Люди завжди прагнули безсмертя. Знайти еліксир вічної молодості намагалися стародавні греки, римляни, індуси, єгиптяни й вікінги. Жити коли не вічно, то довго й повноцінно хочемо і ми. Сотні тисяч людей в усьому світі нині задіяні в так званій індустрії краси. Час від часу лунають сенсаційні заяви про відкриття в галузі генної інженерії та винаходи засобів, які сповільнюють старіння. Однак заявлені відкриття часто виявляються всього лиш рекламою нового БАДу або бажанням якогось ученого зробити кар'єру та популярність, не маючи під собою ніякої практичної основи.
Чому ми старіємо
Процес старіння розпочинається після 25-30 років, коли біологічний розвиток завершений. Насамперед страждають очі, зуби та органи сечовиділення. Знижується кількість червоних і білих кров'яних тілець, вміст калію в клітинах, вимивається кальцій із кісток. У кістковому мозку збільшується вміст жиру. Старіє й шкіра людини. Вона стає зморшкуватою і дряблою, уповільнюються відновні процеси, зменшується кількість шкірних рецепторів і знижується чутливість, а отже, шкіра стає більш уразливою до інфекцій та повільно гоїться. З віком змінюється якість і кількість гормонів, які впливають на життєдіяльність організму, - гормонів росту, естрогену. Останній захищає організм жінок від серцевих захворювань та остеопорозу. Жінки починають втрачати його з настанням клімаксу. Спочатку швидкість старіння однакова як для жінок, так і чоловіків. Але після 48 років у чоловіків вона збільшується втричі.
Геронтологи стверджують, що процес зношуваності організму необоротний. Клітини молодої, здорової людини швидко відновлюються. Однак у другій половині життя організм втрачає здатність до відновлення та самовідновлення. Крім того, термін існування багатьох клітин організму різко скорочується, коли людина хворіє. Вони гинуть у боротьбі з різними бактеріями та вірусами. З часом у клітинах накопичується багато пошкоджень і мутацій. Як наслідок - у тілі включаються механізми, котрі прияють саморуйнуванню, старінню і смерті людини.
Серед основних убивць життя - вільні радикали. Це агресивні молекули, утворені в результаті обміну речовин. Заходячи в хімічні реакції з клітинами, вони окисляють їх і згодом сприяють появі раку та серцево-судинних захворювань. Як заявляють учені, руйнівна дія вільних радикалів відбирає не один десяток років життя в кожної людини. Руйнують життя і т.зв. спайки молекул. Вони ніби "злипаються" і не можуть виконувати своїх функцій. На людський організм згубно діє й зовнішнє середовище - радіація, нестача кисню, хронічні перевтоми, погане харчування, спадковість. Стреси знижують захисні сили організму, зменшують здатність організму видаляти шлаки й токсини.
Експерименти натуралістів
Ще з минулого століття фізики намагалися вплинути на тривалість життя з допомогою електромагнітних полів. Вони виявили, що слабке магнітне поле призводить до раку. А підвищений "фон" - навпаки, може рятувати від пухлин. Ще одним способом продовжити життя фізики називають радіацію. Слабке іонізуюче випромінювання здатне додати до життя близько 10 років. Однак сильне випромінювання значно його скорочує.
Головною боротьбою за довголіття вчені називають війну з вільними радикалами. Вони вважають, що саме ці молекули - продукти неповного окиснення - руйнують клітини людини і таким чином провокують ряд захворювань. Як антиоксиданти хіміки пропонують використовувати вітаміни А, Є і С. Зокрема, нобелівський лауреат Л.Полінг вважав, що великі дози аскорбінової кислоти здатні значно подовжити життя. Він рекомендував щодня вживати до
10 г цього вітаміну.
Подовжити молодість хіміки намагаються і з допомогою різних біостимуляторів - від екстрактів рослин до продуктів переробки нафти. Такі речовини стимулюють нервову, гормональну, імунну системи, активізують відновні процеси, уповільнюють розвиток патологій. Подовжити життя можуть і деякі гормони, антидіабетичні препарати. Одним із простих способів протидії старінню хіміки називають вживання активованого вугілля. Сорбент діє як фільтр і обмежує надходження в організм токсичних речовин. А це допомагає уникнути багатьох захворювань.
Учені біологи вважають, що подовжити життя можна, зменшивши споживання їжі на 30 відсотків. При цьому в людини знижується ризик серцево-судинних та ендокринних захворювань. Пояснення, яке дають геронтологи ефектові низькокалорійного харчування, досить просте. У віці 25 років інтенсивність обміну речовин знижується, ріст організму припиняється. При цьому людина за звичкою продовжує їсти, як їла раніше. Це призводить до того, що не всі поживні речовини, які потрапляють в організм, переробляються. Крім того, біологи рекомендують більше спати. Однак учені-геронтологи вважають, що людина не може прожити більше, ніж їй відведено природою.
