Післякризові економічні реалії роблять дедалі популярнішими фінансові продукти, альтернативні класичному заставному банківському кредитуванню. Одним із таких продуктів у міру зростання як роздрібного, так і зовнішньоторговельного товарообігу стає факторинг.
Відповідно до опублікованих наприкінці квітня даних, обсяг загальносвітового ринку факторингу збільшився майже на 30%, значно випередивши темпи зростання світової економіки. Причому у лідерів - Китаю і Тайваню, Туреччини і Бразилії - обсяги наданих послуг зросли в 1,6-2,3 разу.
Щодо України міжнародні оцінки поки що не реєструють таких вражаючих показників: за підрахунками, ринок торік тільки почав відновлюватися від посткризового шоку.
Проте світові тенденції от-от почнуть виявлятися і в нашій країні - найбільші оператори ринку вже значно поліпшили умови, які вони готові надавати своїм клієнтам.
Про що йдеться
Запозичений з англійської мови термін «факторинг» (від factor - посередник, торговий агент) почав приживатися в активному вітчизняному комерційному лексиконі років 10-15 тому, у міру того, як у вжитку вітчизняних банкірів і підприємців закріплювалися поняття «акредитив», «овердрафт», «лізинг», «форфейтинг» тощо.
Насправді хитромудра термінологія приховує під собою досить нескладний за своєю суттю торгово-фінансовий інструмент. Сенс операції досить простий: відвантаживши товар, продавець може не чекати його оплати покупцем, а відразу після поставки одержати левову частку суми від третьої особи (фактора). Натомість продавець поступається правом вимоги за виниклою дебіторською заборгованістю. Простіше кажучи, він продає накладну (або рахунок-фактуру). Саме продає, а не передає у заставу. І це - принципова відмінність факторингу від традиційних кредитних операцій.
Головна вигода операції для постачальника очевидна - отримані кошти можуть бути відразу знову запущені в оборот. Ця вигода і є головною рушійною силою механізму, прототипами якого людство почало користуватися вже на ранніх етапах свого розвитку - в епоху царя Хаммурапі, чотири тисячоліття тому. Потім їх активно використовували в часи Римської імперії і на ранніх стадіях розвитку капіталізму в XIV столітті.
У нинішньому їх класичному вигляді факторингові послуги вперше з’явилися у США ще наприкінці XIX століття. Але найбільшого поширення вони отримали в Європі, де почали активно розвиватися з середини минулого сторіччя.
Зрозуміло, що відтоді послуга серйозно еволюціонувала, і сьогодні вона передбачає надання цілого комплексу супутніх послуг, який може включати кредитний менеджмент, захист від ризиків, консалтинг та адміністрування дебіторської заборгованості.
Факторинг стає затребуваним, коли традиційна схема роботи на умовах товарного кредиту є надто обтяжливою для постачальників. Для яких, у міру збільшення їхніх оборотів, наявність відстрочки платежу може стати критичною, спровокувавши серйозну нестачу обігового капіталу. Тривалі касові розриви між витратами на закупівлю товару та отриманням виручки від його реалізації, які виникають при цьому, можуть не тільки негативно позначитися на платоспроможності самого постачальника, а й обірвати у найвідповідальніший момент технологічний або бізнес-ланцюжок.
Фактично при факторингу може бути покрито практично весь термін відстрочки платежу (найчастіше від двох тижнів до трьох місяців), що дає змогу постачальнику пропонувати більш вигідні умови оплати контрагентам-покупцям.
Світова динаміка і вітчизняні реалії
Відповідно до опублікованих наприкінці квітня даних Factors Chain International (FCI - одна з найбільших міжнародних асоціацій факторів) загальносвітовий оборот факторингової індустрії торік сягнув 1,6 трлн. євро (або 2,2 трлн. дол.), перевищивши рекордні докризові показники 2008 року.
Майже 2/3 загальносвітового показника (63,4%) припадає на Європу, далі йдуть Азія (22%) і американські континенти (11%).
