Моя колега, достроково повернувшись на роботу з відпустки по догляду за дитиною, сказала: "Здається, я вже виконала свою "батьківську" функцію". І пояснила: "Ми з чоловіком вирішили зупинитися на одній дитині, у країні ситуація... а ще й виплати: хоч удруге народжуй, хоч уп'яте - суму отримаєш одну".
Верховна Рада, "затягуючи паски", зрівняла матерів у правах: Законом України "Про
запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні" зробила з 1 квітня 2014 року суму допомоги після народження не залежною від того, перша дитина народилася в сім'ї, друга чи третя. Сума хоча й виплачується, як і раніше, частинами, стала фіксованою - 41280 грн. Тепер вона не залежить від прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, визначеного в держбюджеті на поточний рік, тобто не зростає пропорційно зі зростанням прожиткового мінімуму (2013 року на першу дитину виплачувалося 30 прожиткових мінімумів, на другу - 60, на третю - 120).
З переліку видів держдопомоги тепер повністю виключено виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У саму відпустку по догляду за дитиною до трьох років піти можна, зберігається, відповідно до закону, і робоче місце, але державних грошей на "відпустку по догляду" більше немає. А суми ці були не такими вже й великими (мінімальний розмір допомоги "по догляду" становив 130 грн на місяць, але, залежно від доходів, можна було розраховувати додатково на від 300 до 900 грн). Дорогими стали діти, вирішив уряд України, дорого обходяться. Зовсім інший підхід до "дитячого" питання в Польщі.
Щоб народжували дедалі більше й більше
Коли років зо два тому Броніслав Коморовський подав до Сейму програму "Хороша атмосфера для сім'ї", яка би стимулювала співвітчизників народжувати більше дітей, весь депсклад одностайно проголосував "за", що стало для Польщі політичною сенсацією. Партії об'єднало бажання протистояти демографічній кризі.
Рівень народжуваності в Польщі один із найнижчих у світі - 209-те місце серед 222 країн, сумарний коефіцієнт - 1,3 (у Німеччині - 1,38, в Україні - 1,53). У Польщі ще недавно була й найменша серед країн ЄС соціальна підтримка сім'ї.
"Демографічні проблеми країни стали потенційними проблемами національної безпеки. Необхідно домагатися формування такої стратегії в питаннях демографії, щоб жінки народжували дедалі більше й більше, - сказав президент. - Від того, скільки народиться сьогодні дітей, залежить економіка, і якою буде завтра в країні пенсія, і чи буде вона взагалі..."
Кажуть, презентацію програми в Сеймі Коморовський супроводив простодушним: "Сім'ї важливо зважитися на другу дитину, а потім само піде - з особистого досвіду знаю" (у президентського подружжя п'ятеро дітей). Уряд також спрямовує зусилля на те, щоб просімейна політика стала державним пріоритетом і залишалася такою незалежно від зміни в країні керівництва.
Та щоб у сім'ї з'явилася хоча б "друга" дитина, необхідні реформи. Запропоновані нині новації - за більшу гнучкість у поєднанні догляду за дітьми і роботою, більшу тривалість батьківської відпустки, відпустку не тільки матері по догляду за дитиною, а й батькові, збільшення кількості закладів по догляду за дітьми, запровадження всіма регіонами карти багатодітних, посилення опіки старших тощо.
Створення нових дитячих піклувальних закладів названо одним з головних пріоритетів у роботі Міністерства праці та соціальної політики. 2013 року таких закладів у країні на 585 побільшало. У сумі з поточним роком - на 1511. Збільшилася за цей період кількість дитячих ясел - на 452, на 107 - дитячих клубів. Цього року було виділено понад 100 млн злотих на будинки опіки та медичну допомогу для найменших у рамках програми "Малюк 2014 року". 80% коштів - це гранти для муніципалітетів, підприємств та організацій.
