UA / RU
Підтримати ZN.ua

Випробування батьківством

Народження дитини позначається на всіх сферах родинного життя: спілкування між її членами, харчування, секс, відпочинок, дозвілля, комфорт у домі - ніщо з цього вже не буде таким, як раніше. І що менш реалістичним було уявлення про будні розширеної версії сім'ї, то тяжче буде прийняти ці зміни.

Автор: Оксана Білик

"Я став татом! У мене син!" - голос з телефона моєї подруги лунає так гучно, що про щасливу новину дізнається вся кав'ярня. Після привітань і розпитувань про зріст, вагу і бали за шкалою Апгар Настя зрештою відкладає смартфон, і я дізнаюся, що дзвонив її колишній колега. Хоча вони вже півроку не спілкувалися, йому, вочевидь, кортіло поділитися новиною з усім світом. "Мабуть, з нього вийде хороший батько", - під враженням від щастя в голосі співрозмовника припускає подруга. Та чи залишиться його голос так само щасливим після двох-трьох безсонних ночей чи місяця кольок у малюка?

Сподіватися, що життя залишиться таким, як і раніше, не доводиться жодному з молодих батьків. Однак про зміни в житті, поведінці й психології жінок після народження дитини написано чимало - від наукових досліджень до порад, як пережити непрості перші місяці після появи нового члена сім'ї. Та й цінну інформацію про догляд за немовлям у родинах передають переважно по жіночій лінії. А от татусів як видавці, так і домашні експерти тривалий час обходили увагою. І вони самі, ніде правди діти, рідко ще на етапі вагітності коханої шукають інформацію про особливості розвитку малюків і їх виховання. І якщо чоловік не мав молодшого брата чи сестри і не бачив, як вони підростають, уявлення про життя сім'ї з маленькою дитиною він бере переважно з медіа та розповідей друзів. То чи маємо дивуватися, що реальність виявляється дуже далекою від зворушливих рекламних роликів, де немовлята лише радісно усміхаються, а біль у животиках тамується кількома краплями чарівного засобу?

Життя після

Народження дитини позначається на всіх сферах родинного життя: спілкування між її членами, харчування, секс, відпочинок, дозвілля, комфорт у домі - ніщо з цього вже не буде таким, як раніше. Ці масштабні зміни спричиняють напруження й стреси навіть тоді, коли майбутні батьки чітко уявляли собі, чим саме доведеться пожертвувати в повсякденному житті заради малюка. І що менш реалістичним було уявлення про будні розширеної версії сім'ї, то тяжче буде прийняти ці зміни. Перший рік після народження дитини є одним з найкритичніших для шлюбу - після короткого періоду ейфорії рівень задоволення подружнім життям різко падає. За оприлюдненими торік даними німецького Інституту демографічних досліджень імені Маска Планка, понад третина з 20 000 опитаних батьків обох статей уже через рік після пологів стала помітно менш щасливою, ніж до появи першого малюка. До такого ж рівня "нещасливості" призводять, приміром, втрата роботи і розлучення.

Дослідники зазначають, що підвищення рівня щастя і подальше його падіння в жінок можуть бути пов'язані і з фізіологічними чинниками - зокрема високим рівнем гормону окситоцину під час і після пологів, - і нестачею сну, і втомою в наступні місяці життя з немовлям. Для чоловіків значнішим чинником виявляються фінансові проблеми, бо потреби дитини зростають, а державні виплати часто набагато менші, ніж попередня зарплата дружини. А якщо до матеріальних проблем чи просто зависоких очікувань від годувальника додається ще й відсторонення тата від догляду за малям, може дійти й до хвороби: виявляється, чоловіки теж можуть страждати від аналога постнатальної депресії. І хоча в Україні поки що навіть молоді мами не отримують достатньої психологічної підтримки (з одного боку, суспільство несхвально ставиться до прояву ними будь-яких негативних емоцій, пов'язаних із дитиною, а з іншого - призначає їх відповідальними за геть усі проблеми в сім'ї, від хвороб немовляти до чоловікових зрад), та все ж близькі люди і лікарі приділяють бодай якусь увагу їхньому психічному стану. А от симптоми депресії в молодих татусів ігноруються всіма, включно із самими чоловіками.

Хоч як дивно, але найкраща профілактика психічних проблем для чоловіків - це активна їхня участь у догляді за немовлям. Здавалося б, додаткові обов'язки на додачу до фінансового тиску мали б підвищити рівень стресу, але тісне спілкування з новонародженим має помітний позитивний вплив на чоловіче самопочуття. Дослідники з Інституту психології і неврології Принстонського університету довели, що контакт із малям і його мамою сприяє гормональним змінам у батька: насамперед підвищує рівень уже згаданого окситоцину, який відповідає за відчуття задоволення, спокою і знижує тривогу й страх. А це, своєю чергою, зміцнить зв'язок між батьком і дитиною в майбутньому. Зміни відбуваються і на рівні головного мозку - активне батьківство формує нові нейрони і активує зони, що відповідають за обробку емоцій та соціальну кмітливість, так само, як і материнство.

