Усіх батьків тією чи іншою мірою турбує питання ґаджетів у руках дітей та їхнє дозвілля за комп'ютером. Про шкоду і користь технічної революції сперечаються на всіх соціальних рівнях, і насамперед це цікавить батьків, педагогів і психологів, що цілком природно. Як щось нове, не до кінця вивчене й пізнане, та ще й таке, що стрімко розвивається, впливає на розвиток дитини?
Для початку згадайте, яка техніка стоїть у вас удома, і чим ви користуєтеся в повсякденному житті. А тепер запитайте у своїх батьків, і, якщо це можливо, у бабусь і дідусів, що з цієї техніки було в їхньому житті, як воно виглядало, які функції виконувало. Не навчати сьогодні дітей користуватися ґаджетами й комп'ютерами означає не розвивати їх. Розумію, який шквал обурення може викликати така думка. Я в жодному разі не применшую традиційного розвитку дітей, більше того, завжди наголошую на тому, що малюк має розвиватися насамперед фізично й емоційно, а потім уже інтелектуально.
Переважна більшість батьків користується мобільними, які давно вже не просто телефони, а ґаджети з мультимедійними функціями. Дитина бачить цей предмет у руках дорослих і, звісно, наслідує їх. Чомусь саме в цих випадках усі забувають, що одним з головних і найдавніших методів навчання є наслідування, особливо в ранньому віці. Тож, хочете ви чи ні, але коли ви користуєтеся сучасними технічними засобами, ваше маля теж буде їх освоювати. Адже ви даєте дитині в руки ложку, нікому ж не спадає на думку, не вчити її їсти столовим наряддям?
Інша річ, скільки часу дитина проводить, заворожено "втупившись" в екран, і що саме вона там робить. Часто трапляється, що батьки самі пропонують дитині пограти, "щоб було тихо". Гарний спосіб, якщо натомість нічого іншого не можна запропонувати. Але слід пам'ятати про норми перебування за комп'ютером. Для малят до шести років - бажано до 30 хвилин, для молодших школярів - година-півтори.
Як перервати захопливу електронну гру? Так само, як ви переключаєте увагу малюка у звичайній грі або діяльності, відволікаючи його на щось нове й цікаве. Зі старшими дітьми вже треба обумовлювати час, при цьому не дозволяючи їм торгуватися.
Завдання батьків - запропонувати цікаву альтернативу комп'ютерним іграм. Але якщо мама весь час сидить у соцмережах, а тато - перед телевізором, що залишається робити дитині? Правильно, наслідувати батьків! А заборони й покарання ні до чого доброго не приведуть, просто спричинять нерозуміння й агресію. Ваше завдання - навчити малюка використовувати комп'ютер не тільки для того, щоб розважатися, а й щоб чогось навчитися, дізнатися щось нове.
Правильно підібрані комп'ютерні ігри можуть допомогти дитині у формуванні певних навичок. Вони розвивають увагу, логічне й абстрактне мислення, швидкість реакції, допомагають навчитися ухвалювати самостійні рішення. Усі дитячі навчальні програми відповідають головному принципу успішного навчання для дошкільників і молодших школярів: щоб добре вчитися, вчитися треба весело. Зрештою, сучасні діти з більшим задоволенням вчаться читати й писати саме завдяки комп'ютеру. У моїй практиці, наприклад, був такий випадок, коли дитина навчилася читати саме за комп'ютером і досить швидко для своїх шести років набирала тексти, але відмовлялася писати ручкою, незважаючи на те, що проблем з дрібною моторикою в неї не спостерігалося. Виявилося, що маля ніколи не бачило, що батьки теж уміють писати ручкою, а не тільки на клавіатурі або в телефоні. Це було для нього справжнім відкриттям! Звідки ж йому було знати, що так теж можна? Обговоривши з ним технічний прогрес, ми дійшли висновку, що в недалекому майбутньому комп'ютери будуть "розуміти" рукописний текст, і для якісного спілкування з машиною він повинен навчитися добре писати. Це стало стимулом до того, що дитина взяла ручку і особливо старанно почала виводити палички й гачечки.
