Ми наряджаємо ялинку, купуємо подарунки, готуємо традиційні страви, співаємо святкових пісень. Хтось ставиться до таких дій без особливого ентузіазму (мовляв, це всього лише маркетингові хитрощі, щоб змусити людей витрачати більше грошей), комусь здається, що багато чого з того, що ми робимо, позбавлено сенсу й давно застаріло, а для когось такі дні - це привід стати ближчим до родини, зануритися в дитинство, відчути й подарувати тепло дорогим серцю людям. Чи так потрібні нам традиції, і яка в них цінність для нас?
Насправді в кожній родині є свої традиції, ритуали, звичаї, що створюють свою сімейну мікрокультуру. Це не обов'язково щось грандіозне, але навіть такого дріб'язку, як правила щоденної спільної сімейної вечері або спільного недільного сніданку, особливі сімейні рецепти, жарти, різновиди відпочинку (катання на велосипеді, вилазки на пікнік, спільні ігри або перегляд фільмів). Це все те, про що ми можемо сказати: "У нас у родині заведено...", "Щоліта ми з батьками (дітьми)...", "Вечорами ми..." Що поєднує всі ці види діяльності, то це те, що їх виконують всі члени родини, й відбувається це з якоюсь регулярністю.
Сімейні психологи розглядають традиції як заведені в родині норми, манери поведінки, звичаї та погляди, що передаються з покоління в покоління і мають символічне значення для всіх членів родини. Наявність сімейних традицій свідчить про те, що родина згуртована, а брак якихось спільних способів сімейної взаємодії, своєю чергою, свідчить про те, що сім'я роз'єднана, немає почуття спільності в її членів.
Одна з відмінних рис сімейних традицій - їх повторюваність, регулярність. Передусім таку регулярність нам забезпечують щорічні свята, релігійні ритуали, народні традиції. І водночас у кожній родині є свої способи відзначати ті чи інші свята, проводити обряди (хрещення, весілля тощо), святкувати якісь свої особливі важливі дати (як, наприклад, збиратися всією родиною на день народження або день весілля найстарших членів роду). Така регулярність і повторюваність дає можливість радіти не тільки в день самої події, а й перед тим - готуватися до неї, очікувати, смакувати, фантазувати на тему, як усе має пройти. Такі дії знижують тривогу членів родини, дають відчуття опори й стабільності, що так важливо в сучасному світі, сповненому непередбачуваності й стресів.
Ще однією особливістю сімейних ритуалів і традицій є те, що в них задіяні всі члени родини. Як відомо, спільна діяльність, особливо коли вона передбачає розподіл ролей, кооперацію, спілкування, - сприяє згуртуванню членів команди. Саме цей принцип використовують у всіх тренінгах із командоутворення (тімбілдингу), спрямованих на створення більш дружньої атмосфери і, відповідно, більш ефективної взаємодії в робочому процесі. У спільній діяльності ми можемо щонайліпше проявити свої сильні сторони, показати таланти, навчитися розподіляти ролі, і, що вельми важливо, вирішувати проблеми. Дотримуючись певних традицій, ми маємо можливість відчути свою причетність до родини як до системи, відчути свою належність до чогось більшого - до роду, своєї культури, побачити свою значимість і потрібність.
Таким чином, участь у сімейних традиціях і ритуалах несе багато важливих функцій для нас, навіть якщо ми їх не усвідомлюємо. Ці традиції зміцнюють почуття цілісності маленького колективу - родини, поглиблюють взаємини між її членами, створюють упевненість і відчуття неповторності домашньої атмосфери. Саме тому сімейні традиції виконують дуже велику роль в існуванні родини. Звичаї та ритуали сім'ї - неймовірно важливий чинник стабілізації сімейної системи, що зміцнює родину й зменшує тривогу її членів, дозволяє кожному почуватися частиною чогось великого й рідного.
Особливо такі традиції потрібні дітям. Для нормального розвитку їм необхідні сталість, передбачуваність подій, ритуали. Багатьом батькам добре відомо, що є таке поняття як "ритуал на засипання" - коли дитина щовечора повторює ті самі дії, перш ніж лягти в ліжко, і порушення послідовності або неможливість здійснити їх може навіть призвести до того, що дитина набагато важче й довше засинатиме. Також батьки знають, що діти схильні дуже швидко виробляти звички - наприклад, якщо ви вже одного разу купили в якомусь магазині іграшку, то наступного разу маля неодмінно про це згадає і попросить знову. І це відбувається зовсім не тому, що воно починає маніпулювати, а лише тому, що так улаштований його мозок: поки дитина не здатна відчувати час, як дорослий, їй треба триматися за якісь повторювані події, щоб не губитися в часовому потоці.
Неймовірно важливі загальні сімейні традиції для молодих сімей, адже коли поєднуються два роди, всім членам родини треба познайомитися, щось дізнатися одне про одного, зав'язати нові стосунки, розподілити функції. Саме тому в традиційних культурах, особливо коли після весілля молода родина залишається жити неподалік від батьків, досі так поширені весільні традиції, які на перший погляд можуть здатися дивними й застарілими. Насправді це просто універсальний спосіб зняти напругу за допомогою різноманітних ігор, познайомити всіх між собою, дати відчуття передбачуваності подій.
Водночас якісь із традицій цих двох сімейних систем можуть бути незрозумілими іншій частині родини, тому молодим важливо згодом обговорити, які з традицій вони хотіли б привнести у свою родину й чому. Адже кожна з традицій несе якесь символічне, часом дуже важливе значення. Наприклад, нині у великих містах частіше заведено купувати, а не пекти великодні паски, і хтось може зі здивуванням сприймати бажання провести півдня над тістом напередодні свята. Але якщо, приміром, у родині з покоління в покоління передається свій особливий рецепт, то, готуючи великодню випічку самостійно, всі члени родини відчуватимуть незримий зв'язок поколінь. А це відчуття дає дуже багато сили, відчуття опори, підтримки. Особливо в наш час, коли все таке інтенсивне, швидкоплинне, мінливе.
Також неймовірно важливими є народні традиції та обряди, адже крім усього перерахованого вище вони дають відчуття зв'язку зі своїм народом, своєю культурою. А це теж надзвичайно суттєве джерело ресурсу, адже відчувати себе причетним до чогось великого - це така ж наша потреба, що забезпечує відчуття значимості й сенсу.
Якщо ви відчуваєте, що вашій родині бракує згуртованості, якщо ви дуже мало часу проводите за якимось спільним заняттям, є сенс замислитися над тим, чи є у вашій родині традиції - щоденні й щорічні, народні й релігійні (якщо це відповідає вашому віросповіданню), універсальні й особливі (наприклад, день "дитячої вседозволеності"). Якщо виявите, що таких традицій мало, завжди можна їх запровадити - як нові правила. Часто нові традиції з'являються з народженням дитини, багато їх діти ж і привносять. Також ви можете звернутися до старших родичів свого роду й дізнатися, як було заведено в них у дитинстві, або ж покопатися у своїх спогадах і привнести у свою родину традиції, які ви особливо любили в дитинстві (можливо, це якісь ритуали на свята, або ж страви, або способи сімейного дозвілля).
Зовсім скоро Новий рік і низка різдвяних свят, яких ми завжди з таким трепетом очікували в дитинстві. Прислухайтеся до своїх відчуттів у ці дні й постарайтеся зарядитися цією позитивною атмосферою, що дає відчуття не тільки свята й веселощів, а й сімейного затишку, тепла, спокою. Нехай Новий рік буде для вас і ваших сімей неймовірно щедрим і добрим, а ваші сімейні стосунки стають міцнішими й ніжнішими.