У декрет усією сім'єю
Річна декретна відпустка наближає тепер Польщу в стандартах до скандинавських країн, які мають найкращу в Європі просімейну політику (закон Коморовський підписав у березні минулого року). Декретну відпустку подовжено з 24 до 52 тижнів. З них 14 зарезервовано тільки для мам. Наступні 26 тижнів - для обох батьків (які самі вирішують, хто піклуватиметься про дитину - тато чи мама). Передбачено, що опікун дитини отримує 100% виплат упродовж перших 26 тижнів і 60% - у наступні 26. Після чого або мама, або тато мають право взяти відпустку по догляду за дитиною до трьох років.
Чи може Польща дозволити собі таку тривалу декретну відпустку? "Ми не можемо собі дозволити, щоб народжувалося мало дітей, - заявив Коморовський, - а витрати, як інвестиція, безперечно, окупляться в майбутньому".
Положення про батьківську відпустку - не єдині зміни які вносяться до Трудового кодексу Законом "Про сприяння зайнятості" (набрав чинності 17 червня 2013 р.). Ухвалено положення, які стимулюють роботодавців до працевлаштування батьків із малолітніми дітьми.
Передбачено підтримку державою підприємців, які наймають батьків, котрі повертаються на роботу. Додаткове державне субсидування роботодавців за прийняття ними на роботу батьків із дітьми може виплачуватися або протягом року, становлячи половину мінімальної зарплати, або протягом півтора року, становлячи її третину.
Є для них також гранти на створення для батьків у декреті віддалених робочих місць. Передбачається, що дистанційна зайнятість дасть змогу гнучко управляти часом і фізичними ресурсами, завдяки чому сил вистачить і на виконання виробничих завдань, і на домашні обов'язки. Батьки можуть і зовсім не відмовлятися від звичайної трудової діяльності, а поєднувати декретну відпустку з неповним робочим днем. Або під час декретної відпустки можуть одночасно працювати на контрактній основі. Дозволено також займатися бізнесом.
На власний розсуд батьків відпустку по догляду можна взяти або відразу, або частинами - з переходом на режим неповного робочого дня, коли потрібна особлива увага до дитини. Взяти відпустку по догляду в періоди, коли дитина, наприклад, іде в ясла або дитячий садок.
Реформи передбачають легальне працевлаштування нянь. Якщо з ними підписано контракт, будуть відрахування на їх соціальне забезпечення й медичне страхування. Внески сплачує держава з бюджету ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych), тобто Пенсійного фонду. Умова оплати - зайнятість обох батьків (або одного з батьків у випадку неповної сім'ї).
Рішення про вибір няні - прерогатива батьків. Але обов'язкова умова - вона повинна пройти повне санітарно-епідеміологічне обстеження, а також бути не молодшою за 18 років.
Бабусі "при ділі"
У Польщі реформами хочуть змінити не тільки такі гендерні стереотипи, як роль батька і матері у вихованні малят, а й ставлення на ринку праці до людей старшого віку. Передбачається, що, завдяки подовженню молодим мамам оплачуваного державою декрету, бабусі, а часто це цінні й досвідчені працівники, не будуть зобов'язані "сидіти" з онуками й відмовлятися від роботи.
За даними Євростату, 2012 року в Польщі був працевлаштований тільки кожен третій (чоловіки й жінки) у віковій групі 55-64 роки (31,6%). Через п'ять місяців, починаючи з третього кварталу 2013 року, - уже 41,3%. Цей показник нинішнього року залишається так само нижчим, ніж у середньому по ЄС (50,9%), але до 2020 року Польща зобов'язується збільшити його до 50%. На стимулювання соціальної активності людей похилого віку, збільшення числа освітніх закладів для людей старшого віку, їх соціальну адаптацію та соціальні послуги Міністерство праці та соціальної політики витратило 2014 року 40 млн злотих.
Збільшено кількість "університетів третього віку". Нині їх тут понад 500. Одночасно в них навчаються близько 150 тис. студентів "у віці". Більшість, звичайно, жінки. Літні чоловіки навчаються з іще меншим, ніж жінки, бажанням і становлять тільки близько 15% студентів.