Виходить, що поява первістка може змінити чоловіків на краще. "Після народження сина в чоловікові відкрилося чимало позитивних сторін - з усмішкою ділиться Тетяна, мама півторарічного Лесика. - Я, правду кажучи, не дуже розраховувала на його участь у догляді за дитиною, але він виявився чудовим батьком. Я спокійно можу залишити їх удвох, знаючи, що тато може замінити мене в усьому. До того ж мене не може не тішити, що у пріоритеті в чоловіка тепер не робота, а сім'я". Схожу ситуацію описує й Ольга, мама піврічної Ганнусі: "Свою сім'ю ми будували на засадах партнерства, тому питання про те, хто піклуватиметься про дитину, навіть не виникало - звичайно ж, ми обоє. Чого не очікувала, то це того, що чоловікові настільки сподобається проводити час із донькою, що він вирішив узяти частину відпустки для догляду за дитиною, коли Ганнуся трохи підросте. Проблеми виникли лише зі старшим поколінням - батьки не розуміють ані того, що я хочу раніше повернутися на роботу, ані того, що чоловік рветься доглядати за дитиною. Часи змінилися, і я цьому дуже рада".

Без рожевих окулярів

Однак не завжди народження дітей зміцнює родину, а спілкування з малюком розкриває позитивні сторони чоловіка. Сотні жінок шукають відповіді на запитання, чому після появи нового члена сім'ї чоловік став холодним і дратівливим, чому вважає, що заробляння грошей - єдиний його обов'язок, і чому почав затримуватися на роботі. На жаль, такі ситуації - далеко не найгірше, що може статися.

"Дівчата, що робити? - бідкається дівчина під ніком Ромашка на жіночому форумі. - Як вийшла в декрет, чоловік перетворився на якогось жлоба - гроші перестав давати, доводиться щоразу випрошувати, а потім іще й звітувати чеками. Я ж не собі на забаганки прошу - на продукти, на ліки, на одяг дитині. Це в мене одної така біда чи ще в когось? Як поводитися в такій ситуації?" Судячи з відповідей, Ромашка не самотня зі своєю проблемою - обмеження у фінансах відчувають після виходу в декрет чимало жінок. Звичайно, матеріальне становище сім'ї у більшості випадків і справді погіршується, тому спроби основного годувальника зменшити витрати часто бувають виправдані. Але що робити, коли йдеться не про розумну економію, а про систематичне приниження дружини і тотальний контроль над витратами?

Стрес від народження нащадка буває настільки сильним, що навіть у здорових батьків може спровокувати нервові розлади. Часом це стає поштовхом до прояву психічних захворювань, про які подружжя могло навіть не підозрювати. У цих випадках брак уваги до психічного стану чоловіка може призвести до катастрофічних наслідків. Але не всі зміни на гірше у поведінці чоловіків можна приписати хворобам - інколи ситуація залежності, в яку потрапляють мама з немовлям, просто увиразнює найгірші сторони характеру партнера. Якщо до народження дитини жінка була фінансово самостійною, мала міцні соціальні зв'язки і загалом достатньо незалежною особою, у потенційного тирана було не так багато можливостей контролювати її життя. Втрата молодою мамою власного доходу, неможливість самотужки утримувати дитину, обмеження контактів із друзями й близькими, неврівноваженість психіки після пологів - усе це може провокувати в партнера прояви прихованих раніше негативних рис - скупості, патологічних ревнощів і навіть агресії.

Найжахливішим сюрпризом після народження дитини для багатьох жінок стають прояви фізичного насильства. Залежне становище молодої мами призводить до того, що агресія не дістає належної відсічі, а це провокує подальші напади. "Мені нема куди йти, не можу вийти на роботу, дитина ще маленька" - цими словами закінчується більшість історій, якими діляться нові жертви домашніх садистів. І якщо жінці бракує рішучості звернутися по допомогу до близьких або спеціалізованих центрів чи притулків, їй залишається терпіти й чекати того часу, коли можна буде повернутися на роботу і роз'їхатися з агресором. А чоловік-агресор часто шукає можливостей не випускати дружину з-під свого контролю, і тоді в хід ідуть маніпуляції ("Ти не підеш на роботу! Малому потрібна мати, тільки жахливі батьки віддають дітей у садок!"), репродуктивне насильство (нова дитина - новий декрет, а зґвалтування у шлюбі - тема табуйована) й залякування (від "Заберу дітей після розлучення!" до примітивного "Вб'ю!").

Що ж робити, щоб народження первістка принесло щастя обом членам сім'ї і не перетворило життя на сюжет з нічних жахів? Звичайно ж, обдумано підходити до вибору партнера, звертати увагу не лише на його переваги, а й на реальні чи потенційні недоліки. Обговорювати ще на етапі планування й вагітності, як саме ви плануєте організувати піклування про дитину, не тримаючись за класичні ролі: мама-квочка і тато-годувальник. Матерям - не відсторонювати батька від догляду за немовлям, батькам - виявляти відповідну ініціативу, і обом - усвідомлювати, що любов до дітей не з'являється завдяки таємничим інстинктам, а народжується з догляду і турботи. Так само обоє мають дбати про власне психічне здоров'я і давати партнерові можливість відпочити він рутини й щоденних обов'язків. Для жінок дуже корисно підготувати "подушку безпеки": зберегти фінансову незалежність і мати "шляхи відступу". А для чоловіків надзвичайно важливі усвідомлена підготовка до появи малюка і розуміння того, що в ситуації стресу навіть їм може знадобитися допомога фахівців.

Звичайно, вважати, що всі зміни, які принесе в сім'ю нове життя, можна передбачити і проконтролювати, - небезпечна ілюзія. Але підготовка до появи дитини, помножена на кохання й турботу, вміння спільно обговорювати й вирішувати проблеми значно підвищать ваші шанси потрапити в той відсоток молодих батьків, які стають щасливішими після народження дитини. І хіба це не варте зусиль?