Для країн з перехідною економікою, якою є Україна, надзвичайно важливий контроль готівкового обігу, оскільки сфери торгівлі та послуг, де обертаються готівкові кошти, як правило, найбільш прибуткові та високорентабельні. Як показує світовий досвід, найефективнішим інструментом, що дає змогу контролювати готівковий обіг і сплату податків, є фіскальний касовий апарат. Впровадження системи контролю готівкового обігу з допомогою касової техніки дає можливість залучити до державного бюджету чималі кошти та додатково захищає права споживачів, які, маючи касовий чек, можуть звернутися з претензією до продавця в разі виявлення неякісного товару.
З 1994 року на виконання рішень уряду в Україні почали створювати нову галузь — виробництво та технічне обслуговування касової техніки. На сьогодні це 20 виробників, 700 підприємств — центрів сервісного обслуговування, в яких працюють понад 30 тис. висококваліфікованих фахівців.
Державним органом, який згідно із законодавством відповідає за організацію контролю готівкового обігу і встановлює вимоги до виробництва, впровадження та технічного обслуговування касової техніки, є Державна податкова адміністрація України (ДПА). Протягом півтора десятка років в Україні було створено законодавче поле, яке допомагало підтримувати систему контролю готівкового обігу на відповідному рівні.
Починаючи з другої половини 2005 року (з приходом до керівництва ДПА команди О.Кірєєва) у податковій адміністрації почали відбуватися незрозумілі речі. З ініціативи ДПА було ліквідовано державну комісію, яка координувала застосування касової техніки та вела Державний реєстр касових апаратів, дозволених для застосування в Україні. У грудні 2005-го податківці здивували всіх, запропонувавши нову редакцію закону про застосування касової техніки, якою передбачалася ліквідація чинного фіскального законодавства.
Прийняття таких ініціатив ДПА призвело б до знищення в Україні контролю за готівковим обігом, а також галузі вітчизняного виробництва та обслуговування касової техніки. Десятки тисяч фахівців залишилися б без роботи.
Чим же були викликані незрозумілі дії податківців і якої мети вони хотіли при цьому досягти? Проаналізувавши ситуацію, можна дійти лише одного висновку — лобіювання інтересів певних комерційних структур.
Ідея, яку взялися реалізовувати, була дуже простою і напрочуд ефективною. У разі прийняття зазначеного законопроекту відкривалася можливість ввезення в Україну величезної кількості (200—300 тис. штук) застарілої касової техніки, яка накопичилася в Росії, Болгарії та країнах Східної Азії. За собівартості одиниці такої техніки близько 10 дол. передбачалась їх реалізація приблизно за 100 дол. Таким чином, з’являлася можливість дуже швидко отримати кілька десятків мільйонів доларів.
Якесь інше пояснення важко запропонувати. Слід наголосити, що застосування такої техніки повністю виключило б можливість контролю держави за готівковим обігом.
Асоціація «УкрЕККА», яка об’єднує виробників касової техніки та центри її сервісного обслуговування, разом з інститутом ДП «УКРЕЛЕКОН» (державне підприємство, створене ДПА, Мінекономіки та Мінфіном для вирішення питань поповнення Державного бюджету України) скликали надзвичайний з’їзд учасників ринку касової техніки, звернулися до президента України та голови Верховної Ради України з проханням втрутитись у ситуацію і зупинити ініціативи ДПА.
Завдяки зусиллям громадськості та державній позиції профільних міністерств, просування зазначеного законопроекту вдалося зупинити.
У відповідь із кінця 2005 року ДПА розпочала позапланові перевірки учасників надзвичайного з’їзду. Зокрема, перевірки ДП «УКРЕЛЕКОН» тривали більше року.
Непрофесійні дії працівників Державної податкової адміністрації, зокрема посадових осіб департаменту аудиту юридичних осіб, протягом останніх двох років практично зруйнували створену в країні за півтора десятка років систему контролю товарного та грошового обігу, поставили підприємства, які виробляють касову техніку, на межу банкрутства, виключили можливість впровадження в країні новітніх технологій контролю готівкових розрахунків. За даними Мінфіну, в Україні в тіньовому обігу перебуває більше половини готівки, випущеної НБУ (близько 60 млрд. грн.). В основному ці гроші обертаються в торгівлі. Нескладний арифметичний підрахунок показує, що за рік безконтрольно обертається кілька сотень мільярдів гривень. Навіть за мінімального розміру податку за рік до бюджету мало б надійти кілька десятків мільярдів гривень.
У 2006 році змінилося керівництво ДПА. Виробники та центри сервісного обслуговування касової техніки очікували на зміни в політиці цього органу щодо виробництва, обслуговування та застосування касових апаратів. На жаль, і досьогодні нічого не змінилося.
У грудні 2006 року уряд видав постанову №1773, якою ведення Державного реєстру касової техніки доручив ДПА України.
Оскільки ДПА жодних дій із відновлення ведення Державного реєстру не здійснила, Асоціація «УкрЕККА» в січні 2007 року звернулася до голови цієї державної установи з проханням прискорити вирішення цього питання. Звернення було проігноровано.
Зважаючи на бездіяльність Державної податкової адміністрації, асоціація в лютому 2007-го звернулася до першого віце-прем’єр-міністра України М.Азарова з проханням посприяти вирішенню питання. Це звернення було підтримано: 15 лютого 2007 року ДПА отримала доручення у тижневий термін вжити необхідних заходів щодо відновлення ведення Державного реєстру. Однак це доручення, як і вищезазначену постанову уряду, податківці проігнорували, не прийнявши жодного рішення.
Виникає низка запитань.
У чому виявляється задекларована владою турбота про вітчизняного виробника?
Чому Державна податкова адміністрація, яка відповідає за створення ефективної системи контролю готівкового обігу, руйнує цю систему?
Чи обов’язкові для виконання ДПА постанови та доручення Кабінету міністрів?
Кого ж в країні слухається ДПА?
На нашу думку, на ці запитання відповідь може дати тільки службове розслідування.