Наразі умови для спекулятивних оборудок із валютою — майже інкубаторні. Тож перепочинок банкноти з портретом Джорджа Вашингтона на рівні, значно нижчому за 43,5 грн, буде нетривалим. Пришвидшення ж руху в напрямку психологічної позначки «45» відбудеться ближче до другої половини поточного року. Погано тільки, що очікування девальвації значно гірше за саму девальвацію, адже гривня відтепер стає «гарячою картоплиною».
Гривня ще не в «космосі», але коштує це дорого
Вже цього року долар зміцнився, але невдовзі відступив від рекордної планки сірого та чорного ринку — 43,5 грн/дол. Хоча НБУ це коштувало дорого — майже на 50% більше, ніж роком раніше.
Взагалі штучно міцна гривня обійшлася 2024-го приблизно в 35 млрд дол., майже на чверть більше, ніж попереднього року. Особливо штормовим був грудень — витрачено 5,3 млрд дол. (історично рекордна сума дефіциту валюти).
Ринок стрімко летів у прірву протягом 15 місяців, але в січні 2025-го почав гальмувати. В перший місяць нового року регулятор реалізував на міжбанківських торгах уже тільки 3,75 млрд дол. — на третину менше, ніж в останній місяць минулого року.
І вже із середини січня стало помітно, що вільне падіння гривні призупинилося. Якщо ще на початку місяця чорний ринок жваво продавав «зеленого» за ціною 43,5 грн, то вже зараз не є проблемою придбати його за 42 грн чи навіть дешевше.
Гривневе голодування
Наразі ж маємо ситуативний «гривнеголод». Так, гривня набрала трохи ваги, оскільки:
- бюджетні витрати наприкінці минулого року вже «переварені» валютним ринком;
- торгівля розподілила святковий виторг: щось — на закупку нового товару, щось — на валютний «навар»;
- видихнулося населення як один з основних «пилотягів» валютного ринку;
- у постноворічний період останніми роками гривня зазвичай посилювалася після передсвяткового ажіотажу;
- населення та бізнес усе ще довіряють кошти банківській системі, сподіваючись, що різких рухів на валютному ринку до літа не буде;
- незабаром розпочнеться підготовка аграріїв до весняно-польових робіт, час їм продавати свої валютні запаси;
- до азартної гри в ОВДП серйозно підключилися громадяни, їхня кількість за три роки зросла у вісім разів. Не відстають і юридичні особи.
Спроба втримати кермо…
Національний банк України намагається якось стримувати інфляцію й водночас обмежувати жвавість валютного ринку. Він перейшов до циклу підвищення облікової ставки. Так, у грудні її було підвищено на 0,5 в. п., а в січні — ще на 1 в. п. — до 14,5%. Тим часом уже на наступному засіданні не виключене додавання чергового відсотка.
Епоха відносно дешевої гривні занадто затягнулася. Жорстка монетарна політика НБУ одночасно з підтриманням абсолютно умовних курсів гривні не сприяє економічному оздоровленню.
Але зупинка долара на рівнях, нижчих за 43 грн/дол., навряд чи буде надто тривалою. Стосовно серйознішої девальвації, запас валютного потенціалу НБУ наразі достатній. Тільки в грудні 2024 року було залучено 9,3 млрд дол.
Отже, найімовірніше, до середини літа кермо точно залишатиметься в руках у водія. І всі зацікавлені сторони будуть відносно задоволені. Населення та бізнес зможуть і далі з апетитом «хом’ячити» валюту за «незахмарною» вартістю. А НБУ втримає трильйонний навіс гривні у фінансових установах. Мінфіну ж досягнуті курсові рівні допоможуть проходити бюджетний рік, вчасно фінансуючи всі витрати.
Проте вже в період із липня до грудня можливі варіанти. Якщо, звісно, не припинити відверто спекулятивних оборудок на валютному ринку. Адже навіть НБУ прогнозує різке зменшення траншів партнерів — базовий сценарій його прогнозу «передбачає залучення міжнародного фінансування в розмірі 38,4 млрд дол., 25 млрд дол. і 15 млрд дол. у 2025–2027 роках відповідно».
В результаті в наявні курси (долар за ціною 42 або навіть 43 грн на значний період часу) не вірить уже майже ніхто. І це попри те, що значне зміцнення національної грошової одиниці триває.
Валютні перекупники
В умовах дешевого долара перекупники на валютному ринку країни знову добряче зароблять. У цій грі у «відносно дешевий долар» у ролі сторін, що програють, будуть: золотовалютні резерви країни (ЗВР), держбюджет, валютна передбачуваність та інфляційна стабільність (перманентна девальвація завжди гірша за істотнішу, але разову, адже торгівля та виробники закладають майбутнє знецінення гривні із запасом).
Задешево придбані банкноти з американськими президентами, або ж із картою Європи залюбки приймуть за «справжньою» вартістю на сірому та чорному ринках. Зрештою виграють ті, хто скуповує валюту (для перепродажу) в моменти, коли валютні інтервенції відбуваються за не ринковим (заниженим) курсом.
Гірка правда полягає в тому, що левова частка «свіжих» гривневих доходів населення та бізнесу потрапляє саме на валютний ринок, і лише відносно мізерна їх частина — в банківську систему України та економіку загалом.
Так, сьогодні валютний ринок — у фазі втихомирення. Але весну змінить літо, а далі настане осінь, зокрема й на валютному ринку країни. Тож попереду — стрімке зростання курсу долара, інфляція (далека від цільового значення) й пониження соціального складника.
Фантастичні обсяги валюти, які цього року все ще надають партнери, ідуть не лише на підтримку життєздатності економіки, а й значною мірою на надмірні гривневі та валютні накопичення. Водночас знижується попит на товари не першої необхідності — промислові товари та деякі послуги. Натомість нагальною потребою на рівні з продуктами тепер стала валюта. Саме тому останнім часом валютні інтервенції НБУ часто нагадують процес проходження води крізь сито.
«Ризик недоотримання очікуваного фінансування поточного року є відносно невисоким, проте для наступних років невизначеність залишається значною», — так повідомляє НБУ. І це чудово розуміють і гравці валютного ринку. Саме тому він розвиватиметься в парадигмі: ближче до другої половини 2025 року — «помірна хмарність».
«Зайва копійка» — на заваді?
Національний банк установив на 6 лютого 2025 року офіційний курс на рівні 41,6584 грн/дол. Водночас валютні інтервенції НБУ проводяться майже щодня. Та чи є сенс витрачати ЗВР у таких обсягах на підтримку національної валюти на рівнях, настільки далеких від реальних, водночас розуміючи, що «зайва копійка» бюджету й валютним резервам в умовах сьогодення зовсім не завадить?
Водночас НБУ в інфляційному звіті за січень цього року де-юре визнає своїм завданням «ощадливе використання міжнародних резервів». Але ж де-факто бюджетний орієнтир 2025 року на рівні 45 гривень за долар, аномально міцна гривня зараз, золотовалютні резерви, яких на фініші року точно поменшає, й активізація перекупників на ринку не надто корелюють між собою.
Якщо ситуація не зміниться, то «зелений» під наступну ялинку коштуватиме навіть дорожче, ніж на це вказує розрахунковий бюджетний курс.