UA / RU
Підтримати ZN.ua

Cтосунки. Універсальні потреби

Стосунки - це процес взаємного обміну.

Автор: Анастасія Сухорукова

Ми звикли читати й дивитися фільми, де стосунки передбачають самопожертву, альтруїзм і взаєморозуміння. У реальності ж ми стикаємося з іншим і підозрюємо наших партнерів в егоїзмі.

Чому так? Тому що в стосунках завжди присутні двоє. І розуміти, що потрібно іншій людині, ми можемо тільки по собі. У будь-які стосунки, навіть максимально наближені до ідеальних, ми йдемо, щоб задовольнити свої глибинні потреби. Коли в стосунках потреби задовольняються хоча б на дві третини - пара щаслива. Якщо ні - настає криза.

Існують універсальні психологічні потреби в стосунках. Але про ваші потреби ніхто не дізнається, поки ви не навчитеся правильно їх озвучувати.

Передісторія

Сучасний класик психотерапії Річард Ерскін тривалий час займався тим, щоб удосконалити сам процес психотерапії. Йому вдалося це настільки, що терапія стала не просто механічною процедурою, а зціленням стосунками. Зрозуміло, стосунки ці мають певні рамки. Але все ж таки вони залишаються глибоким контактом двох людей. Тільки в такому контакті можна визначити універсальні потреби в стосунках, притаманні кожній людині.

Увесь наш внутрішній світ - це стосунки з собою або з іншими людьми. Коли в стосунках з іншими людьми ми переживаємо неприємні почуття - це говорить про те, що в нас були очікування, нам було щось потрібно. Це було потрібно в конкретний момент, у конкретній формі, від конкретної людини. І так вийшло, що ми цього не отримали. Це й була потреба в стосунках з іншою людиною.

Потреби в стосунках, про які ми говоритимем далі, універсальні не тільки для стосунків у подружній парі або між друзями. Вони важливі для стосунків будь-якої людини з будь-якою людиною в будь-якому віці.

Річард Ерскін виділив вісім базових потреб у стосунках:

- потреба в безпеці;

- у захисті від сильної і стійкої батьківської фігури;

- у визнанні власної значущості;

- у самовизначенні;

- у поділі досвіду;

- у впливі на іншу людину;

- в ініціативі з боку іншого;

- у вираженні любові.

Прочитайте ще раз цей список повільно і вдумливо. Прислухайтеся до себе всередині - на які потреби відгукується ваше тіло, ваші почуття, ваші думки? Це дуже важливо. Тому що ми не можемо бути в стосунках з іншою людиною, не перебуваючи при цьому в контакті з собою.

Кожна із цих потреб має свій глибокий і не завжди очевидний сенс.

Потреба в безпеці

Базова потреба людини в безпеці є первинною. Вона визначає можливість існувати в цьому світі, взаємодіяти з ним, щось робити і щось відчувати. Якщо ж ми говоримо про стосунки - це означає почуватися фізично й душевно добре. Бути впевненим у тому, що будь-який прояв себе не буде покараний. Тільки в безпечних стосунках ми можемо дозволити собі бути вразливими у позитивному значенні цього слова.

Згадайте ваше дитинство. У кожного з нас була така історія, коли ми довго зважувалися якось проявити себе. Але у відповідь отримували або критику, або глузування, або знецінення. Пам'ятаєте ті зусилля, яких ви доклали для того, щоб просто насмілитися? Пам'ятаєте те почуття, яке виникло, коли ви не одержали підтримки? Це й було незадоволенням базової потреби безпеки у стосунках.

Задовольнити цю свою потребу означає знайти таку людину, поруч з якою не страшно й не соромно бути собою. А також це означає дозволити собі відкриватися поруч із такою людиною. І бачити її, а не всіх попередніх кривдників. Задовольнити цю потребу в інших - означає стати для когось такою людиною.

Потреба у визнанні власної значущості

Яскравим проявом того, що ця потреба не задовольнялася, є відчуття й озвучування фрази "я не достойний". Кожному з нас із раннього дитинства й донині хочеться відчувати, що нас цінують. Хочеться відчувати турботу про себе. Коли ми це отримуємо, у нормі ми почуваємося задоволеними. Якщо ж тривалий час упродовж нашого життя ця потреба не задовольнялася, у відповідь на турботу ми відчуваємо або провину, або недовіру.

Визнання цінності передбачає не просто турботу про іншу людину. Це означає прийняття її з усім набором її недоліків, особливостей і відмінностей. Сприйняття цього "набору" як цінності в стосунках. Воно відчувається як внутрішнє прагнення зрозуміти іншу людину, її мотиви і почуття, її вчинки. І найголовніше - визнати це важливим особисто для себе. Це буває непросто, але дуже важливо.