Що більше дітей, то менші податки
Можливо, реформа почала приносити свої перші плоди, що виявилося в підвищенні рівня народжуваності, бо за даними GUS (Główny Urząd Statystyczny) - органу держстатистики, за перші три місяці 2014 року в Польщі народилося 91500 дітей, що на 1,2 тис. більше, ніж торік. Вдалося подолати тенденцію до зниження народжуваності, яка тривала п'ять років (після
2009 р.). Критичне зниження було зазначено в 2013 році, коли було зареєстровано всього 90300 народжень. Але до перелому ситуації, вважають експерти, ще далеко, і цьому є багато причин.
За даними GUS, майже половина польських сімей із чотирма дітьми перебуває на межі зубожіння - їхній дохід не перевищує 2500 злотих на місяць, тоді як така сім'я має потребу в доході щонайменше 5000 злотих на місяць. У дослідженні GUS 2014 року більш як 28% сімей, що проживають у місті, і 40% у сільській місцевості, котрі мають більше ніж трьох дітей, належать до категорії бідних. Тому, впроваджуючи реформи, уряд має дві мети: збільшення народжуваності з одного боку і підтримка незаможних громадян з іншого, а це близько 3,4 млн поляків, у тому числі понад 2 млн дітей - загалом майже 9% суспільства.
На допомогу таким сім'ям передбачено зміни в податковій системі за принципом: що більше дітей, то менші податки.
Та головним інструментом допомоги має стати "Карта багатодітної сім'ї", програма, ініційована Міністерством праці та соціальної політики й підтримана президентом Коморовським. Урядова карта - це система знижок і пільг, які матеріально підтримують сім'ю в повсякденному житті. Безплатні або зі знижкою квитки на автобус, поїзд, кіно, басейн, інші пільги для членів великого "осередку суспільства".
Цікаво, що подібна карта вперше з'явилася у Франції 1921 року. Спочатку йшлося про надання знижок для подорожуючих багатодітних сімей - на квитки на поїзд. Нині така французька карта - це цілий перелік знижок багатодітним. А на поїздки знижка досягає 75%, якщо в сім'ї шестеро дітей. У Франції карта видається на три роки, і сім'я платить за неї
19 євро.
Карта небагато коштує
Польська карта надається безоплатно, і її не потрібно поновлювати кожні три роки. Але на цьому її переваги перед французькою поки що закінчуються. Після заяв уряду багатодітні татусі й матусі очікували повсюдних знижок у продуктових магазинах або магазинах товарів для дітей. Однак коли 17 червня 2014 року на сайті Міністерства праці та соціальної політики було вивішено список компаній, які беруть участь в акції, батьки були розчаровані. У списку виявилися ювелірний салон від В.Крук (Jubiler W.Kruk), салон сорочок Vistula і делікатеси від Alma, одні з найдорожчих у Польщі марок.
Тому хоча заяви на урядову карту для великої сім'ї можна було подавати з 16 червня 2014 року, це зробила лише невелика частина відповідних сімей. Інші виливали своє розчарування в соціальних мережах та інтернет-форумах. Дорікали Міністерству соцполітики в марних обіцянках реальної допомоги. Міністр, слід сказати, запевнив, що це лише попередній список, який у майбутньому розширюватиметься.
Інтернет-користувачі коментували й інші ілюзорні привілеї. Наприклад, обіцянка міністерства, що кожен член багатодітної сім'ї зможе скористатися пільгами карти навіть один, не з усіма разом. Однак знижка, наприклад, на всі поїзди TLK (швидкі поїзди перевізника PKP-Intercity) діє тільки в групі не менше ніж з трьох осіб. Не діють на практиці знижки на всі одиночні проїзди на навчання чи роботу. Тому експерти кажуть, що у творців карти немає конкретного розуміння фундаментальних проблем багатодітної сім'ї. А багатодітні батьки стурбовані, що карта не полегшить їм життя.
