Банкіри повинні вивчити досвід різних країн щодо вивільнення банківських балансів від поганих активів, переконаний глава набсовета «Платінум банку» Юрій Блащук.
«Тут можливі кілька варіантів. Перший — продаж поганих активів спеціалізованій держустанові, яка викуповує їх за рахунок державних цінних паперів із певним дисконтом. Другий — передача поганих активів спецустанові для тимчасового зберігання, поки не відбудеться підвищення ринкової ціни застав», — пояснив він в ході круглого столу, організованого «Дзеркалом тижня».
Крім того, за словами Блащука, вирішити проблему поганих активів можна і небюджетним шляхом, зокрема, за прикладом Швеції, за рахунок створення спеціальних приватних фондів.
При цьому, на думку банкіра, для підвищення капіталізації банків необхідно зняти більшість бюрократичних перешкод для участі фізосіб в капіталі банків і передбачити сприятливі умови для конвертації депозитів фізосіб в регулятивний капітал банку.
Крім того, за словами Блащука, необхідно удосконалити законодавство щодо регулювання процедур злиття і поглинання в банківському середовищі, купівлі/продажу активів і пасивів.
«Приміром, питання передачі депозитів від одного банку до іншого. Зараз, якщо банк не перебуває під тимчасовою адміністрацією, то депозити не можна передати без узгодження з вкладником. Таке узгодження за великої їх кількості — практично нездійсненне завдання. Інша проблема, яка дуже довго вирішується, — це неможливість для банку, який викупив валютні кредити в іншої фінустанови, придбати на міжбанківському ринку валюту для своїх нових клієнтів для погашення позики», — пояснив банкір.
Він також зазначив, що необхідно змінити архаїчну статтю 12 закону про оподаткування прибутку підприємств, що по суті забороняє банкам використовувати власні сформовані резерви для погашення поганих кредитів.
«Нинішня редакція закону передбачає обов’язкове звернення до суду, до судового виконавця тощо. Це обмеження втрачає своє значення, коли установа належить приватному власнику, для якого банк сам по собі є бізнесом, а не тільки інструментом», — пояснив він.
Докладніше читайте в статті Юрія Сколотяного і Олександра Дубинського «Банківська система через рік після початку кризи: втрати і досягнення, загрози і перспективи» у свіжому номері «ДТ».