Усупереч твердженням деяких скептиків, збільшення обсягів вітчизняної зовнішньої торгівлі (за даними Держкомстату, майже в півтора разу за перші чотири місяці 2011 року стосовно аналогічного періоду минулого року) відбувається завдяки не тільки зростанню сировинних цін на світових ринках, а й підвищенню активності суб’єктів ЗЕД. Про це свідчить і досить динамічне зростання реальних обсягів промисловості (8,5% у січні-травні ц.р.), роздрібної торгівлі (14,6% за той самий період), заробітних плат (20,2% - у номінальному й 10,8% - у реальному вираженні), і навіть поступове відновлення кредитування економіки («плюс» 4,8% за п’ять місяців з початку року).
Загальне поліпшення макросередовища, активізація ділової та споживчої активності створюють дедалі сприятливіші умови для розвитку існуючих і створення нових бізнесів, освоєння інвестицій і нових ринків збуту. Хорошою підмогою для цього можуть слугувати документарні операції - давно й добре відомі інструменти фінансування торгівлі, потенціал яких поки що використовується далеко не повною мірою.
Кожен перспективний підприємницький проект, навіть якщо був розпочатий з нуля, у разі успішного старту рано чи пізно постає перед необхідністю оптимізації фінансових потоків, пошуку нових партнерів і ринків збуту, розвитку й модернізації виробництва тощо. При цьому динамічно зростаючому бізнесу навряд чи вдасться обійтися без хоча б часткового залучення грошових ресурсів з боку фінансових установ. На сьогодні основним джерелом поповнення обігових коштів і розвитку підприємств є банківські кредити. Слід зазначити, що умови їхнього надання цього року значно поліпшилися. Так, відсоткові ставки знизилися як мінімум на п’ять-сім відсоткових пунктів - їх середньостатистичний діапазон сьогодні становить 14-18% річних у гривні, а найбільшим і найнадійнішим позичальникам ресурси можуть обходитися ще дешевше.
Дехто з фінансистів сьогодні стверджує, що ставки за багатьма кредитними продуктами уже повернулися або дуже скоро повернуться на докризовий рівень. Та все ж таки, серйозно обпікшись у другій половині 2008-го - на початку 2009 року, підприємці поки що дуже обережні, більш серйозно зважують потенційні можливості та виникаючі ризики. При цьому досі кусюча вартість позикових ресурсів - безсумнівно, один з найважливіших компонентів при виборі остаточного рішення.
З огляду на це досить цікавим для підприємців (як тих, що замислюються про необхідність імпортних закупівель нового обладнання, сировини або інших товарів, так і тих, що вивчають можливість активізації своєї діяльності на зовнішніх ринках) стають такі добре відомі й давно освоєні інструменти фінансування торгівлі, як документарні операції. Зокрема, акредитиви та банківські гарантії.
При цьому, якщо акредитиви використовуються як платіжні інструменти, то банківські гарантії (у тому числі резервні акредитиви) - як інструмент, що забезпечує виконання контрактних зобов’язань. Так чи інакше, обидва продукти допомагають звести до мінімуму характерні для зовнішньоторговельних операцій ризики.
Спрощено, суть акредитива полягає в тому, що банк зобов’язується виплатити постачальнику продукції або послуг (бенефіціару) певну суму в обумовленій валюті після надання належним чином оформлених документів. Тобто платіж постачальнику гарантує банк, а не його контрагент-покупець, тож його здійснення не залежить від здатності останнього виконати свої зобов’язання. Таким чином, продавець одержує гарантію від банку-емітента, що його поставку буде вчасно оплачено. А за наявності підтвердження щодо акредитива ще й іншої фінустанови - підтверджуючого банку, котрий, як правило, перебуває в країні продавця, з’являється ще й додаткова гарантія платежу.
З іншого боку, в інтересах покупця (апліканта) - оплата замовленого товару тільки після його фактичного відвантаження. Тож замовник може бути впевнений, що не оплачуватиме не поставлений або недопоставлений товар.
Зважаючи на вищесказане, акредитивна форма розрахунків найбільш цікава і вигідна тим компаніям, які зацікавлені в пошуку нових торговельних партнерів і виході на нові ринки, розширенні географії та підвищенні ефективності бізнесу.
Видаючи банківську гарантію, яка, на відміну від акредитива, не є платіжним інструментом, банк-гарант зобов’язується перед її одержувачем (бенефіціаром) зробити оплату замість його контрагента (принципала) у разі невиконання останнім своїх зобов’язань за контрактом.
Незважаючи на відсутність платіжної функції, банківська гарантія надає широкі можливості для її використання суб’єктами господарської діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Зокрема, використовуючи такі гарантії, можна одержати відстрочку платежу за поставлені товари від вітчизняних або іноземних виробників, тобто, по суті, скористатися товарним кредитом.
Використовуючи гарантії повернення кредиту, можна одержати кредитні ресурси (фінансування) від банківських установ або інших міжнародних фінансових організацій. Гарантія авансового платежу дає можливість отримати від контрагента авансовий платіж, тендерна гарантія - брати участь у тендерних процедурах і підписувати договір із замовником тендера. Використовуючи гарантії якості, можна бути впевненим у поставці товарів належної якості, гарантії виконання - будь-яких інших контрактних зобов’язань тощо.
