Інвестиційне партнерство буває дуже різним. Діапазон «партнерства» коливається від щоденного процесу руйнування нервових клітин і створення прибутку до отримання відсотків раз на місяць.
Інвестиція як входження в частку бізнес-партнера, незалежно від сфери бізнесу, передбачає необхідність досягнути консенсусу з багатьох питань. Кожен із партнерів завжди матиме своє бачення шляху розвитку компанії, і не завжди ці бачення збігатимуться. Наприклад, досягнувши певного рівня прибутковості, один із партнерів може хотіти купити яхту, а інший — нові виробничі лінії. Щоб мінімізувати розбіжності та потенційно конфліктні ситуації, які потягнуть за собою фінансові втрати і розрив партнерства, вибирайте партнера зі спільними цінностями, який здатен вести діалог, чути вас і поступатися власними інтересами в інтересах справи. Інакше в один день ви можете залишитися за бортом проєкту, в який вкладали всі свої сили.
Яскравим прикладом є кейс із мережею b2b-коворкингів «Креативний квартал», який широко висвітлювали українські ЗМІ. У жовтні 2016 року проєкт було представлено світу, через два роки співзасновники опинилися на межі судової справи. Кейс обговорювали в усіх бізнес-спільнотах.
Вступаючи в партнерство, домовляйтеся про ключові моменти до того, як вкладете кошти, думки, ідеї. Обговорюйте і фіксуйте на папері все, навіть те, що сьогодні вам здається нереальним або неважливим. Домовляйтеся не тільки про умови входу в частку та нарахування і виплат прибутку/збитків, а й про правила виходу з гри. І головне, шукайте своїх людей.
По суті, партнерство між двома-трьома партнерами схоже на шлюбні стосунки, — всі мають іти назустріч одне одному, шукати компромісні рішення, і тоді шанси не втратити гроші зростають, а збитки прямо пропорційні до кількості непорозумінь між партнерами.
Якщо ви один із десятків інвесторів у компанії, побудувати стосунки не вдасться. Тому інвестори звертають увагу на те, хто прийматиме ключові рішення в бізнес-житті компанії. Яка бізнес-історія в компанії та її мажоритаріїв, чи компанія перспективна і які в неї відносини з міноритаріями. Від цих параметрів залежатиме ваша особиста прибутковість як інвестора або її відсутність. Судова практика вирішення конфліктних ситуацій у такому виді інвестицій дуже тривала і витратна фінансово й морально. Особливо за умови втручання держави.
Візьмемо український приклад процедури cквіз-аут. Чотири роки тому прийняли закон, який урегулював процедуру примусового викупу акцій міноритарних акціонерів. При цьому судова практика досить неоднозначна. Здебільшого суди схиляються до захисту прав мажоритаріїв. Хоча Велика палата Верховного суду 24 листопада 2020 року у справі №908/137/18 започаткувала іншу позицію стосовно захисту прав міноритаріїв.
Партнерство, в якому вашим капіталом керуватиме інша компанія, — це історія не про класичне партнерство в бізнесі. Це історія про те, що ви обираєте керуючого партнера, якому довіряєте і делегуєте повноваження захищати ваші фінансові інтереси, приймати всі необхідні бізнес-рішення і гарантовано створювати вам прибуток на капітал та нести за це відповідальність. Типи і умови договору з такою компанією залежать від сфери, в якій працюватиме капітал інвестора. Якщо компанія розміщує гроші інвестора в позики бізнесу, договори мають містити умови щодо дохідності і строків отримання прибутку на розміщений капітал, інформацію про забезпечення, строки та умови виходу з інвестицій.
Ще один варіант інвестиційної взаємодії теж не про класичне партнерство, а про розподіл прибутку і відповідальності, тільки в інший бік. Фондовий ринок — класичний приклад такої взаємодії. Інвестор купує цінні папери окремих компаній або індекси, приймаючи ризики за свій вибір і рішення. Успішність таких інвестицій залежить виключно від знань і досвіду самого інвестора.