На курорти Близького Сходу й Азії дедалі частіше їдуть не тільки по сонце й море. Туристи їдуть по кохання. Чоловіки вподобали Таїланд і Карибський басейн, а жінки в пошуках "великого і чистого" летять у Туреччину та Єгипет. Саме там, на курортах Червоного й Середземного морів, їх чекають палкі мачо, готові запропонувати руку й серце, виконати будь-який каприз.
Яка ж ціна такого кохання? І чому, наступаючи на одні й ті самі граблі, наївні шукачки щастя не вчаться на помилках, а раз у раз стають жертвами курортних романів?
Індульгенція на секс
Кілька років тому в Росії вийшла книжка Юлії Шилової "Заміж за єгиптянина, або Арабське серце в лахмітті", яка стала сенсацією. Виявляється, у Єгипті й Туреччині розгорнуто справжню індустрію кохання, мета якої - у буквальному сенсі, "розвести" туристок. Зі слів белетристки, описати реальну історію обманутої єгиптянином російської дівчини її спонукали пачки листів читачок, які втрапили на цю вудочку. Зрозуміло, внаслідок любовної інтриги жертва обману може залишитися не тільки з розбитим серцем, а й без засобів до існування.
"Ми познайомилися в барі, - ділиться своєю історією 37-річна киянка Світлана. - Саїд дивився на мене жагучими очами, і я не встояла. Він почастував мене мохіто, ми розговорилися. Виявилося, Саїд навчався в університеті й чудово знає російську! Потім ми вирушили погуляти по Наама-Бей. Увечері Шарм-ель-Шейх неймовірно гарний..."
Сценарій Світланиної "казки" нічим не відрізняється від багатьох інших. Схема проста: зачарувати дівчину і примусити її повірити в те, що вона - най-най. Потім упродовж кількох днів - "казки" з компліментами, дешевими подарунками та походами на кальян (усе залежить від тривалості туру "нареченої"). Інколи, якщо дозволяє ситуація, зустрічі відбуваються в інтимній обстановці. Як відомо, близькі стосунки до весілля в мусульманських країнах під суворою забороною. Але ці заборони не поширюються на наших жінок (і туристок взагалі). На що тільки не піде "закоханий чоловік" заради сексу, який ні до чого не зобов'язує.
Саме для легалізації такого сексу в Єгипті, наприклад, існує орфі-контракт, який ні до чого матеріально не зобов'язує новоспечене "подружжя". Його, маючи паспорти, можна укласти в будь-якого нотаріуса. Як тільки папір знищено - шлюб розірвано. Але наречені, які прибувають у країну фараонів за туристичною візою, про це дізнаються не відразу. Для них офіційний "папірус" із карлючками - свідчення серйозності намірів кавалера. Інколи, як стверджують правозахисники, в нареченого у потайній кишені приховано відразу кілька орфі-контрактів, укладених із різними "дружинами". Їхній щільний амурний графік розписаний, як календар бізнесмена: 5-го прилітає Маша з Мінська, з 16-го по 29-те - Пенелопа з Ліворно...
До речі, інтим - важлива частина плану залицяльника. Повіривши в кохання з першого погляду, жінки готові на все заради коханого. "Я полетіла в Київ, але жити без Саїда вже не могла, - згадує Світлана. - Далі були місяці листування, дзвінки, СМСки. Він писав, що кохає мене й дуже страждає. А потім дзвінки несподівано припинилися. У Саїда вкрали телефон, до того ж у нього виникли серйозні проблеми в бізнесі. Я вислала йому 300 дол. на новий мобільний і 800 дол. - на ноутбук. Але Саїд більше мені не телефонував і не писав. Звісно, тепер розумію, як це було нерозумно. Але тоді я була ніби під гіпнозом".
Добровільна жертва
Найчастіше чоловіки вміло маніпулюють свідомістю жінок, роблячи ставку на їхні природні почуття: жалість і співчутливість. Довірлива жертва готова на все. 33-річна Алла з Кривого Рогу перерахувала турецькому нареченому Ельзару 4 тис. євро без повернення, 40-річна Інна з Львівської області, щоб урятувати тяжкохворого майбутнього тестя з єгипетської Сафаги, взяла кредит на 180 тис. грн...