Які бувають види комп'ютерних ігор?
- Ігри інформації (отримання інформації, навчання, спілкування, вивчення світу). Ви хочете, щоб дитина була розумною й освіченою?
- Ігри дій (переміщення, використання зброї і техніки, аркади, перегони, спорт, симулятори). Ви хочете, щоб дитина була спритною і активною?
- Ігри контролю (командування, управління, розподіл коштів, стратегічні, логічні, економічні, будівельні). Ви хочете, щоб дитина була лідером?
Крім того, у медицині фахівці останнім часом застосовують ігри діагностичні й корекційні.
Які з них шкідливі, а які корисні, мають вирішувати батьки, зважаючи на темперамент і уподобання дитини. Одному підходять спокійні пізнавальні ігри, іншому - стратегії, третьому - симулятори. Важливо дотримуватися головного принципу - не грати на шкоду життєво важливим заняттям, таким як сон, їжа й фізична активність. Є ще важливий момент, яким часто нехтують батьки: не переривати гри, поки не закінчено хоча б епізоду. Адже гра - це така сама дія, як і інші, і ця дія повинна мати своє завершення, як і будь-яку іншу справу її треба довести до логічного кінця.
Найчастіше побоювання батьків, та й деяких фахівців, стосуються "стрілялок-убивалок". Особисто я не бачу в цьому нічого страшного, просто "козаки-розбійники" та інші "війнушки" перемістилися на екран. При цьому, звичайно, треба пам'ятати, що все добре в міру, і щоб дитина не асоціювала себе з героєм, який може мати кілька життів, її слід вчасно повернути з віртуальності в реальність, і завдання батьків - провести роз'яснювальну роботу із цього приводу.
Батьки часто бояться словосполучення "комп'ютерна залежність". Але ви ж не боїтеся щоразу, коли ваша дитина обідає або їсть багато солодкого, що вона страждатиме розладами харчової поведінки? Усе у ваших руках! Основна профілактика комп'ютерної залежності - правильне виховання. Важливо не просто обмежувати дітей у їхніх діях, а пояснювати, чому те чи інше захоплення для них небажане. Так само, як ви пояснюєте маляті, чому не треба лізти до розеток. Якщо дитина з малих років засвоїть, що комп'ютер - це лише частина життя, і він не заміняє всього іншого, - проблем не буде. Ну й, звичайно, дитині слід надати альтернативу - спільне з сім'єю дозвілля, спорт, творчість, інші захоплення.
Разом з науково-технічним прогресом розвивається й мозок людини. Думки фахівців із цього приводу розділилися. З одного боку, смартфони позбавили нас необхідності запам'ятовувати номери телефонів і списки справ, що дозволяє займати "оперативну пам'ять" мозку іншими "файлами". Завдяки відеоіграм, пошуку інформації в Інтернеті, зростає швидкість реакції на зорові сигнали, підвищується уважність. Наш мозок пристосовується до швидкого опрацювання щоденних потоків інформації. Нові технології розвивають розум так само, як його розвивають головоломки чи вивчення іноземних мов.
Люди, які активно працюють в Інтернеті, швидше знаходять вихід з будь-якої складної ситуації в повсякденному житті. Адже щодня, відшукуючи інформацію в Мережі, вони тренують мозкові центри, пов'язані з ухваленням рішення і логікою. З іншого боку, мислення стає уривчастим, читання - поверховим, а зона мозку, відповідальна за абстрактне мислення, атрофується. Мозок втрачає базові механізми, що управляють контактами з іншими людьми, важче стає зчитувати чужу міміку під час розмови, емоції замінили смайлики.