Дійові рецепти
Українські вчені також активно шукають ефективних засобів для подовження молодості та життя людини. Академік Національної академії медичних наук, доктор медичних наук Владислав Безруков уже довгі роки очолює інститут геронтології ім. Д.Чеботарьова НАМНУ.
- Щоб не здаватися старим, необхідно постійно розвивати свій інтелект, душу й тіло, - рекомендує він. - Багато людей уже до 45 років набувають старечих рис, маючи надлишкову вагу, малу рухливість, мляве тіло, човгаючу ходу, сутулу спину, буркотливу вдачу, вічне невдоволення всім, страх перед хворобами, їх очікування, захоплення таблетками. А щоб не старіти, треба просто жити, займатися цікавою справою, поспішати зробити те, на що забракнуло часу замолоду. Вік нехай залишиться для паспорта, а не для свідомості й поведінки. Треба намагатися думати, діяти, поводитися як у молодості, позбуватися старечих звичок і манер.
Перевірений спосіб залишатися дієздатним і добре почуватися - здоровий спосіб життя. Те ж таки помірне, без фанатизму заняття спортом, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок - алкоголю, сигарет, а ще відпочинок, спілкування з позитивними людьми, хобі, соціальна активність. Слід постійно робити елементарну гімнастику. Навіть якщо людина стара або хвора, вона мусить практикувати фізкультуру. Правда, порадити їй найбільш прийнятну форму фізичної активності має досвідчений лікар. На жаль, більшість людей не вміють старіти правильно. Наш інститут брав участь у дослідженнях у рамках проекту GEHA (Genetics of Healthy Aging - генетика здорового старіння). 26 груп учених різних країн Європи вивчали здоров'я довгожителів, яким за 90 років і більше. Українські старі виявилися найбільш хворими в Європі. Це свідчить про те, що вони вели нездоровий спосіб життя, погано харчувалися, зазнавали надмірних стресів, вчасно не зверталися по медичну допомогу. Позначається на стані організму і відсутність життєвого комфорту. А слід пам'ятати, що помирають не від старості, а від хвороб, які починають долати людину, коли зношується її організм, падає рівень імунного захисту.
Учені зробили серйозний внесок на підтвердження різних теорій процесів старіння. Так, вільно-радикальна теорія побудована на тому, що вільні радикали, які утворюються в процесі нормальної життєдіяльності, здатні пошкоджувати клітини, а з віком пошкодження накопичуються. Мітохондріальна теорія пов'язує старіння з роботою мітохондрій - енергетичних фабрик клітин, а теломерна базується на тому, що певні ділянки хромосом - теломери - коротшають упродовж життя людини, тим самим скорочуючи його. Згідно з цією теорією, при розподілі клітин ДНК у хромосомах має копіюватися, однак під час цього процесу прикінцеві маленькі часточки молекулярного ланцюжка (кінець теломери) не копіюються. І ситуація повторюється знову й знову. А отже, протягом життя людини теломери поступово коротшають. У результаті клітини старіють, гірше функціонують, а на певний момент зовсім перестають поділятися.
- Щорічно ми чуємо про нові наукові відкриття, - продовжує Владислав Безруков. - І хтось заявляє про чергове відкриття еліксиру молодості. Однак, незважаючи на результати багатообіцяючих експериментів та нові теорії, говорити про якусь панацею від старості ще рано. І наші дослідження, і досліди закордонних вчених свідчать, що впливи на ендокринну або імунну системи людини з метою подовжити життя можуть викликати, скажімо, ріст пухлин. Наведу приклад: у США провели дослідження на чоловіках за 80 років. Для того, щоб їхні м'язи прийшли в тонус, їм запропонували приймати гормон росту для відновлення білкового обміну. Сила у них, звісно, з'явилася, вони стали рідше падати. Однак згодом у деяких пацієнтів розвинулися новоутворення. Небезпечно впливати й на теломери. Безумовно, у довгожителів теломери довші, тим часом серед родичів таких людей нерідко трапляються онкохворі.