Усього за п’ять останніх років азіатський регіон збільшив свою частку в загальносвітовому обороті майже вдвічі. І саме там торік було зареєстровано найбільш динамічне зростання обсягів факторингових послуг - у 1,7 разу. Чемпіоном (ви навряд чи здивуєтеся) виявився Китай, який збільшив обороти факторингу в 2,3 разу. Далі йдуть Тайвань (1,98 разу), Туреччина (1,92), Бразилія (1,65). Піднебесна, до речі, стала другим у світі ринком факторингових послуг (за оцінками FCI - 154,6 млрд. євро).
Привертає до себе увагу 35-відсоткове зростання обсягів переуступленої дебіторської заборгованості в Німеччині (до 129,5 млрд. євро).
Проте найбільшими ринками факторингових послуг у Європі залишаються Великобританія (226,2 млрд. євро), Франція (153,5 млрд.) і Італія (143,7 млрд.). У цих країнах, як і в деяких інших європейських державах, «відношення факторингового обороту до ВВП» становить близько 10-15%.
Українські показники поки що значно скромніші. На жаль, єдиного центру збору статистики щодо факторингу в нашій країні поки що немає, та й якість звітності має бути кращою. Тому стосовно України FCI доводиться покладатися на експертні оцінки своїх учасників, за якими обороти факторингу в Україні 2010-го становили 540 млн. євро, залишившись практично незмінними порівняно з попереднім роком.
Це всього лише 40% від рівня передкризового 2008 року, тобто падіння ринку виявилося більш як дворазовим. Однією з головних його причин стала нездатність багатьох торговельних компаній, у тому числі й найбільших, розраховуватися за своїми зобов’язаннями, у результаті чого у банків багаторазово зросли обсяги простроченої заборгованості. Через виникнення надто високих ризиків більшість останніх або цілком припинили надання факторингових послуг, або серйозно посилили свої вимоги як до клієнтів, так і до їхніх дебіторів. Одночасно було підвищено і кредитні ставки, і комісійні.
Проведений DT.UA аналіз фінансової звітності українських банків виводить на адекватні з оцінками FCI показники. Відповідно до нашої вибірки, сьогодні більш-менш значущі обсяги факторингових послуг надають усього два десятки банківських установ.
Їх нинішній обсяг залишків на факторингових рахунках становить близько 800 млн. грн. (при середній оборотності послуги близько шести циклів за рік ми і виходимо на показник майже 5 млрд. грн.).
Першу п’ятірку лідерів формують Укрексімбанк, Укрсоцбанк, Сведбанк, «Райффайзен Банк Аваль» та Індексбанк. На їхню частку припадає 87% від загального обсягу операцій (при цьому в найбільшого оператора - Укрексімбанку - майже половина).
Минулого тижня статистику оборотів факторингу за 2010 рік у своїх підопічних опублікував і Держфінпослуг. За даними держрегулятора, торік вони збільшилися відразу вчетверо (з 1,6 млрд. до 6,4 млрд. грн.). При цьому право на надання цієї послуги мали 78 фінансових компаній, але активними операторами можна назвати не більше десятка, на частку яких припадає 95% ринку. Для цього сегмента, як і для банківського, теж характерна значна концентрація. ТОП-3 його учасників забезпечили 64%, а ТОП-5 - 80% оборотів ринку.
На жаль, аналіз звітності операторів цього ринку (деякі з них здійснювали облігаційні випуски, випустивши при цьому проспекти емісій) свідчить, що насправді основний вид їхньої діяльності - робота з проданими або переданими на їхні баланси проблемними банківськими кредитами. А частка реальних факторингових операцій у портфелях цих компаній дуже незначна.
Привертає увагу і вартість залучення ресурсів, отримана в результаті випуску облігацій. Вона становила 18-23%, що означає, що для кінцевого клієнта послуга обійдеться ну ніяк не дешевше 25-30% річних. При цьому класичні банківські кредити сьогодні знизилися у вартості до 20% і нижче.
Адже саме дорожнеча факторингу порівняно з більш традиційними банківськими послугами - заставними кредитами є тією обставиною, що нерідко відлякує потенційних клієнтів.
