UA / RU
Підтримати ZN.ua

Смак наших емоцій

Кожен з нас народжений у певній національній культурі, і разом з маминим молоком, її колисковими та рідною мовою ми всотуємо і смак національної їжі. Коли ж мова і страви нової країни стають практично рідними, можемо говорити про повну інтеграцію людини в інше суспільство.

Автор: Роксолана Гнатюк

Кожен з нас народжений у певній національній культурі, і разом з маминим молоком, її колисковими та рідною мовою ми всотуємо і смак національної їжі. Коли ж мова і страви нової країни стають практично рідними, можемо говорити про повну інтеграцію людини в інше суспільство.

Їжа - це інтимний емоційний процес. Якщо ви сидите поруч і когось частуєте, це означає, що між вами виникає особлива довіра. Коли за столом збирається родина - це об'єднує всіх, допомагає розслабитися й відпочити. Зустрічаючи друзів у своєму домі, ви пропонуєте їм напої та їжу. Ви розділяєте з ними не тільки "шматок хліба", ви розділяєте з ними свої емоції і почуття. На перше побачення юнак зазвичай запрошує дівчину в кафе, ресторан або просто пригощає морозивом. Жінка, яка хоче справити враження на нового знайомого, готує йому обід, намагаючись показати свій кулінарний талант...

Доктор медичних наук, професор, лікар-психіатр, психотерапевт Олег Чабан вважає: "Їжа - це не тільки біологічний продукт, їжа має глибоко психологічні аспекти. Коли людина їсть, у неї підвищується рівень серотоніну, що дає їй відчуття не тільки задоволення, а й безпеки. Людина, яка поїла, почувається в більшій безпеці, ніж голодна. Їжа - це варіант забезпечення інтиму на ближчій відстані. Приміром, тварини, тигр і лань, які за своєю природою ворогують, можуть пити воду з одного джерела стоячи зовсім поруч.

Коли готуємо їжу для домашніх - це своєрідне зменшення віддалі в сім'ї. Що більше жінка турбуватиметься про смачну їжу для свого чоловіка й дітей, то більше чоловік дбатиме про те, щоб забезпечити дружині комфорт і безпеку.

Їжа - це симулякр безпеки. Дослідження сучасних нейрофізіологів показують, що в дітей, яких мами гарно годують, гіпокамп більший за розмірами, ніж у дітей, чиї мами не надають цьому значення. І річ тут не лише в їжі, річ у тому, що, годуючи дитину, мама перебуває з нею на близькій інтимній відстані, спілкується з нею, даючи їй тим самим відчуття безпеки. А діти з добре розвинутим гіпокампом, відповідно, стійкіші до стресів. Отже, годуючи малюка, мама, сама того не відаючи, значно підвищує його стресостійкість".

Як відомо, люди, яким бракує позитивних емоцій, намагаються заповнити порожнечу свого життя їжею. Бо в головному мозку людини центр насичення розташований поруч із центром задоволення (тому ми часто плутаємо ці відчуття). Часто у них формується залежність від їжі. Обр?зи, сум, нудьга, самотність, інші негативні емоції, найчастіше викликають у людини бажання з'їсти за раз коробку смачних цукерок і задоволено розлягтися на дивані. Постійне переїдання зрештою призводить до ожиріння.

Їжа може бути й формою протесту. Особливо у підлітковому віці. Відмова від їжі може бути неусвідомленим протестом проти браку батьківської уваги, а надто - недостатнього емоційного контакту та духовного спілкування дитини з мамою. Разом з тим, коли батьки занадто опікають або контролюють підлітка (переважно дівчинку), то тіло стає фактично єдиним простором, яким вона може самостійно керувати. Такий розлад харчової поведінки викликає нервову анорексію.

У наш час, коли найбільше цінується швидкість, навіть їжа стає fast. Але, на жаль, ці продукти, хоч і дають людям швидку енергію, не такі вже й корисні. Приміром, продукти, що містять транс-жири (картопля фрі приготована на гідрогенізованих жирах, рафінована олія, маргарин, майонез, кетчуп, чипси, попкорн, кондитерські вироби для приготування, яких використовувався кулінарний жир, заморожені напівфабрикати тощо), зменшують властивість організму людини протидіяти стресам і збільшують ризик виникнення гіподепресивних станів.

