Проживши в Голландії три роки, здобуваєш більш-менш об'єктивне уявлення про життя в цій чудовій країні. Захоплений погляд туриста поступово змінюється на тверезий погляд емігранта-реаліста. Коли вже є не тільки позитивний, а й негативний досвід, коли є робота, а також диплом про проходження інтеграції.
Отримати посвідку на проживання в Голландії можна кількома шляхами: робочий контракт, який укладають із дипломованими фахівцями високого рівня (так званий kennis migranten), навчання, заміжжя (дуже рідко одруження) і статус біженця. Від того, як ви опинилися в Голландії, багато в чому залежить ваша подальша доля і те, як вам удасться тут облаштуватися.
Кенніс-мігранти зазвичай приїжджають із сім'ями. Чоловік заробляє гроші, дружина господарює і доглядає дітей. Дружині рідко вдається знайти роботу, якщо тільки вона не супер-фахівець у якийсь галузі, де не потрібне володіння голландською, а достатньо знання англійської. Проживши в країні п'ять років і пройшовши потрібні умови інтеграції, кенніс-мігранти можуть зробити запит про громадянство. Також вони можуть обміняти свої права водія на голландські. Інші іноземні громадяни, не члени ЄС, повинні складати іспити - кермування й теорію - голландською або англійською мовою. Далеко не всім це вдається з першого разу. Знаю людей, які витратили на таке задоволення від 2 до 4 тис. євро.
Сім'ї кенніс-мігрантів, як на мене, далеко від батьківщини стають іще міцнішими, на відміну від шлюбів із голландцями, де багато хто розлучається вже після першого року спільного життя. Стає зрозуміло, як важливо розмовляти однією мовою, що набагато легше розуміти й підтримувати одне одного, коли у вас спільні традиції, батьківщина, культура, менталітет.
Навчання в Голландії коштує дорого. Якщо ви обрали навчання англійською, але при цьому знехтували голландською, знайти роботу, закінчивши університет або коледж, буде вкрай складно. У більшості голландських гуртожитків умови спартанські, а винайняти житло для студента - завдання не з легких. Навантаження і темп занять дуже високі. Списати або якось проскочити неможливо. Багато хто не витримує і вже на першому курсі полишає мрію про диплом.
Статус біженця отримати теж непросто. Але якщо вже ви його отримали - бінго! Вам виділять соціальне житло, щомісячну допомогу на харчування й одяг, а також оплачуватимуть витрати на транспорт і навчання. Але за всі витрачені гроші вимагатимуть звіту. Тому біженців у Голландії чимдалі більше, а податки чимдалі вищі.
Багато хто з дівчат вважає, що, вийшовши заміж за іноземця, вони автоматично отримують квиток у щасливе безтурботне життя. Це страшенна омана. Ви залишаєте вдома все, що для вас таке дороге (сім'ю, друзів, роботу, свої холостяцькі звички), і потрапляєте в абсолютну залежність від іншої людини. Ви переїжджаєте в чужу країну, про яку по суті нічого не знаєте. Ви переїжджаєте до людини, про яку вам теж мало що відомо. Адже одна річ спілкуватися в Інтернеті, разом подорожувати, їздити одне до одного в гості, й зовсім інша - переїхати на його територію і жити під одним дахом за його кошт. Якщо ваша ставка - сімейне щастя, це прорахунок. Ставити потрібно тільки на себе, на наполегливу працю й саморозвиток. Тоді буде вам і сімейне щастя.
За законом Голландії чоловік (співмешканець) є вашим головним гарантом (референтом), тобто цілком і повністю несе за вас відповідальність. Поки у вас немає роботи, він оплачує вашу медичну страховку, навчання в школі голландської мови, транспортні витрати й ваше утримання. Далеко не кожен голландець готовий узяти на себе таку відповідальність. Тим більше той, хто вже побував у шлюбі.
Спочатку голландський чоловік ставиться лояльно до того, що ви не працюєте. Але через певний час він починає нервуватися, отримуючи нескінченні рахунки, а потім і дорікати тим, що від вас самі збитки: "Треба б уже, люба, стати повноцінним партнером і почати поповнювати сімейний бюджет". У такі моменти в наших жінок буває шок, бо вони уявляли сімейне життя зовсім інакше: все твоє - це наше, а все моє - це моє. Далі поступово дається взнаки й різниця менталітетів.
У Голландії є три види шлюбу: офіційне співжиття, партнерський шлюб і звичайний. Не вдаватимуся в подробиці, скажу тільки, що при розлученні матиме значення, який саме зі шлюбів ви оформили і чи підписали шлюбний контракт. Але до отримання паспорта на вас поширюється закон про еміграцію, тобто якщо ваш чоловік вирішує з вами розлучитися, йому достатньо подзвонити в еміграційну службу, заявити, що ваші стосунки закінчилися, і ви мусите покинути країну. Адже він перестає бути вашим гарантом, а інших підстав для перебування в Голландії у вас немає. І зовсім інша річ, якщо до цього часу ви отримаєте голландське громадянство або незалежну посвідку на проживання. Тоді ви повноправний член суспільства і можете поборотися за ваші права.
За законом при розлученні майно ділиться в рівних частках між подружжям. І байдуже, було це майно нажите до укладання шлюбу чи після. Якщо тільки у вас немає шлюбного контракту. І ніхто не може приховати свої доходи або записати нову квартиру на родича. Також при розлученні чоловік повинен виплачувати аліменти не тільки на дітей, а й на дружину, у разі, якщо вона не працює. Дружина успадковує пенсію чоловіка і має право на її частину, навіть якщо вона з ним розлучена і в шлюбі з іншим чоловіком.
