Це фізичні й моральні сили, які потрібні для повсякденного життя і трохи більше.
Є два способи, як поводитися із цим ресурсом собі на користь.
Дуже виснаженим клієнтам, у сильному неврозі, я рекомендую навчитися не витрачати наявного ресурсу. Тобто якщо у вас склянка наполовину повна, не розлийте того, що вже є.
Як це можна втілити в життя?
Не включайтеся в ситуації, які вас безпосереднього не стосуються. Наприклад, у конфлікти й розмови людей, які вас оточують: вони розмовляють між собою, але не з вами. Навіть якщо вам дуже кортить, і тема для вас злободенна, просто зробіть вдих і скажіть собі: "Я - це я. Мене це не стосується". Цей самий принцип застосовуємо до допомоги іншим людям без запиту, до пережовування ситуацій десятихвилинної давності (ви можете це контролювати), до переживання з приводу війни в Іраку й голоду в Африці. Якщо ви втомилися, навіть новини для вас не корисні.
Не виконуйте роботи, якої від вас не вимагають. А ви її виконуєте, навіть якщо вам здається, що ви робите рівно стільки, скільки достатньо. Бо ви втомилися. Бо ви зараз це читаєте. Отже, є так званий необхідний мінімум. По суті - це об'єктивний список завдань, який вам озвучують. А ось внутрішнє відчуття, що букви недостатньо рівні або кут недостатньо прямій - це вже ваше, особисте. Воно не має жодного стосунку до реальності. Особливо якщо ви перфекціоніст і живете з підвищеним почуттям відповідальності за все навколо. Якщо ви втомилися, обмежте себе тільки фактичними обов'язками.
Не витрачайте сил на обстоювання не принципової для вас думки. Ну, правда, невже місце в черзі за жетоном або правильний наголос у слові варті того, щоб ви підключалися тілом і почуттями й почали доводити свою правоту? Суперечки через дрібниці - заняття ресурсне тільки в тому разі, якщо за це платять. Інакше ви просто витрачаєте час і сили на те, щоб говорити. Іноді це важливо й потрібно. Тоді ми ростемо у своїх очах. Але найчастіше непринципові питання більше забирають сили на обстоювання, ніж дають задоволення.
Не ігноруйте фізичних потреб. Дуже корисно вносити частку усвідомленості в саму основу піраміди Маслоу. Для людини нормально хотіти пити раз на годину (при неінтенсивних фізичних навантаженнях). Тому привчіть себе до ковтка води раз на годину-півтори. Вода важлива для поповнення сил, бо саме вона є наповненням наших клітин. Зневоднення викликає сонливість і прискорює втому. Пийте воду. Також корисно їсти повноцінну (не швидку) їжу. Раз на три години запитуйте себе: "Чи хочу я їсти? Що б я зараз з'їв?" І постарайтеся дати це своєму організму. Якщо ви не голодні, не їжте. Але важливо ставити своєму тілу це запитання саме усвідомлено, з паузами і з концентрацією на відчуттях тіла.
Відпочивайте. Сучасна людина страждає від абсолютної нездатності, а іноді й панічного страху залишитися на самоті. Відпочинок буває виключно під час сну, а вільний від сну й роботи час нині прийнято заповнювати інформацією (Інтернет, музика, книжки...). Але річ у тому, що мозок відпочиває в інформаційній тиші. Принаймні відносній. У будь-якому іншому випадку мозок аналізує інформацію. Природно, аналіз відбувається навіть у сні. Але знизити кількість інформації доведеться. Тому, якщо видалася вільна хвилинка, відпочиньте. А це значить, залишіть навколо тільки фонові шуми. Прямої, спрямованої в очі, вуха інформації (фільмів, книжок), ліпше уникати.
Відмовляйтеся від способів проведення дозвілля, які вас стомлюють. Приміром, від зустрічей із людьми, якщо ви перенасичені контактами за день. Від поїздок на громадському транспорті, якщо є можливість поїхати на таксі. Від участі в семінарах або тренінгах, якщо немає сил і термінової потреби. Для цього маєте добре усвідомлювати свій актуальний ресурс. Запитайте в себе, чи хочете ви зараз розмовляти з кимось. Чи здатні ви зараз сприймати нову інформацію і чи здатні ви її аналізувати й сортувати у своїй свідомості? Якщо ні, ви можете бути присутнім, але не брати участі в заходах, від яких не можете відмовитися. Якщо ж така можливість є, скористайтеся нею. І ще одне важливе, про що я рекомендую себе запитувати: "Чи хочу я насправді зараз нових стимулів - зорових, слухових, тактильних?" Це означає, що, коли умови дозволяють вам таку розкіш як тиша, темрява й простір, варто організувати собі таку "камеру відновлення". Це працює ліпше, ніж три години сну.
Коли вдається зберігати ресурс на стабільному рівні тривалий час, ви можете поступово його нарощувати.
Структурувати свій час таким чином, щоб спочатку враховувалися ваші повсякденні потреби, а потім справи. Коли ви фізично й емоційно виснажені, я рекомендую завести новий щоденник. Із датами й прописаними годинами. Це важливо. Далі ми визначаємо справжні пріоритети, орієнтуючись на потреби. Приміром, для мого душевного й фізичного здоров'я потрібно займатися спортом тричі на тиждень, отримувати особисту психотерапію раз на тиждень, і, крім того, я ще вивчаю німецьку мову. Мені потрібні два вихідні на тиждень і перерви на обід між клієнтами. Через це, коли я планую свій тиждень, передусім записую в щоденник і виділяю яскравим маркером ці особисті пріоритети. Навколо них я вже вписую клієнтів та інші справи. Тому що моє фізичне й моральне виснаження не допоможе мені в роботі. Ба більше, може зашкодити. Це дуже простий спосіб зберігати ресурс і не шукати часу на важливі й потрібні справи серед усього іншого. Час на себе не з'явиться. Його треба з самого початку планувати. За таким самим принципом до щоденника вносимо регулярні візити до лікаря, косметолога, відпустку тощо. Візуалізація життя має принципово важливе значення.