"Карта багатодітної сім'ї - дорогий захід і є ще одним доказом того, наскільки легко в соціальній політиці помилитися, - пише тижневик Polityka. - Хоча б стосовно подовження відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Їхній вплив на народжуваність практично ніякий, бо молоді люди приймають життєво важливі рішення виходячи з того, де вони житимуть і що їстимуть, тобто оцінюючи свої шанси на постійну роботу і власну квартиру. Більшість із тих, хто обрав багатодітність як стиль і сенс життя, потребує підтримки держави. Але навряд чи вони мають на увазі проведення "відпустки з президентом". Бо уряд як місце пільгового відпочинку багатосімейним запропонував дачу президента Польщі - Замок на Віслі та резиденцію Belweder-Klonowa у Варшаві, де розміщення з передбаченою знижкою коштує 220 злотих за двомісний номер. До того ж у столичній резиденції немає більших, ніж тримісні, номерів.
Інтернет-користувачі підрахували: якщо сім'я з восьми осіб усе-таки захоче погостювати в президента, двотижневе перебування без обіду й вечері обійдеться в понад 12,5 тис. злотих. Тоді як восьмиденний відпочинок сім'ї з п'яти осіб в опції "усе включено" на Кіпрі чи в Іспанії коштує від 10 до 13 тис. злотих.
Карту багатодітної сім'ї може врятувати тільки розширення списку організацій, які пропонують для них знижки. На цей час карта має, швидше, символічне значення".
На місцевому рівні
У той час як уряд намагається впровадити карту пільг на загальнонаціональному рівні, місцеві та регіональні подібні пільги існують уже багато років. Першими містами, які запровадили таку політику для багатодітних, були Вроцлав (2005), Гродзиськ-Мазовецький (2008), Сандомеж (2009 року) і Тихи (2009).
У муніципалітетах, на місцевому рівні діють різні знижки, які відрізняються в різних містах і провінціях. У деяких список пільг навіть ширший, ніж запропонований урядом. Наприклад, у Лодзі й Білостоку для багатодітних уже впродовж років діє 50-відсоткова знижка на будь-який громадський транспорт. Така сама знижка діє в Білостоку за місце в дитячому садку і яслах. Вроцлав пропонує вільне пересування залізничним транспортом у всі вихідні й святкові дні, а також безоплатне відвідування басейну.
Слід сказати, що й урядову карту тут реалізовують швидше. У Лодзі її мають уже 2 тис. сімей (понад половина тих, хто її потребує). Аналогічно в Білостоку. У Гданську програмою охоплено майже 4 тис. сімей. У місті Сосновець із 700 багатодітних сімей зареєструвалося вже понад 400. У Вроцлаві - 4,5 тис. і т.д.
На сьогодні в карти великої сім'ї загалом по країні налічується вже понад 300 партнерів - магазинів, музеїв, кінотеатрів, спортивних центрів, національних парків. Знижки надаються сім'ям щонайменше з трьома дітьми. Державна програма спрямована на підтримку сімей, але й на створення позитивного образу багатодітних. Тому що поляки, як і раніше, ототожнюють, хоча й помилково, багатодітну сім'ю з "патологічною". Що, зокрема, підтвердило дослідження цього року, підготовлене PBS (Public Broadcasting Service) для Dziennik Gazeta Prawna.
Тож наразі поляки вважають (пишуть на форумах), що "багато дітей народжують безвідповідальні, наркомани й алкоголіки". Але більше говорять про економічні труднощі. "Якщо людині самій не вистачає на нормальне життя, про яку дитину можна йтися..." "Забезпеченість роботою, гідні заробітки, дайте нам роботу, щоб не їхати від сім'ї за кордон". "Доступні дитячі садки, доступне житло, пільгові кредити для молодих, мінімальна зарплата на рівні 2 тис. злотих, а тоді можемо поговорити й про дітей".
Дані дослідження PBS також показали, що поляки воліють отримувати заохочення за те, що народжують дітей, а не покарання за їх відсутність. "Сімейна політика має підтримувати сім'ю з дітьми зважаючи на її бажання, а не запроваджувати санкції і зобов'язувати мати потомство". Такої думки більше дотримуються респонденти, які вже є батьками (40% з дітьми та 30% бездітних).