До слова, якщо чоловік втратив роботу, а дружина має хорошу зарплату, то вже вона зобов'язана виплачувати певну суму на утримання колишнього чоловіка. Тільки з початку 2018 року одруження без контракту більше не передбачає повну спільність майна і боргів, а тільки обмежену, яка стосується спільно нажитого майна. Це означає, що з цього року борги, накопичені до шлюбу, більше не лягають тягарем на плечі другого з подружжя. Також спадщина або особисті подарунки, отримані до шлюбу, більше не є спільним майном і не діляться в разі розлучення.
Тому якщо у вашого чоловіка є "спадщина" у вигляді аліментів, це теж неабияк вплине на розподіл сімейного бюджету. І не тільки. Голландці - чудові батьки. При розлученні вони не просто виплачують аліменти, діти проводять рівну кількість часу з батьками: тиждень можуть жити з мамою, тиждень - із татом. Або проводити з татом тільки вихідні. Це вже як домовиться колишнє подружжя. Тобто треба бути готовою до того, що з вами житимуть діти вашого чоловіка.
Часто наші дівчата поспішають позбутися своїх прізвищ, вважаючи, що якщо з Наташі Петренко переписатися на Наташу де Бур, станеш до Голландії набагато ближче. Але тут їх чекає розчарування. Для голландців і тих, хто одружується в Голландії, їхні прізвища залишаються незмінними. У документах, що посвідчують особу, також залишаються дошлюбні прізвища. Але після укладення шлюбу подружжя може використовувати прізвища одне одного тільки в повсякденному житті й у листуванні з інстанціями. Якщо ви отримали громадянство, то в голландському паспорті завжди спочатку вказується ваше власне прізвище жирним шрифтом, а нижче - використовуване прізвище чоловіка звичайним шрифтом, якщо ви обрали варіант із чоловіковим прізвищем. Але, по-моєму, ніхто навіть не замислюється, що при перекладі воно може виявитися не таким уже й гарним. Наприклад, ван Дайк - дуже розповсюджене в Голландії прізвище - перекладається як дамба, Зварт - чорний, Віссер - рибалка, де Бур - селянин, де Хук - кут тощо. Тож цінуйте своє дівоче прізвище, у ньому сила ваших предків.
За три роки ви зобов'язані пройти інтеграцію, так званий inburgeren. Дослівно - "прижитися, почуватися як удома". У Голландії це слово використовується для позначення обов'язкової громадянської освіти емігрантів, що переїхали з країн, які не входять до європейської співдружності. Потрібно скласти шість іспитів: на знання голландської мови - письмо, читання, уміння розмовляти, сприймати на слух; KNS - історія і соціальне життя Нідерландів; а також ONA - підготувати портфоліо, ваше CV, мотиваційні листи і пройти 40-хвилинну співбесіду, на якій ви повинні довести, що орієнтуєтеся на ринку праці Голландії і зможете знайти тут роботу.
Якщо раніше курси голландської вам могла оплатити gemeente (мерія), то тепер цим благом можуть скористатися тільки біженці, а ви (тобто ваш чоловік) маєте платити з власної кишені, а це приблизно 500-800 євро за курс. Пам'ятаю свою першу школу. Це був інтенсив. У групі, крім мене, навчалися марокканці, сирійці і двоє індусів. Англійською розмовляти заборонялося, тільки голландською. І якщо ти розумів бодай п'ятдесят відсотків зі сказаного викладачем, це був великий успіх. Схема навчання проста: нова тема, домашні завдання, тести, іспити, сертифікат. Якщо ти не складаєш іспиту, тебе не переводять на наступний рівень. Від перенапруги, здавалося, голова ось-ось лусне.
Коли ти погано розумієш, що тобі кажуть у магазині, як записатися до лікаря, як користуватися автоматом для поповнення проїзного тощо, це вганяє тебе в комплекси, але й стимулює вивчати мову. Пам'ятаю, як мене ледь не оштрафували за їзду на велосипеді по пішохідній зоні. Я не побачила знака, а тут саме рейд велосипедної поліції. Якийсь добрий голландець махав мені рукою і щось кричав, намагаючись попередити. Але я його не зрозуміла. Поліцейський зупинив мене й чемно повідомив, що я маю сплатити штраф у розмірі 65 євро. Від такої суми неочікувано прорізалася моя голландська. Я стала волати, що голодуватиму тиждень, якщо заплачу цей штраф, що я бідний емігрант і ще не всі правила й закони знаю. На перший раз мені пробачили.
Багато хто впадає в депресію від того, що немає звичного кола спілкування, від того, що ти вже покинув рідну країну, але в новій іще не прижився, не знайшов свого місця. Ось як описала цей стан одна з моїх знайомих: "Саме така самотність у Голландії - життя у вакуумі, в щоденній пронизливій тиші, й одночасно багато всього треба-треба-треба… Як у братів Стругацьких: "У мене було багато самотності і багато, дуже багато мертвої тиші. Це не була ватяна тиша акустичної лабораторії, від якої закладає вуха, і не та дивовижна тиша земного заміського вечора, що освіжає, лагідно омиває мозок, яка умиротворяє й зливає тебе з усім найліпшим, що є на світі. Це була тиша особлива - пронизлива, прозора, як вакуум, яка зводить усі нерви, - тиша величезного, геть порожнього світу".
Треба наповнити свій світ. Не сидіти в чотирьох стінах, не застрявати в минулому житті, шукати будь-які заняття, намагатися соціалізуватися і подолати мовний бар'єр. Щойно всі іспити будуть позаду, щойно ви заговорите і знайдете гідну роботу, а отже й нове коло спілкування, ви відчуєте себе зовсім іншою людиною. Вільною!