Із формуванням нас формується й наш життєвий сценарій. Ми приходимо в життя чистим аркушем, а все наступне в нас формують інші люди, суспільство, і тільки потім - наш власний досвід. Чому так? Тому що навіть мислення побудоване на тому, як інші люди назвали для нас ті чи інші явища і предмети.
У не такі далекі роки відомий психоаналітик Ерік Берн замислювався: чому одним людям усе вдається легко й швидко, тоді як інші проживають усе життя в стабільних "середнячках" чи взагалі провалюються на всіх фронтах? Відповідь Ерік Берн шукав у сімейних історіях своїх пацієнтів, у власній історії та суспільстві, за яким мав можливість спостерігати. І відповідь знайшлася: умови формування особистості та батьківські послання (у родині, школі, суспільстві) формують неусвідомлену програму життя, - це і є життєвий сценарій.
Сценарій - це результат отриманої від батьків інформації, культуральних особливостей, установок авторитетних для дитини постатей, особистого досвіду і відчуттів, поряд із батьківськими посланнями. Саме такий набір обумовлює те, як почуватиметься людина в майбутньому.
Наприклад, у сім'ї ростуть дві дитини, але ставлення до них різне. Їх обох годують, одягають і посилають навчатися в хороші школи. Але одну постійно підтримують, хвалять, учать сприймати поразку як досвід і рухатися далі. Другу ж попрікають, критикують і насміхаються з неї. Не треба бути психологом, щоб зрозуміти прірву між самовідчуттями обох дітей. Коли вони виростуть, їм, швидше за все, будуть уготовані різні долі. І тій із них, котра невдаха, рано чи пізно хтось скаже: вийди з зони комфорту - і все зміниться. Але вона не зможе, бо її життєвий сценарій велить не перемагати.
Цей приклад показує дуже спрощену модель формування життєвого сценарію Невдахи. Крім нього, є ще дві моделі - Переможець і Непереможець.
Сценарій Переможця - це сценарій людини, яка завжди отримує те, чого хоче. Зазвичай це не несе в собі титанічну працю і жертви. Найгірший результат для Переможця - він отримає бажане не відразу, а згодом. Це не означає, що воно саме пливе йому до рук. Ми живемо у світі, де чарів немає. Просто його зусилля в 99% окупаються.
Ще один вид життєвого сценарію - Непереможець. Це вічний бігун марафону, який посідає друге місце. І не тому, що не може зайняти перше. Ні, він просто не хоче зайвої уваги. Його влаштовує позиція "майже". Непереможець майже стане директором компанії, майже посяде перше місце, майже досягне успіху.
Сценарій Невдахи - це сценарій людини, котра програє в кожному разі. Він старатиметься щосили, бігтиме попереду паровоза, і, зрештою, паровоз його наздожене. Його зусилля на 99% не окупаються й потребують чимало жертв від нього та оточення.
Але життєвий сценарій - не вирок, а привід до роботи над собою. Ключову роль у формуванні сценаріїв відіграють послання. Найважливіші з них - батьківські. Посланнями ми називаємо словесні або несловесні приписи від батьківських фігур про те, як треба, і про те, як не можна (бути, робити, відчувати). Послання зазвичай мають дві форми - дозволу й заборони. Вони звучать протилежно одне одному. Є 12 базових психологічних заборон.
Не живи - часто звучить як "Навіщо я тебе народила?", "Якби не ти, я була б щаслива!" або транслюється невербально через зневажливе ставлення до базових потреб - голоду, спраги, чистоти. У дорослому житті такі люди не піклуються про себе, схильні до суїциду й саморуйнівної поведінки.
Не відчувай - заборону на вияв усіх або певних емоцій ("Хлопчики не плачуть", "Перестань огризатися!"). Невербально ця заборона виражається в ігноруванні вияву почуттів або у відкритій негативній реакції на них. Така заборона може також сформуватися як наслідок емоційно холодної сім'ї, в якій не заведено виявляти почуття.
Не думай - припис, що не заохочує висловлювати своєї думки або міркування. Культурально в нас кажуть "Малий ще міркувати!", "Яйця курку не вчать". Також "не думай" з'являється в сім'ях, де в дитини немає потреби й можливості приймати самостійні рішення. У майбутньому такій людині дуже складно приймати рішення.
Не роби - ця заборона блокує можливість робити щось самостійно. Звучить вона нерідко у формі "Давай я це зроблю", або "В тебе однак нічого не вийде", або "В тебе руки ростуть із одного місця!". Гаслом дорослого з таким запитом є "краще не братися, якщо є ризик, що не вийде".