Задоволення цієї потреби також можливе через щиру цікавість до внутрішнього світу іншої людини, її життя, її інтересів і принципів. Довідатися про них можна під час звичайної розмови, якщо вона виходить за рамки буденного спілкування після роботи. Якщо такого цікавості немає, це завжди відчувається. Якщо ви пригадаєте свої стосунки з різними людьми, то напевне були банальні фрази на кшталт "як справи?" або "що нового?". Приємного в такому спілкуванні справді мало. Рано чи пізно це відчуватиметься як душевний і навіть фізичний біль.

Потреба у прийнятті

І не просто прийнятті, а прийнятті й захисті від стабільної, надійної і сильної батьківської фігури. У цьому випадку йдеться не про батьківську фігуру як про реальних батьків. Мається на увазі здатність іншої людини подбати про нас і залишитися стабільною, коли ми нестабільні. Це те, що в подружній психології називають надійністю. Кожен іноді хоче побути дитиною, якою опікуються хороші батьки. Це нормально - бути для когось такою людиною.

Саме на цій потребі будується первинна закоханість. Коли наша Внутрішня Дитина (вразлива емоційна частина особистості) бачить в іншому ідеального батька/матір. Спочатку кожен з нас намагається виправдати це очікування. А потім хоче цього ж для себе. І це цілком нормально.

Що потрібно нам та іншим людям, щоб почуватися захищеними з боку таких сильних і надійних батьківських фігур? Насамперед, звичайно, гарантія того, що людина не кине вас після якихось проявів індивідуальності, які можуть їй не сподобатися. Далі - усі ми хочемо почуватися захищеними від критики. Від власної внутрішньої і від чужої. Кожному з нас життєво необхідна людина, яка зможе захистити нас від нас самих у найгірших наших проявах. Це є потреба в прийнятті, захисті з боку стабільного і надійного батька/матері.

Потреба в поділі досвіду

Це про важливість наявності поруч людини, яка мала би такий самий досвід, як і ми. Того, хто розуміє, що ми відчуваємо, думаємо і можемо зробити в конкретній ситуації. Людини, яка здатна поділяти нашу точку зору, радість або сум. Таку, яка в складній ситуації здатна сказати: "Так, я розумію як це. Я проживала подібне". Іноді це хочеться чути, а іноді досить і погляду, щоб зрозуміти, що існує ця спільність. Існує поділ нашого досвіду.

Щоб задовольнити цю свою потребу, можна шукати однодумців, звертатися до спільнот людей, які пережили подібне, ділитися з близькими своїм досвідом і просити розповісти про схожий досвід у них. Згадайте, як це приємно, коли ви носите в собі якийсь великий душевний тягар і наважуєтеся нарешті розповісти про нього комусь, упевнені, що ви одні його тягли, і ніхто ніколи не зможе вас зрозуміти. А потім ви ділитеся й дізнаєтеся, що у вашого співрозмовника був практично такий самий досвід і такі самі відчуття. Це величезне полегшення, воно відчувається навіть фізично! За цим принципом працюють клуби анонімних алкоголіків, групи для батьків, які втратили дітей, або для людей, що страждають на харчові розлади.

Не обов'язково бути фахівцем, щоб задовольнити потребу в спільності. Досить просто бути поруч з іншим і ділитися схожими переживаннями. Це працює в обидва боки. І це зовсім нескладно. Але ж як це важливо для кожного з нас - бути не самому!

Потреба в самовизначенні

Самовизначення - це усвідомлення своїх психологічних і фізичних меж, цінностей, принципів, особливостей і відмінностей. Тут є відмінність від попередньої потреби, де важливо відчувати спільність з іншою людиною. Потреба в самовизначенні - можливість почуватися унікальною людиною і точно знати, що це нормально і буде прийняте іншими людьми.

Найбільше ця потреба проявляється у підлітків, коли вони будь-якими способами намагаються бути не схожими на інших. Іноді це викликає відторгнення. Але якщо поставитися до цього з розумінням, можна відчути зовсім новий для себе досвід, занурення в світ іншої людини.

Відрізнятися від інших - це нормально, хоч би в чому ця відмінність полягала - зовнішність, звички, характер, інтереси, цінності, мова, колір шкіри. Унікальність кожного - це і є найбільша цінність. Саме відмінності роблять нас окремими особистостями, які викликають інтерес в інших. У світі "клонів" жити було б нестерпно, бо вже все знайоме й звідане. Ніщо би вже не цікавило.