Продукти швидкого харчування, як-от розчинні супи й соки, локшина швидкого приготування, - це висококалорійна їжа, що не містить вітамінів, мікроелементів та інших корисних біологічно активних речовин, зате містить шкідливі барвники, консерванти, харчові добавки, які погано перетравлюються, "вдаряють" по нашій печінці і можуть спричинити цілу низку захворювань.

Діти зазвичай дуже люблять усе некорисне - картоплю фрі, гамбургери, попкорн, яскраві цукерки. І насамперед тому, що їх приваблює смак цих продуктів. А тим часом у них міститься велика кількість смакових добавок, ароматизаторів, барвників, емульгаторів. Виробники фактично заробляють на смаку. До того ж дітлахів неймовірно приваблює сам вихід у заклади швидкого харчування, прогулянка, іграшка-сюрприз тощо...

Тому батьки мали би вигадати щось цікавіше. Наприклад, піти в похід і спекти картоплю на багатті, зробити домашній попкорн або запросити дітей та їхніх друзів на пікнік.

Готуйте вдома разом із дітьми. Вибирайте прості й смачні страви. Приготування їжі разом з батьками може стати цікавим і приємним дозвіллям як для малюків, так і для підлітків. Знайомте з харчовими традиціями вашої родини (країни) і правилами поведінки за столом. Вчіть дітей куштувати й оцінювати смак їжі. Прислухайтеся до бажань дитини і обов'язково обговорюйте з нею меню. Вчіть дітей розпізнавати відчуття голоду і вловлювати момент насичення. І пам'ятайте, що потяг до солодкого й жирного виникає переважно тоді, коли дитині бракує батьківської уваги, добрих слів, пестощів. Адже ці продукти справді мають заспокійливі властивості. Ні в якому разі не привчайте дітей їсти їх, краще пригорніть свого малюка, поговоріть з ним, приголубте. І, можливо, після маминих обіймів цукерка вже не знадобиться...

Лікар-дієтолог Наталія Суслова рекомендує: "Можна десятки разів говорити про шкідливі продукти або, навпаки, про корисні, але варто один раз показати на своєму прикладі - і результат не забариться. Переводячи дитину на загальний стіл, пам'ятайте: все, що їсте ви, схоче скуштувати і ваш малюк. Тому важливе правило - хочете бачити свою дитину здоровою, харчуйтеся правильно самі! Вводячи прикорм, не зловживайте підсолоджуванням чи підсолюванням. Звичку їсти солодощі прищеплюють батьки, особливо коли діти хворіють, вередують, відмовляються від їжі, що, до речі, є природною реакцією організму в такій ситуації.

Робіть страви привабливими для дитини. Наприклад, свіжовичавлений сік або компот можна подати з трубочкою, магазинні сухарики замінити на домашні, підсмаживши їх у духовці. Приготуйте домашні чипси: наріжте тоненькими пластівцями молоду моркву, буряк, картоплю, корінь селери або топінамбур, додайте морської солі, оливкової олії, прянощів і запечіть на пергаменті в духовій шафі.

Якщо звичка вживати шкідливу їжу стійка, шукайте компроміс. Запропонуйте дні, коли можна їсти заборонені продукти. Наприклад, під час суботньої прогулянки в парку ви дозволите дитині з'їсти улюблений смаколик. Покажіть людей, на яких явно позначилося неправильне харчування, поясніть, до чого воно призводить".

Як бачимо, одне з важливих завдань мами і тата - сформувати гармонійний стиль харчування у власних дітей. Культура вживання певних продуктів або приготування страв починається з сім'ї. Відомий кухар Хосе Андрес вважає: "Їжа - це національна безпека. Їжа - це економіка. Це - робоча зайнятість, енергія, історія. Їжа для людей є всім. І якщо ми зрозуміємо це, то зможемо уникнути багатьох нинішніх проблем людства і ухвалити чимало найкращих рішень. Усі повинні знати не тільки що вони їдять, а й про наслідки свого ставлення до харчування".