Насамперед ми повинні активно боротися з ушкоджуючими факторами. Це дозволить нам виграти від 10 до 20, а можливо, і більше років. Використовуючи спеціальні заходи, що вповільнюють обмін речовин в організмі (дієта, деякі лікарські засоби тощо), ми можемо розтягнути життєвий цикл і тим самим віддалити запуск процесів, які ведуть до припинення відновлення та самогубства клітин. Тобто якщо зазвичай уже років після сорока в організмі прискорюються процеси старіння і в 70-80 років людина помирає, то, сповільнивши обмін речовин, ми віддалимо початок реалізації "самогубної" програми, і тривалість життя подовжиться до 90-100 років. Таким чином, заходи проти руйнівних факторів і вповільнення обміну речовин, очевидно, можуть продовжити нам життя навіть до 120 років.
Найбільш ефективним, безпечним і досить приємним способом подовження життя геронтологи називають правильне харчування. Якісно повноцінні, але калорійно обмежені раціони можуть подовшити тривалість життя на 20-30%. Таке харчування слугує не так механізмом антистаріння, як профілактикою різних захворювань. Харчуватися правильно рекомендують не тільки літнім людям, а й молодим. Щоб до другої половини життя підійти з якомога меншою кількістю хронічних захворювань, а в ідеалі - зовсім здоровим. В інституті геронтології розроблено методичні рекомендації правильного харчування для людей похилого віку. Провідний науковий співробітник інституту, кандидат меднаук Людмила Синеок рекомендує людині, котра прагне жити довго й повноцінно, ретельно переглянути свій раціон:
"Про шкоду деяких продуктів ми всі знаємо. Немає нічого корисного, наприклад, у фастфуді. Але людям подобається багато з того, що шкідливе: сіль, цукор, жир. У них ніби від початку закладене саморуйнування, принаймні коли справа стосується їжі. Дехто харчується виключно бобовими та зеленим салатом, і, можливо, в цьому немає нічого поганого. Але я не вважаю такий раціон необхідним. Організм потребує певної кількості м'яса. Треба знати, що вся їжа поділяється на білки, вуглеводи й жири. Білки є будівельним матеріалом для тканин, вуглеводи - джерелом енергії, а жири - необхідний елемент для синтезу речовин в організмі. Від їх правильної кількості та співвідношення залежить збалансованість харчування. Вивести точну формулу, що і в яких кількостях їсти, не так і просто. У кожної людини свій організм, який потребує тих чи інших елементів індивідуально. Насправді кількість калорій, отримуваних людиною з їжею, має відповідати кількості калорій, яку вона витрачає у процесі життєдіяльності. І якщо літня людина активна або, може, навіть працює, вона повинна з'їдати певну порцію продуктів. Абсолютно всім експерти рекомендують обмежити споживання цукру й солі, солодких газованих напоїв, чіпсів, шоколадних батончиків, ковбас і сосисок".
Можна довго говорити про всілякі чудодійні засоби та зілля. Але ефективність жодного з них належним чином досі не доведена. Жоден із них не пройшов всебічних клінічних випробувань, чи то йдеться про гормони, чи про антиоксиданти. Це зовсім не означає, що в найближчому майбутньому не буде нових відкриттів. Можливо, невдовзі з'явиться довгоочікуваний еліксир молодості. Але вчені попереджають: у гонитві за довголіттям слід вивести для себе головну формулу - прожити максимальну кількість років при здоровому розумі і в бадьорому тілі. Адже не кожен бажає проіснувати два зайвих роки на апараті життєзабезпечення. Щасливе ж старіння є нагородою після тривалої й наполегливої праці над собою. Дослідження вітчизняних і закордонних вчених свідчать про безліч варіантів щасливої осені життя.
Ось кілька соціально-психологічних типів щасливих довгожителів. Активний "творчий" тип. Ці люди беруть участь у суспільному, політичному, релігійному житті, у вихованні молоді, отож навіть після виходу на пенсію живуть повнокровним життям. Активний "індивідуальний" тип. Такі люди похилого віку займаються справами, на які раніше бракувало часу: самоосвітою, відпочинком, розвагами тощо. Активний "натуральний" тип - коли люди прагнуть бути ближче до природи і самореалізуються зазвичай на присадибній ділянці. "Сімейний" тип - до нього належать ті, хто найбільше сил віддає сім'ї. Зазвичай це щасливі мами, які перетворилися на щасливих бабусь. Оскільки ж домашня праця невичерпна, то жінкам, які нею займаються, просто ніколи хандрити. І останній - "здоровий" тип. Люди похилого віку, сенсом життя яких стає турбота про власне здоров'я. Із цим пов'язані і різноманітні форми активності, і моральне задоволення.
Мені ж близький рецепт вічної молодості прадавніх тибетців: "Їсти багато трав і менше м'яса. Очищати тіло від зовнішнього та внутрішнього бруду, а душу - від похмурих думок і психічних отрут зла, заздрості, жадібності. Отримувати в любові радість і насолоду".