У стосунках ця потреба задовольняється тоді, коли ми можемо змінюватися й підкреслювати нашу індивідуальність. А людина, яка поруч, - цінує це й визнає як щось природне й важливе для неї особисто. І підтримує наші зміни, радіє нашим відмінностям. Давайте це близьким людям - і побачите, як ваші стосунки зростатимуть.

Потреба у впливі на іншу людину

Для кожного з нас важливо бачити, що наш стан, слова, дії впливають на іншу людину. Важливо відчувати, що поведінка, почуття й думки іншої людини впливають на нас теж. Саме задоволення цієї потреби дозволяє зростати в стосунках. Але є й зворотний бік - вплив може бути не тільки позитивним.

Якщо один з учасників стосунків деструктивний - це негативно впливатиме на іншого. Неминуче. Бо кожен з нас також відчуває потребу піддаватися впливу іншої людини. Що відбувається, коли людина поруч з нами не піддається нашому впливу у здоровому значенні цього слова? У такому разі ми маємо стосунки, що сковують. Вони стають насильством, бо ми не здатні зупинити неприйнятну для нас поведінку.

У стосунках з іншими людьми потребу в позитивному впливі задовольняють через точніший опис того, які зміни в поведінці іншої людини нам важливі. Для того щоб задовольнити цю потребу, необхідно, щоб учасники стосунків були досить чутливими до себе і дозволили вам впливати на себе. Міра впливу визначається саме внутрішнім контактом. Інша людина при всьому своєму бажанні не знатиме точно, де зупинитися. Також важливо не боятися показувати іншому, як його стан впливає. Це означає демонструвати емоції, ділитися відповідними думками, діяти.

Потреба в ініціативі іншої людини

Одна з надзвичайно важливих потреб у стосунках - потреба в ініціативі. Усі хочуть, щоб інший був ініціатором спільного дозвілля, спілкування, змін у житті. Але постійно проявляти ініціативу, бути першим і провокувати емоційні реакції - це дуже втомлює. Рано чи пізно людина втрачає інтерес до стосунків, якщо не бачить ініціативи з боку іншої. Ця потреба пов'язана з усіма іншими. Вона дозволяє відчувати і безпеку, і цінність, і поділ досвіду, і прийняття.

Якщо звертатися до нашого досвіду стосунків, у кожному з випадків ми побачимо цю потребу. Коли хочеться, щоб чоловік приніс квіти. Або начальник похвалив і підвищив зарплату, а не йти до нього з проханням. Щоб діти допомогли з прибиранням без нагадувань. Або подруга запросила на каву сама. Це дуже природно, хотіти в якийсь момент бути веденим і реагувати на ініціативи іншої сторони.

Задоволення цієї потреби в стосунках дозволяє людині поруч із нами почуватися спокійно й розслаблено. Знати, що для підтримки стосунків від неї не потрібно особливих зусиль. Якщо ж людина не отримує цього, інтерес зникає, накопичуються роздратування й образи. Вони рано чи пізно можуть вилитися в яскраві конфлікти. Адже головною метою цієї потреби є збереження контакту й отримання стимулів у вигляді уваги, спілкування, подарунків, спільного часу. Хотіти всього цього цілком нормально, адже заради цього ми й вступаємо у стосунки.

Потреба у вираженні любові

Стосунки - це не тільки про те, щоб отримувати. Це й про те, щоб ділитися. Потреба давати людині любов - природна для будь-яких близьких стосунків. Якщо людина нам дорога, потреба демонструвати їй це буде природною. Знову ж таки, коли цієї потреби не задовольняють, це супроводжується емоційним болем. Ті, хто стикався з таким, запам'ятали це на все життя.

Наприклад, коли дитина років п'яти біжить до мами з малюнком, який старанно малювала цілу годину для неї, а вона відштовхує її або ніяк емоційно не реагує на подарунок - емоційний біль дитини передати словами неможливо. Так само як і переоцінити. Ця потреба дуже подібна до потреби у впливі. Дуже важливо і проявляти тепле ставлення до близьких людей, і дозволяти їм любити нас. Це дуже природно - відчувати прихильність, здорову залежність і вдячність до тих людей, яких ми любимо. І нормально хотіти проявляти цю любов діями, словами, почуттями, ставленням.

Як бачите, усе досить просто і водночас дуже складно. Усього вісім потреб, які містять у собі все, чого ми потребуємо. Перш ніж спробувати втілити в життя цей короткий список, прислухайтеся до себе і зрозумійте, які потреби в стосунках у вас не задовольняються. Це дасть вам змогу поліпшити стосунки з потрібними вам людьми.