Таким чином, банківські гарантії дозволяють забезпечувати практично будь-які контрактні зобов’язання суб’єктів господарювання та задовольняти різні потреби у фінансуванні. При цьому, як стверджують фінансисти, витрати на проведення таких операцій значно нижчі, ніж при звичайному кредитуванні.
За багато років використання документарних операцій для фінансування торгівлі виникло чимало різновидів базових інструментів. Так, імпортерам при необхідності залучити кредитні кошти може бути запропоноване відкриття непокритого акредитива або акредитива з постімпортним фінансуванням. Експортери, які надали своїм клієнтам відстрочку платежу, при виникненні негайної потреби у фінансових коштах можуть скористатися постекспортним фінансуванням шляхом негоціації (обліку) документів за експортним акредитивом.
Як постімпортне, так і постекспортне фінансування спрямовані на вирішення конфлікту інтересів між імпортером і експортером, перший з яких потребує відстрочки платежу, а другий -максимально швидкого одержання експортної виручки.
Операції з постімпортного фінансування особливо доцільні, коли імпортер закуповує обладнання (при розширенні виробничих потужностей, модернізації виробництва), що потребує певного часу для введення його в експлуатацію, або при закупівлі товарів з метою їхньої переробки та подальшої реалізації.
Серед інших переваг постімпортного фінансування - доступ до дешевших порівняно зі звичайним кредитуванням ресурсів іноземних банків, мінімізація ризиків за рахунок використання акредитивної форми розрахунків, економія імпортером власних обігових коштів за рахунок відкриття непокритого акредитива з постфінансуванням.
Крім цього, за потреби банк може забезпечити імпортеру середньо- і довгострокове фінансування під покриття експортних страхових агентств. При цьому, попри збільшення вартості фінансування на страхову премію експортного страхового агентства, таке фінансування дешевше порівняно з кредитуванням за рахунок власних ресурсів українських банків.
Наскільки популярне сьогодні використання подібних інструментів? По коментарі ми звернулися до Вікторії РУДОЇ, члена правління Укрексімбанку - одного із ключових гравців у сфері фінансування зовнішньоторговельних операцій.
- Вважається, що документарні операції є досить складними фінансовими інструментами, тому більшість підприємців їх побоюються, вважаючи привілеєм тільки великих експортерів та імпортерів. Чи так це насправді?
- Дійсно, документарні операції не можна віднести до розряду найпростіших. Деякі клієнти, уперше маючи з ними справу, не лише «побоюються» таких операцій, а й узагалі можуть перейти на простіші методи розрахунків. Тому в цьому питанні важливу роль мають відіграти самі банки, які пропонують подібні послуги. Ми намагаємося надавати всебічну підтримку клієнтам на всіх стадіях проведення документарних операцій, чи то акредитив, чи гарантія, чи інкасо.
Величезний досвід Укрексімбанку у сфері документарного бізнесу допомагає визначати саме ті «вузькі місця» при здійсненні документарних операцій, які викликають у клієнта основні труднощі. Щоб їх уникнути, ми на етапі укладання клієнтами зовнішньоекономічних контрактів надаємо консультації щодо складання платіжних умов контрактів, які передбачають розрахунки з допомогою акредитивів, а також послуги з попередньої перевірки документів за акредитивами, що дає змогу уникнути неналежної їх підготовки тощо.
- Чи дійсно операції торговельного фінансування з використанням таких інструментів, як акредитиви і гарантії, значно дешевші порівняно зі звичайним кредитуванням і за рахунок чого?
- Безумовно так. Насамперед за рахунок можливості доступу до ресурсів провідних іноземних банків, які значно дешевші, ніж на вітчизняному ринку. Поступове поліпшення ситуації на світових фінансових ринках дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє. Практика показує, що сьогодні дедалі більше іноземних банків готові фінансувати проекти/контракти наших клієнтів, відкривати нові кредитні лінії та збільшувати розміри фінансування. Це дає можливість розраховувати на подальше зниження ставок з боку іноземних банків, що, у свою чергу, означатиме зниження вартості і для клієнтів.
Крім цього, на вартість залучення ресурсів від іноземних установ також позитивно впливає державний статус і рейтинг Укрексімбанку.
- З позиції підтримки українських експортерів, які послуги з фінансування експортних операцій пропонує Укрексімбанк у рамках здійснення документарних операцій?
- Сьогодні наша послуга щодо негоціації документів за експортними акредитивами є досить унікальною для українського ринку. Можна назвати такі її переваги, як відсутність для постачальника необхідності надавати будь-яку заставу, зарахування експортної виручки на повну суму поданих документів, розрахунки комісії на рівні діючих ставок Укрексімбанку за кредитними операціями. При цьому динаміка здійснення таких операцій досить позитивна. Так, якщо торік порівняно з 2009-м операції з обліку експортних акредитивів зросли втричі, то за п’ять місяців нинішнього року їх обсяги збільшилися вже вшестеро порівняно з аналогічним торішнім періодом. Судячи з нинішнього пожвавлення зовнішньої торгівлі та зростання потреб компаній у використанні подібних інструментів фінансування, які значно підвищують ефективність і рентабельність зовнішньоторговельних операцій, можна з упевненістю прогнозувати - ця динаміка збережеться як мінімум до кінця поточного року.