Не будь собою - заборона на самопрезентацію і самовияв. Може бути наслідком невідповідності батьківським очікуванням, накладення на дитину ролі відсутнього члена сім'ї або навіть народження дівчинки замість хлопчика. Варіантів багато. Суть одна - щоб бути членом цієї сім'ї, треба бути кимось, але не собою.
Не рости - припис, побудований на гіперопіці та обмеженні самостійності. Якщо в людини немає можливості приймати рішення, помилятися, відділятися і бути дорослою, в майбутньому їй важко бути самостійною.
Не будь маленьким - заборона у відповідь на типову для дітей діяльність. Наприклад, на дурні, на думку батьків, запитання або на бажання піти погуляти з друзями, замість того щоб посидіти з молодшою сестрою.
Не досягай - батьківське послання про те, що бути першим і доводити амбіції до результату - погано. Транслюється нещирою радістю від успіхів дитини, заздрістю, знецінюванням результатів, невміло прихованою радістю від невдачі (так, і таке буває).
Не будь важливим - це всім нам знайомий принцип "кожен знай своє місце", "будь тихішим від води, нижчим від трави" і фрази на кшталт "не висувайся", "не хвалися", "та що ми, маленькі люди, можемо". У майбутньому людина живе з відчуттям своєї незначущості, неможливості чогось досягти.
Не будь близьким (як фізично, так і психологічно) - емоційно холодні батьки, які не відчувають емоцій, не цікавляться внутрішнім світом дитини, не обнімають або, ще гірше, відштовхують дитину, коли вона прагне обіймів. До чинників формування такої заборони належать також фізичне, емоційне й сексуальне насильство.
Не належ - це наслідок примусової соціальної ізоляції. Якщо батьки осуджують приналежність до груп, друзів і знайомих, субкультуру, підкреслюють відмінність від сім'ї (у нашій родині так не заведено, в сім'ї не без виродка, всі люди як люди...), дитина психологічно не почувається частиною важливої групи. Це дорівнює ув'язненню в одиночній камері.
Не будь здоровим (психічно та/або фізично) - це наслідок очевидного контрасту між ставленням до дитини у стані здоров'я і під час хвороби. Також це результат тривалого спостереження за хворою людиною, на яку переключається увага. Інколи заборона на психічне здоров'я формується під впливом гіперопіки батьків, які заохочують нездорову поведінку.
Щоб сформувати в людини життєвий сценарій Непереможця, в її свідомості закладаються й підкріплюються заборони "не досягай", "не будь важливим", "не будь близьким". Сам же сценарій проявлятиметься вже зі шкільних років, коли дитина докладатиме зусиль, старатиметься й навіть добиватиметься успіху (наприклад, вийде на олімпіаду й посяде друге місце, недобравши якихось два-три бали). У компанії вона не лідер і не аутсайдер. Її відносини мають більше характер відносин у відповідь, ініціатива - рідкісне явище.
Сценарій Невдахи формується під впливом усіх заборон, навіть немає сенсу зосереджувати на якійсь окремій. Це з дитинства хвороблива дитина, у кращому разі - трієчник, без друзів і явний аутсайдер у колективі. Всі зусилля не просто не дають результату, вони призводять до жертв. Людина в такому сценарії часто ходить до різних ворожок і діячів езотерики, бо її нещасність має характер прокльону. Здається, що так просто не може бути.
Ви не подумайте, наявність заборон - не запорука сценарію. У кожного з нас є свій "сценарний набір". Це нормально, адже ми живемо в неідеальному світі.
Сценарій Переможця формується під впливом не дуже виражених заборон "не відчувай страху/втоми/смутку", "не будь дитиною". У принципі, люди зі сценарієм Переможця зазвичай успішні й щасливі. Вадою може бути загравання з успіхом, коли людина забуває про відпочинок або якісь сфери життя.
Крім заборон, у сценарному наборі є ще драйвери - п'ять мотиваційних структур, які ми також засвоюємо з раннього дитинства. Тут усе просто й зрозуміло.
"Будь сильним" - це поєднання заборон на почуття, на дитячу поведінку, на близькість і довіру. У цьому драйвері є послання давати раду самотужки й не скаржитися, непохитно переносити всі труднощі. Власне, в більшості Переможців цей драйвер є. Однак, як не парадоксально, у Невдах із Непереможцями - теж. Різниця - в ареалі застосування. Невдаха, наприклад, не звернеться по допомогу через сором і низьку самооцінку. Непереможець - щоб не здаватися слабким. Переможець терпітиме до упору, але звернеться.