Та все це - квіточки, порівняно з втратами Катерини з Самари, чию історію довго смакували російські журналісти. Заради щастя з красенем Азізом вона продала квартиру, залишила роботу. Романтичний шахрай, отримавши від неї 100 тис. дол., відразу ж купив собі квартиру, а "нареченій" показав на двері. Зрозуміло, жодних прав на квартиру Катя, за законом, не мала. Гроші Азізу дала добровільно, документально вони - не одружені (орфі-контракт, нагадаю, документом не вважається). Повернувшись у Росію, обманута жінка звернулася до суду, однак безрезультатно. На думку юристів, довести факт передачі грошей шахраєві в цій ситуації неможливо, оскільки офіційних документів на вивезення такої суми за кордон жінка не надала.
Удаліше скінчилася історія Юлії Євдокимової з Санкт-Петербурга - жертви шлюбного афериста Мустафи. Повіривши в історію бідного єгиптянина, в якого "померли всі родичі, а ті, котрі залишилися, - тяжкохворі й убогі", жінка продала пітерську квартиру і допомогла йому придбати магазин. Незабаром почуття Мустафи до російської "дружини" охололи. Він став не просто її зраджувати, а й бити. Відтак, подавши на кривдника в суд, майже рік Юлія моталася між континентами й додатково витратила на адвокатів кругленьку суму. Справедливість восторжествувала: гіда Мухаммеда Мустафу, який обманом заволодів грішми Юлії, засудили до трьох років в'язниці.
Дивно, але аферист у себе на батьківщині (не без участі журналістів) став мало не національним героєм. Юля теж не канула в небуття. На одному з телешоу, присвячених її темі, вона знайшла... подругу по нещастю - німкеню, яку той-таки заповзятливий гід "розвів" на кілька десятків тисяч євро. Як виявилося, їхні любовні історії розвивалися паралельно. А скільки таких історій залишилося за кадром?
Психологія жиголо
Скривджені "наречені", щоб застерегти своїх наївних послідовниць, присвячують курортним аферистам сайти і сторінки в соцмережах. Є навіть "чорний список" наречених Єгипту і Туреччини. Панянки викладають фотографії ошуканців, описують їхні повадки, звички, технологію обману. Перш ніж вирушати у відпустку, вони рекомендують відвідати корисні інтернет-ресурси. Чому дорослих, досвідчених жінок так легко обдурити? Чи вони самі раді обманюватися?
Турки й араби - чудові психологи, впевнені спеціалісти. Це в них на генетичному рівні. Пробиратися в потаєні закутки людської душі вони вміють так само добре, як володіти зброєю і конем, торгувати й куховарити. "Як ви це робите?" - запитала я у випадкового співрозмовника Аміра, офіціанта невеликого ресторанчика в Хургаді. Використовуючи все своє знання російської мови, він пояснив, що "шармуту" (лайливе слово, яке стосується жінок вільної вдачі) видно за кілометр. Відпочивати вони приїжджають без чоловіків, одягнені зухвало, частіше роззираються, а не дивляться на вітрини. Далі - справа техніки. Якщо ти розраховуєш на безплатний секс - це одне. Якщо на утримання - треба постаратися.
"По щастя" в Туреччину і Єгипет їдуть жительки майже всіх європейських країн. Для багатьох незатребуваних у себе на батьківщині пань - це єдина можливість відчути себе коханою та бажаною. Чималу роль відіграють національні й культурні чинники. Арабські та турецькі чоловіки дуже відрізняються від європейських. Утім, жінки багато в чому винні самі. Вони так ревно боролися за рівність і свободу, що, отримавши їх, самі ж страждають, розуміючи: переборщили.
В особливій зоні - чоловіче населення країн СНД! Чоловіки вимирають від алкоголізму, наркоманії, серцевосудинних захворювань. Співвідношення кількості чоловіків до жінок у нашій країні вважається соціально небезпечним: один до чотирьох.