Прокоментувати ситуацію ми попросили Вікторію РУДУ, члена правління Укрексімбанку.
- Серед корпоративних банківських клієнтів поширена думка, що факторинг - дуже дорога і складна послуга. Що ви можете сказати з цього приводу?
- У цьому контексті все залежить від кожного конкретного випадку. По-перше, багато що залежить від можливостей самого фактора. І, безсумнівно, найважливіша умова - це собівартість ресурсів банку або фінансової компанії, нижче якої він просто не може працювати, інакше отримуватиме збитки.
Ми не хотіли б коментувати цінову політику інших учасників, але що стосується Укрексімбанку, то сьогодні вартість нашого фондування перебуває на більш ніж прийнятному рівні. Як ви знаєте, нещодавно Укрексімбанк здійснив одну з найбільш знакових угод у фінансовому секторі. Випуск трирічних гривневих євробондів на 2,3 млрд. грн. за ставкою 11% річних не тільки створив прецедент подібних транзакцій для українських позичальників, а й значно поліпшив ресурсні можливості установи.
Тому ми можемо пропонувати сьогодні нашим клієнтам базову ефективну ставку фінансування на рівні 15-16%. Проте ці умови не є граничними, і залежно від компанії вартість послуг банку може знижуватися. А от надалі вже все залежатиме від фінансового стану самого клієнта та його контрагентів, профілю діяльності, обсягів фінансування і терміну товарного кредиту, а також потенційних ризиків здійснюваної угоди.
Зрозуміло, що для клієнтів, з якими ми вже давно і плідно співпрацюємо, умови будуть більш вигідними, ніж для тих, хто звернувся вперше.
- Часто декларована ставка - це лише вершина айсберга супутніх платежів і комісій…
- Що стосується вартості послуги, то, на відміну від більшості гравців профільного ринку, в Укрексімбанку вона представлена у вигляді єдиної комісії
(% від суми накладної) без інших прихованих платежів. При цьому ми готові вже сьогодні надати своїм клієнтам до 95% від суми поставки на термін до 90 днів, причому в низці випадків банк готовий подовжити цей період.
Та все ж таки не хотілося б зводити все тільки до ціни ресурсу. Справді, якщо клієнта цікавить лише одержання фінансування, то факторинг - це лише одна з послуг у нашій продуктовій лінійці. І навіть завдання передачі фінансових ризиків третій особі, яку вирішує факторинг, теж можна вирішити в інший спосіб - для цього існують, наприклад, спеціальні види страховок.
Головні переваги, які надає ця послуга, виникають, якщо ставити завдання значно прискорити темпи зростання бізнесу компанії або відновити попит на її продукцію, щоб повернутися на докризовий обсяг виробництва. І в цьому разі факторинг як послуга може дати цілий ряд переваг порівняно з кредитними продуктами. По-перше, при факторингу банк не вимагає від клієнта надання забезпечення, тож як основні засоби, так і обігові кошти залишаються в його цілковитому розпорядженні. «Заставою» виступають права вимоги оплати за відвантажений товар.
По-друге, обсяг фінансування залежить тільки від можливостей самої компанії і фактично обмежений лише обсягами її продажів.
По-третє, сума фінансування не збільшує заборгованості клієнта за кредитами у балансі, а розмір дебіторської заборгованості при цьому, навпаки, зменшується.
По-четверте, за наявності підписаної факторингової угоди гроші можуть бути надані протягом 24 годин після надходження заявки. Для цього за наявності попереднього договору достатньо надати банку або фінансовій компанії документи, які підтверджують поставку. При цьому клієнт може користуватися продуктом (і, відповідно, платити за нього) тільки в міру виникнення необхідності.
На всі ці переваги можна і не звернути уваги в повсякденній господарській діяльності. Але в умовах, коли бізнес починає зростати темпами від 15-20% на рік і вище, кожна з них може виявитися життєво важливою, забезпечивши захист від ризиків, які неминуче виникають в умовах динамічного зростання.