"Будь досконалим" - доля перфекціоністів. Прагнення до впевненого початку й гідного переможного завершення - це чудово, і Переможець цим володіє сповна. Але в цьому він може не помічати проміжних перемог і знецінювати їх. Непереможець використовує цей драйвер інакше, він може навіть не братися, щоб не помилитися або випадково не стати переможцем. Невдаха ж гнобитиме себе навіть за гіпотетичну невідповідність.
"Поспішай!" - драйвер людей, які перебувають у русі, завжди в дедлайні, завжди на межі й у режимі "майже". Вони зазвичай втомлюються від процесу й не завжди досягають мети. Найбільше цей драйвер помітний у Непереможців. Вони можуть хапатися за тисячу справ і лишати на півдорозі. А можуть і не лишати, - немає тенденції або стабільності. Але при цьому завжди створюється враження бурхливої діяльності. Невдаха теж поспішає, проте його поспіх має характер метушні та втечі від своєї реальності. Переможець часто має не такий виражений драйвер "Поспішай!". Тому його дії більш сплановані.
"Старайся!" - це чудовий драйвер, якщо помірно виражений. Він близький до "Будь досконалим", однак зовсім не обов'язково передбачає досягнення мети. Тут важливий процес задля процесу. У поєднання з драйвером "Будь досконалим" він формує Переможця, а в поєднанні з "Поспішай!" - Непереможця. У другому випадку може бути докладено безліч зусиль, але прямо перед фінішем людина гальмує й виходить на друге місце. Невдаха має слабко виражений драйвер "Старайся!", або ж він неефективний.
"Радуй інших" - чудова річ для всіх, крім носіїв. Людина, котра радує, прагне всіх урятувати, всім допомогти й не витримує сумних облич або конфліктів. Коли він помірно виражений, ми маємо приємну людину й хорошого друга. Коли надмірно - дзеркало для кожного. Такий драйвер зазвичай яскраво помітний у Невдахи, що має заборону на досягнення, значимість та близькість. Він буде в тіні, він буде ніким - тільки б залишитися потрібним. Непереможцеві важливо не перемогти, тому він радуватиме Переможця своїм своєчасним відступом у тінь. У Переможця ж цей драйвер не яскраво виражений.
Таким чином, поєднання батьківських послань (заборон) і програм (драйверів) формують сценарний набір, запозичений у близьких і важливих людей. Є й власна частина - емоційний досвід. Це те, як ми навчаємося втілювати сценарій і як при цьому почуваємося. Наприклад, у якійсь сім'ї працює сімейний сценарій Невдахи, і тільки так можна бути в контакті. Перемога - прямий шлях до вигнання. Емоційний досвід при цьому - вина й сором за перемогу, притлумлена злість і смуток усередині, боязка радість від програшу.
Що ж робити, щоб змінити свій сценарій або вийти з нього взагалі?
Насамперед - важливо усвідомити, що поради, послання та думки інших людей, хай навіть дуже близьких, - це відображення їхнього досвіду, а не вашої реальності. Вони говорять тільки про те, що актуальне для них. Це не більш ніж криве дзеркало. Ви можете вибирати, вірити чи ні. Ви можете брати під сумнів заборони й діяти з інших драйверів. Ви можете бути членом своєї родини й залишатися при цьому собою.
Далі навчіться просити позитивних погладжувань. Погладжування - це одиниця уваги. Учіть важливих для вас людей бути поруч із вами правильно. Кажіть, коли вам не підходить їхній зворотний зв'язок. Вони не зруйнуються й не зникнуть. Вони візьмуть час на звикання до вас нового й повернуться в контакт, поважаючи ваші межі. Просіть близьких говорити про те, що ви робите добре. Можливо, вам доведеться навчати їх формулювань на кшталт "Я бачу, що ти старався, відмінно вийшло!". Але результат себе окупить.
Фіксуйте у свідомості ваші перемоги й завжди святкуйте їх із тими, хто здатен їх оцінити. Ви щоразу розчаровуєтеся, наштовхуючись на знецінювання від конкретних людей, але ж ви вже давно знаєте, що вони не можуть підтримати вас. Діліться вашими перемогами з тим, хто здатен бути поруч і радіти разом із вами. Не обманюйтеся.
Працюйте з заборонами - приймайте рішення на основі здорового глузду, а не досвіду інших людей. Ви ж знаєте, що злитися нормально, добре бути здоровим, можна досягати успіху й не почуватися винним. Кожен учинок на основі здорового глузду - це дозвіл, що перемагає сценарій.