- Типовий об'єкт уваги курортного жиголо - жінка за тридцять, - вважає психолог Олена Гапоненко, - найчастіше з певними зовнішніми та внутрішніми комплексами. Вона ніколи не була в шлюбі або ж, навпаки, розлучена й сама виховує дитину. При цьому в неї досить стабільна матеріальна платформа, адже незаможні за кордон не їздять. Аферисти - люди досить розумні й практичні, відмінно тямлять на людській психології. Закинувши вудочку у вигляді чарівного компліменту чи усмішки, жиголо чекає реакції у відповідь. Якщо відповідь є, значить, клієнт готовий. Варто розрізняти жертву ненавмисну й таку, котра підсвідомо прагне нею стати. Знаючи, що її можуть обдурити, жінка все-таки намагається ситуацію переломити, наївно сподіваючись, що її-то не обдурять. До речі, аби відсіяти зерно від полови й перевірити курортного кавалера, так би мовити, "на вошивість", у перші хвилини знайомства скажіть йому, що грошей у вас немає, відпочити вас привезла подруга, вдома у вас п'ятеро дітей, і живете ви в найманій квартирі. Якщо між вами справді пролетіла стріла амура - ваші матеріальні труднощі на тлі ваших краси та неповторності, поетично описаних кавалером, його не злякають. Якщо ж він раптом переключить увагу на вашу щедру подругу, яка нібито привезла вас відпочити, - не сумнівайтеся: наречений - аферист.
Саме матеріальний чинник є пріоритетом для мисливця. Для вихідців із багатодітних родин з віддалених селищ та аулів, які вивчали іноземні мови не в університетах, а в жорстких умовах туристичних міст (у ролі офіціантів, "рум-боїв", посудомийників, вантажників), приїжджий іноземець - уособлення багатства й розкоші. А приїжджа іноземка - можливість прогодувати і себе, і родину (а якщо пощастить - чудовий шанс оселитися в ситій Європі). На думку самих чоловіків, нічого поганого вони не роблять, навіть навпаки.
- Жінка хоче красивого кохання, - міркує офіціант Амір, - і вона його отримує. А за все в житті треба платити.
Казка зі щасливим кінцем
Було б несправедливо стверджувати, ніби всі єгиптяни й турки - ошуканці. Є безліч свідчень того, що й курортний роман може закінчитися хепі-ендом. Є інтернет-портали, де "російські" дружини закордонних чоловіків діляться хорошими історіями своїх шлюбів. Є серед них і "нові туркені", "нові єгиптянки", чиї романтичні казки починалися на пляжі...
- Із Назідом ми познайомилися в готелі, - розповідає 29-річна москвичка Ліля (тепер - жителька турецького Кемера). - Він - лікар, працював масажистом. Ми ж із подругою після літньої сесії вирішили два тижні провести на морі й ні про що таке не думали....
Під кінець Лілиної відпустки було зрозуміло, що Назід не мислить свого життя без російської красуні. На що дівчина просто сказала: "Одружуйся!"
- Після тривалих процедур оформлення та легалізації шлюбу ми вирішили жити в Туреччині, - продовжує Ліля. - Звісно, мої батьки були проти, та й родина Назіда, прямо скажемо, не раділа слов'янській невістці. Всі забобони відпали з народженням нашого первістка Сашка (Селіма). Разом ми вже п'ять років. Чоловік працює в клініці, я чекаю другу дитину. Коли діти підростуть, піду працювати. Все-таки я економіст.
Звісно, здебільшого казки закінчуються весіллям, але після свята починаються сімейні будні. Якими вони стануть для слов'янської дружини в чужій країні? Це справа часу, мудрості й терпіння. Втім, не обов'язково, одружившись із представником східної крові, осідати на його території. Є багато прикладів, коли чоловіки переїжджали на батьківщину дружин і чудово приживалися, зумівши реалізувати себе. Головне в боротьбі за щастя - не втратити розум.