Намагайтеся регулярно отримувати нові позитивні враження, шукайте джерела навколо. Це не про модне "позитивне мислення" і не про яскраві настанови на кшталт "учися бачити у всьому позитив". Ідеться про те, щоб відстежити речі, явища й події, які наповнюють вас і при цьому не стомлюють. Наприклад, по дорозі додому є гарний балкон на сусідньому будинку. І ви можете дивитися на нього, коли йдете, це буде приємно і підніме настрій. Або ви отримуєте задоволення від вигляду чистого рипучого снігу. І ви можете не пробіга́ти снігопад, а піти додому пішки, послухати порипування снігу під ногами, зробити фото з засніженими гілками, зліпити сніговика, зробити ялинки кроками на свіжому сніговому килимі. Добре, якщо ви будете чітко усвідомлювати свої ресурсні місця і явища й зможете повертатися до них за потреби. Дуже корисно для душі пити каву в різних місцях. Я люблю ходити в різні кав'ярні, шукати нестандартні інтер'єри й рецепти. Якщо час не дозволяє, можна шукати розваги на вихідні - виставки, вистави, концерти, ярмарки. Враження дуже важливі. Важливо змінювати картинку і ще важливіше - сприймати цю зміну й усвідомлювати її. Так би мовити, бути в картинці.
Знаходьте приємні для вас події, образи, запахи в навколишньому світі. Фізичні стимули - це дуже важливо. Це найбільш відчутні й реальні, якщо можна так сказати, враження, які ми можемо отримати. Фізичний голод угамувати простіше, ніж емоційний. Тому важливо наповнювати своє життя приємними фізичними стимулами. Які запахи ви любите - кислі, солодкі чи пряні? Чи пахне так у вашому будинку й офісі? Які кольори вам подобаються? Чи багато цих кольорів навколо вас? Чи приємні текстури мають речі навколо вас? Це все дрібниці, які ви можете організувати для себе де завгодно. Щоб мати позитивне джерело ресурсу, зробіть так, щоб усе це ваше вас оточувало.
Ретельно підходьте до вибору кола свого спілкування й учіться оточувати себе людьми, з якими вам цікаво й при цьому неважко спілкуватися. Ви помічали, що кількість і якість людей навколо вас прямо пов'язана з віком та емоційним станом? І це істотно впливає на те, як ви почуваєтеся, і на вашу самооцінку? Це тому що ми маємо звичку бути в жертовній позиції. Всі події у світі, зокрема соціальне коло, я ділю на дві категорії - ті, які з нами відбуваються, і ті, на які ми впливаємо. До першого я відношу стихійні лиха, смерть людей і захворювання. А ось другі - це все інше, зокрема й коло спілкування. Це ілюзія, що коли вас оточують умовно "невдахи", то це означає, що ви теж невдаха. Ви можете вибирати з людей навколо саме тих, до рівня життя й думок яких ви тяжієте. Якщо вас оточують люди, які на всіх скаржаться, вам здаватиметься, що все справді погано. Але це не реальність, а сприйняття. Дозвольте собі відмовлятися від того, щоб вислуховувати скарги інших людей, давати їм поради і брати активну участь у плітках і чварах. Ви побачите, що якість людей навколо вас підвищиться. Разом із самооцінкою і самопочуттям. Не лінуйтеся шукати навколо людей за інтересами.
Піклуйтеся про себе фізично, вчасно звертайте увагу на біль, порушення в роботі організму, симптоми втоми нервової системи й звертайтеся по допомогу. Здоров'я - це основа всього. Ви й самі це знаєте. Тому я не здивую вас рекомендацією ставити здоров'я на перше місце. Не варто скочуватися в іпохондрію, але й не слід ігнорувати реальні симптоми. Регулярні головні болі "на погоду" - це вже не симптом, а захворювання. І його слід лікувати. Тривале безсоння - це захворювання, а не режим. І воно матиме наслідки. Тому треба звернутися до невролога й нормалізувати сон. Так, ви можете бути совою. Але сови - це не ті, хто не спить усю ніч і вирубається весь день. Це режим, коли засинання зміщене на годину після 23.00. Але відбувається воно нормально, швидко. А сон глибокий і пробудження після восьми-дев'яти годин сну легке. І стан бадьорий. У вас не так? У вас є проблема. Те саме стосується відсутності відчуття голоду, регулярних порушень травлення, нудоти чи болю в животі. Будь-які симптоми, які проявляються регулярно й тривають понад тиждень, - привід пройти клінічну діагностику. Не ігноруйте своїх захворювань.
Отже, відновити сили при більш-менш рівному ритмі життя (без подій, що травмують) можна у два етапи:
- зупинити неусвідомлений відтік ресурсу;
- налагодити поповнення ресурсу.
Якщо ж ваше виснаження пов'язане з несподіваними чи регулярними психотравмувальними подіями, щоб дати собі раду й відновитися, вам належить звернутися по допомогу до психолога і за потреби - до психіатра або невролога. Останній потрібен для того, щоб ваш організм зміг упоратися з життям, поки ви розбираєтеся з причинами й наслідками травми. Не лякайтеся потреби звертатися до психіатра - він просто лікар, який розуміється на психічних процесах. І краще підбере вам заспокійливий препарат, снодійне або антидепресант.