Це добре, що Інтернет навчає можливості виконувати кілька дій одночасно: шукати інформацію, слухати музику, писати блог, переглядати пошту й одночасно спілкуватися в соцмережах. Але така велика кількість завдань може посилювати стрес і збільшувати дефіцит уваги, роблячи роботу менш ефективною. Приміром, для того, щоб швидко написати цю статтю, я вийшла з соцмереж і відключила поштові повідомлення.
Отже, які ж плюси використання дітьми ґаджетів і комп'ютерів?
1. Розвиток дрібної моторики. Користуючись кнопками, джойстиком і сенсорним екраном, малюк розробляє пальчики і тренує дрібну моторику. А спостереження за рухом на екрані фокусує і тренує увагу. Звичайно, для цього є багато інших способів і іграшок, але як варіант - чому б і ні?
2. Навчання дошкільнят і молодших школярів. Спеціальні навчальні програми, яскраві й барвисті, часто виконані у вигляді мультиків або з уже знайомими мультперсонажами, що дозволяє дитині легко в грі засвоїти інформацію.
3. Навчання старших школярів. Сьогодні Інтернет рясніє відеоуроками з вузькопрофільних предметів для середньої і старшої школи. Часто вони значно цікавіші, ніж шкільні уроки. Якщо дитина має проблеми з навчанням у якійсь галузі, не полінуйтеся, знайдіть разом з нею цікаве відео на цю тему, і, можливо, ви заощадите на репетиторі.
4. Доступ до великої кількості корисної інформації. Раніше люди ходили в бібліотеки і на пошуки потрібної інформації витрачали багато часу. Зараз доступ до будь-якої інформації можна отримати не виходячи з дому. Навчіть дитину шукати відповіді на запитання, які її цікавлять, у Мережі, при цьому не забувайте блокувати деякі сайти.
5. Формування навичок пошуку і фільтрації інформації. Дитина навчається аналізувати отриману інформацію і формує критичне мислення. Тільки цьому треба її навчити.
6. Спілкування. З цього приводу особливо багато суперечок. Я в жодному разі не применшую переваг живого спілкування, але, погодьтеся, що зручно, створивши групу в соцмережах для класу, обмінюватися там інформацією і новинами. Крім того, спілкування онлайн дає чудову можливість спілкуватися з носіями іноземної мови, яку вивчаєш. Таких ресурсів безліч.
Мінуси й аргументи противників використання комп'ютерної техніки дитиною:
1. Проблеми зі здоров'ям. Тривале сидіння за комп'ютером може призвести до порушення постави, проблем з м'язами через їх тривалу нерухомість, кисневого голодування мозку в результаті здавлювання судин і відсутності свіжого повітря, сухості й почервоніння очей, розладу сну й порушення режиму дня.
2. Психологічні проблеми. Діти, які проводять багато часу за комп'ютером, мало спілкуються з однолітками, а тому можуть мати проблеми з соціальною адаптацією. При цьому треба пам'ятати, що соціальна адаптація особливо важлива в дошкільному і молодшому шкільному віці.
3. Залежність. Це найсерйозніший наслідок, який має такі симптоми:
- фанатичне відстеження технічних новинок і неконтрольоване бажання їх мати;
- почуття ейфорії при користуванні комп'ютером, інакше дитина почувається пригніченою;
- відсутність інших цілей та інтересів;
- нехтування сім'єю і друзями, коли дитина відмовляється спілкуватися;
- негативна реакція на спроби обмежити роботу з комп'ютером;
- відмова від активностей на користь комп'ютера.
Якщо ви помітили в дитини одну із цих ознак, це може бути тривожним дзвіночком. Що ж до перших двох пунктів, то за умови певної профілактики проблем можна уникнути.
Звісно, комп'ютери можуть бути протипоказані з медичних міркувань, наприклад при мінімальної мозковій дисфункції або інших органічних порушеннях. Але ці питання вже слід вирішувати з лікарем, а не психологом. А з приводу безлічі розмов про деградацію дитини, яка проводить час за комп'ютером, можу сказати тільки одне: деградувати можна й без технічних благ.