Через три дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц у залі парламенту заявив, що вони «переживають Zeitenwende», що буквально означає як поворотний момент в історії. Тоді він назвав російського президента Владіміра Путіна «розпалювачем війни» та пообіцяв припинити урізати фінансування німецької армії, зокрема виділити додаткові 100 мільярдів євро, тобто приблизно вдвічі більше річного оборонного бюджету, щоб прискорити її модернізацію. Однак як пише американське видання Politico, тодішні слова канцлера так і не мали обіцяного результату.
Як зазначає автор матеріалу Метью Карничніг, кореспондент видання у Берліні, на нещодавнє питання американського чиновника, коли ж німці справді почнуть витрачати кошти на закупівлю зброї відповідно до плану Zeitenwende, він відповів, що через рік стало зрозуміло, що найкращий спосіб описати гучне гасло Шольца — це відвертий американізм: нісенітниця.
Зокрема на днях уряд Німеччини заявив, що наразі країна виділила (хоча і не витратила) близько 30 мільярдів євро зі заявлених 100. При цьому гроші перерахують лише після того, як надійдуть замовлені літаки, уніформа та інше спорядження. В цю суму також входять близько 13 мільярдів євро на ядерні винищувачі та транспортні гелікоптери, які Німеччина планувала придбати ще до війни.
«Хоча Шольц і його міністри продовжують наповнювати свою риторику посиланнями на Zeitenwende , спілкуючись з іноземцями, для більшості спостерігачів очевидно, що повітряна куля здулась», - зазначає аналітик.
Лідер консерваторів Баварії Маркус Зьодер минулого тижня зазначив, що «усі говорять про Zeitenwende, але наразі спостерігається лише Zeitlupe» , тобто уповільнена зйомка.
Ще восени аналітики попереджали німецький уряд, що висока інфляція з’їсть фонд у 100 мільярдів євро, якщо гроші не витратити швидко. Однак тоді міноборони просто скоротило запланований список покупок, зокрема викреслило із нього два фрегати для німецького флоту. Натомість уряд виділив 200 мільярдів євро для субсидування рахунків за електроенергію німців, яке мало б підсолодити життя виборців, але нічого не зробить для безпеки країни.
В лютому 2022 року Шольц дійсно боявся, що Україна впаде за лічені дні, а російські війська будуть на кордоні Польщі, і намагався запевнити, що Берлін розуміє помилковість свого попереднього шляху, як от закривання очей на російське вторгнення до Грузії, підтримку сепаратистів на Донбасі , анексію Криму та інше. Однак фактично його риторика і тут повністю відірвана від реальності.
Стійкість України дала Шольцу більше простору на фронті Zeitenwende — а також у питанні відправки в Україну БМП і танків, від чого він відмовлявся майже рік, побоюючись «ескалації».
Насправді головною силою, яка стримувала Шольца, була Соціал-демократична партія канцлера. До несподіваного успіху Шольца як наступника Меркель у 2021 році СДПН виглядала виснаженою політичною силою, якій бракувало чіткого напряму та яка була охоплена внутрішньою боротьбою.
Перемога партії була пов’язана більше зі слабкістю її опонентів, аніж її власною силою, та підняла різношерсту групу антиамериканських лівих прихильників старої школи. Серед них був Рольф Мютценіх, лідер парламентської групи СДПН, основною політичною метою якого до російського вторгнення в Україну було позбавити Німеччину від ядерних боєголовок США.
Сам Шольц також розпочинав свою політичну кар’єру в 1980-х роках як противник планів США розмістити в Європі ядерні ракети середньої дальності та фантазував про вихід Німеччини з НАТО.
Це частково може пояснювати його недружелюбний погляд на США, які він змусив пообіцяти відправити Україні бойові танки M-1 Abrams до того, перш ніж Німеччина погодилась на поставку власних танків Leopard чи навіть просто дозволила зробити це іншим.
Цю «танкову хитрість» Шольц продав вдома як «велику політичну перемогу», яка буцімто допоможе забезпечити продовження взаємодії США з Україною. Однак ці слова виглядають безглуздо на фоні того скільки Вашингтон уже витратив на допомогу Києву порівняно з Німеччиною – 73 млрд євро проти 6 млрд євро.
«Шольц знав, що німці — які схильні думати про Америку гірше — все одно купляться на це. І так є. Поглиблене дослідження, опубліковане на початку цього місяця авторитетним інститутом опитування Allensbach, показало, що лише 46% німців вважають США надійним союзником. Іншими словами, майже вісім десятиліть захисту Америки від Росії німців було недостатньо, щоб переконати більшість із них, що США є їхнім другом», - зазначає видання.
На це також вказують антивоєнні мітинги в Німеччині на підтримку російської риторики, що саме США розпочали війну, аби продати зброю Україні та знищити Росію.
«Такі політики, як Шольц, які не хочуть, щоб німці знали, наскільки їхня країна покладається на парасольку безпеки США, є головною причиною неблагополучних відносин країни з її найважливішим союзником», - підкреслює автор.
Політика Шольца, як і його попередниці Ангели Меркель, спирається не на особисту харизму та лідерство партії, а на соціальні опитування. Тому, коли опитування показали, що німці скептично ставляться до надсилання важкої зброї в Україну, він утримався, замість того, щоб пояснити своїм громадянам, чому така підтримка була в інтересах самої Німеччини. Поступитись його змусив лише сильний тиск зовні.
Politico зауважує, що Вашингтон потроху починає розуміти, що німецька Zeitenwende — це міраж. Очікується, що витрати Німеччини на оборону цього року становитимуть близько 50 мільярдів євро, що знову значно менше цілі НАТО у 2% ВВП. А Шольц та інші німецькі політики обіцяють «незабаром досягти мети».
Це виглядає дуже контрастно на фоні із сусідньою Польщею, де витрати цього року, за прогнозами, зростуть до 3 відсотків ВВП з 2,2 відсотка.
«Це одна з причин, чому США обіймають Польщу як ніколи раніше. Лівоцентристська адміністрація Байдена та національно-консервативний уряд Польщі навряд чи є природними союзниками. Але їх об’єднує спільний ворог, і президент Байден відвідав країну двічі менш ніж за рік», - зауважує автор
Натомість єдиний візит президента США до Німеччини відбувся через те, що країна приймала саміт G7 минулого літа. Цього тижня Шольц має прибути до Вашингтона із «робочим візитом».
«Незрозуміло, які обіцянки, якщо такі є, дасть Шольц цього разу. Якщо нічого іншого, то цього тижня у Вашингтоні обов’язково поширюється слово fremdschämen , яке означає почуття сорому за дії (або бездіяльність) інших», - резюмує видання.