UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ховайся хто може, або Кілька слів про непристойність

Аргументи тих, хто осуджує годування дітей груддю у присутності інших людей, різні.

Автор: Оксана Білик

Одного дня в англійському супермаркеті спортивних товарів на відвідувачів чекало дивне видовище: поміж полиць із кросівками та футболками сидячи й стоячи десятки жінок годували дітей груддю. У такий спосіб британські матері протестували проти дискримінації з боку працівників магазину, звідки кількома місяцями раніше вигнали під дощ Віолетту Комар, яка присіла погодувати тримісячного сина, доки її чоловік робив покупки. Подібні акції час від часу організовують по всьому світі, незалежно від "цивілізованості" країни - толерантність суспільства до сексуальних і релігійних уподобань ще не гарантує, що вас не виженуть з автобуса, ресторану, магазину чи навіть заарештують за те, що ви вирішите нагодувати свою дитину.

В Україні жінки збираються на сеанси спільного годування переважно з приємніших приводів - з нагоди Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування або ж для популяризації ідеї годування дітей у громадських місцях. Утім, рівень нетерпимості суспільства до публічності цього процесу досі ще високий. "Знаєте, яку фразу я чула щонайменше тричі? - сумно усміхається Настя, мама двійні. - "Цицьки розвісила". Так, наче я не дітей годую, а в стрипклубі працюю. Я б, може, залюбки сиділа вдома з малими - але ж треба і в магазин, і в поліклініку".

Звичайно, у більшості випадків усе обмежується коментарями вбік або осудливими поглядами. Та навіть такі реакції змушують матерів соромитися, ховатися або й узагалі обмежувати своє перебування у громадських місцях. Найгірший з наслідків - переведення дитини на штучне вигодовування: стомлені необхідністю ховатися від чужих очей матері обирають звичніший для сучасного суспільства образ - дитину з пляшечкою. Такий спосіб утамувати голод чи заспокоїти немовля є суспільноприйнятним і рідко викликає негатив.

Аргументи тих, хто осуджує годування дітей груддю у присутності інших людей, різні. На думку психолога Святошинської гімназії Віри Милоградової-Донченко, показувати цей процес стороннім непристойно: таким чином матері розбазарюють те багатство, те таїнство, яке мають зберігати для дитини. Багато хто наголошує на інтимності процесу, порівнюючи його із сексом або навіть випорожненням, і рекомендує у громадських місцях годувати дітей у туалеті за зачиненими дверима. Дехто вважає це негігієнічним, а дехто навіть звинувачує матерів у розпусті, бо, мовляв, годування на людях - це різновид ексгібіціонізму. Звідки ж ростуть ноги у такого ставлення, і що робити, аби не доводилося ховатися, коли треба погодувати дитину?

Зміни в образі мадонни

"За радянських часів протягом тривалого часу грудне вигодовування не просто не заохочувалося - вся система була налаштована проти нього, - каже сімейний психолог Надія Рехтіна. - Навіть пізніше, коли декретні відпустки збільшилися і зросла соціальна підтримка матерів, ідею годувати за розкладом продовжували підтримувати - бо так звикли, так були навчені мільйони педіатрів та акушерів. Лише останні 10–15 років наше суспільство повертається до природного режиму годування - і за цей короткий строк ставлення ще не встигло змінитися".

Проте встигли змінитися жінки та їхні погляди на материнство. Коли від молодої мами вимагають "не тягати немовля невідомо куди", а обмежитися домом і найближчим парком - вона протестує. Слінги, рюкзачки й автокрісла, одноразові підгузки й гігієнічні серветки дозволяють те, що раніше було неможливим. За такої мобільності годування дитини вже не може відбуватися в ідеальних домашніх умовах. Обираючи між голодним криком малюка і можливим незадоволенням оточення від споглядання годування, матері цілком логічно обирають годування. "Жінки хочуть залишатися соціально активними - наголошує пані Надія. - Однак незвична для старших поколінь поведінка часто викликає агресію".

Докладається до несхвального ставлення і реклама. Годування груддю там показують як дуже інтимний процес: світлий одяг, усміхнене мамине обличчя, сонячні промінчики й крісло-гойдалка… Ті, хто не має дітей, формують своє уявлення саме за такими картинками. У результаті мама в джинсах, яка годує дитину в кав'ярні читаючи книжку, а не мрійливо споглядаючи обличчя маляти, викликає певний дисонанс. Насправді ж, навіть за перший місяць життя дитини її доведеться погодувати стільки разів, що сприймати цей процес як унікальне, а не рутинне дійство буде доволі складно.

При цьому мамам, які обрали штучне вигодовування, не потрібно прикриватися й шукати спеціально відведених місць. Тож основна проблема годування в громадських місцях - не в тому, що дитина їсть, а в тому, що сторонні люди можуть побачити жіночі груди.

