міжнародного розвитку США в Україні «Українська освітня програма ринкових реформ» Юрій Димитров. — Податкові служби попросту ігнорують букву закону. Отже, необхідно конкретизувати його положення стосовно основної й економічної діяльності НДО. Не сприяють розвитку благодійності в Україні й існуючі в податковому законодавстві норми. Річ у тім, що для більшості НДО одержання пожертвувань із боку громадян і юридичних осіб має бути найголовнішим фінансовим ресурсом. Проте чинні закони зовсім не стимулюють надання такої допомоги. Жертводавці, фізичні й юридичні особи можуть зменшити свій оподатковуваний дохід лише на чотири відсотки, і то з великими складностями. А в розвинених країнах громадяни й компанії можуть підтримувати НДО куди крупнішими сумами, у результаті чого оподатковуваний прибуток скорочується вельми істотно — від 30 до 50 відсотків.
Запропоновані робочою групою зміни до Податкового кодексу й закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають створення сприятливіших умов для непідприємницьких організацій. Зокрема, це стосується самостійного фінансування частини їхньої статутної діяльності. Пропонується внести зміну в одне з положень закону «Про оподаткування...»: «Під терміном «основна діяльність» слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення системи соціального забезпечення громадян та для інших цілей, передбачених статутними документами, укладеними на підставі законів про неприбуткові організації, та яка звільнена від оподаткування на додану вартість на підставі статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (531/97-ВР)...» і далі за текстом.
— Проблема ще й у тім, що недержавний сектор досі залишається для законодавців тим, чим колись для Черчілля, відповідно до його висловлювання, був СРСР, — таємницею, огорнутою загадкою, яка містить у собі безліч секретів, — сказала керівник проекту «Ініціатива зміни законодавства третього сектора» Дзвенислава Новаківська. — Тому ми бачимо вихід у налагодженні партнерських зв’язків між НДО, підприємцями й урядовими структурами. Наша спільна мета — сприяти ухваленню в Україні такого законодавства, яке створить сприятливі умови для стабільного розвитку неприбуткових організацій на базі національних ресурсів.