Подвійні стандарти

Кілька квадратних сантиметрів жіночої плоті, які залишає відкритими голівка немовляти, - ось, що найбільше турбує оточення, а в деяких країнах призводить до арештів за непристойну поведінку. "Якось ми з подругою поїхали з дітьми до торговельного центру. Ходили довго, втомилися, і коли Надійка захотіла їсти, я сіла з нею просто на лавочці. Подруга була страшенно обурена тим, що її п'ятирічний син побачив, як я годую донечку, і почала мене соромити. Іронія ситуації в тому, що сиділи ми біля магазину жіночої білизни, де на рекламному плакаті модель показувала набагато більше тіла, ніж я", - пригадує Олена.

Справді, ті самі люди, котрих так турбує годування дитини, цілком лояльно ставляться до оголеності в медіа, на картинах і скульптурах, до напівпрозорого вбрання дівчат або льодяників у формі чоловічих статевих органів. Що змушує толерувати сексуальність жіночих грудей і нетерпимо ставитися до їх природного призначення?

"Еротизування грудей і створення навколо цього сексуальних образів призводить до того, що оголення у громадських місцях викликає суперечливе ставлення, - коментує тілесно орієнтований терапевт і психолог Юлія Скібицька. - Деякі люди можуть зазнавати доволі сильних переживань, які пов'язані із внутрішніми конфліктами у зв'язку з уявленням про сексуальність та власну тілесність. Тоді реакція на оголені груди матері під час годування дитини може бути доволі різкою".

Загострюють проблему і медіа. Образ сучасної жінки має чимало аспектів, об'єднаних однією ідеєю - подобатися чоловікам. Тілесні моменти, пов'язані з материнством, вписуються в нього погано - молодій мамі зусібіч натякають, що вона повинна якнайшвидше повернутися в "довагітну" форму. Грудне вигодовування? Закінчуйте швидше, груди мають залишитися ідеальними, вони ж бо не для дитини, а для чоловіка.

Ще одне цікаве спостереження: чоловіки часто толерантніше ставляться до годування дітей у громадських місцях. "Якось я годувала Марка в парку, коли до мене підійшов якийсь дідусь. Замість нотації про непристойність, він сказав, що я молодець, що його самого годували до трьох років, і тому він такий здоровий", - цю історію ще одна молода мама пригадує з усмішкою. Вона годувала сина трохи більше двох років і не раз чула негативні коментарі з цього приводу навіть у таких стовідсотково дитячих місцях, як ігровий майданчик чи розвивальні курси. "Найчастіше люди усміхаються, але буває, що такі самі мами, як я, дивляться з осудом або сердито коментують. Я переживала спочатку, а тепер просто не реагую: мені настрій і здоров'я сина важливіші".

У туалеті чи під покривалом?

Українські мами в описаній ситуації перебувають, з одного боку, в кращому, з іншого - в гіршому становищі, ніж жінки в інших країнах. В Україні, на щастя, годування груддю в будь-якій ситуації не заборонене жодними законами чи постановами. Однак нетактовність деяких людей і неповага до особистого життя змушують мам ніяковіти щоразу, коли доводиться годувати дитину не вдома. Ситуація ускладнюється ще й тим, що навіть ті мами, які б залюбки сховалися від чужих поглядів у спеціальних приміщеннях, просто не можуть цього зробити - кімнати матері й дитини обладнані далеко не в усіх громадських місцях, а там, де вони є, - їх часто замикають на ключ, який зберігається невідомо в кого. Годування в туалеті - варіант лише для найневибагливіших, бо менш придатного для споживання їжі місця годі й шукати.

"Це дуже зручно - годувати груддю, - каже Любов, мама трьох дітей. Завжди молоко потрібної температури, гігієнічно, бо не мусиш носити з собою пляшечку, думати, як і де розвести молочну суміш у санітарних умовах. Проте часто справді ніде сховатися від сторонніх очей. Дитині не поясниш, що мама соромиться її погодувати, а люди не хочуть розуміти, що маля вимагає молока тут і зараз".

Вийти зі скрутного становища допомагає спеціальний одяг для годування і переноски-шарфи - у більшості випадків сторонні навіть не помітять, що дитина їсть. Дехто прикриває малюка тканиною, але трапляється, що це привертає ще більше уваги. До того ж не всі діти погоджуються їсти під таким покривалом. Деколи на допомогу приходять родичі, які буквально власними тілами затуляють від сторонніх поглядів маму з дитиною, але ж вони не завжди поруч.

А тим часом, щоб зробити годування комфортним для жінок та їхніх дітей, не потрібні жодні аксесуари чи вигадки. Трохи більше кадрів, що зображують годування, у ЗМІ, розуміння дитячих потреб, ввічливості й поваги - і цього цілком достатньо, щоб для українських мам грудне вигодовування не перетворювалося на проблему. Ми поки що не входимо до списку країн, сприятливих для народження дітей, і ставлення суспільства до годування груддю теж не додає нам позицій у рейтингу.

В Англії молоді матері нарешті домоглися офіційної підтримки прем'єр-міністра Девіда Кемерона. Після ще однієї хвилі протестів, пов'язаних з вимогою лондонського готелю прикрити дитину під час годування, речник високопосадовця передав його позицію: "Годування груддю цілком природне, і абсолютно неприпустимо змушувати матерів почуватися некомфортно під час годування дітей у громадських місцях".

Ми з ним погоджуємося, а ви?