Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що неможливо уявити майбутнє блоку без України та Молдови як членів, зокрема для того, щоб зменшити російський вплив у Східній та Центральній Європі, пише The Guardian.
У той час як іншим країнам, таким як Румунія та Болгарія, які приєднались до Євросоюзу у 2007 році, знадобилося 11 років, щоб стати членами блоку, майбутнє нових кандидатів на вступ, схоже, буде вирішене швидко.
«Чи можете ви уявити, що Європейський Союз буде без України, без Молдови без Західних Балкан? І що ця частина Європи знаходиться під впливом Росії чи Китаю? Неможливо. Тож напрямок руху зрозумілий», – сказала вона на початку головування Іспанії в Раді ЄС у Мадриді.
Вон додала, що ЄС має вести роботу, яка передбачає неминуче розширення союзу, зокрема і щодо формування бюджетів та реформи сільськогосподарської політики.
«Тепер ми маємо почати думати про те, як ми гарантуємо, що ці країни є частиною Європейського Союзу, що Європа є для них домом. І це принципові рішення, які ми повинні прийняти, ми маємо обговорити, як виглядатиме процес прийняття рішень. Ми повинні обговорити, як розподілятиметься спільне фінансування, якої спільної політики ми маємо дотримуватись», – сказала Фон дер Ляєн, додавши, що ці питання потрібно вирішити якнайшвидше.
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, чия країна в найближчі шість місяців головуватиме в ЄС, виклав свої плани на найближче майбутнє.
Він, зокрема, визначив чотири пріоритети, включаючи продовження підтримки України на її шляху до Євросоюзу.
Він також заявив, що хоче позбавити ЄС залежності від Китаю щодо критичної сировини та створити стійкість у ланцюгах постачання.
Санчес зобов’язався прискорити ініціативи щодо переведення енергопостачання ЄС на відновлювані джерела енергії, одночасно запроваджуючи закони про ліквідацію мікропластику.
Серед інших намічених на найближчі пів року цілей — питання прав працівників, разом із соціальними правами та ухиленням від сплати податків транснаціональними компаніями, та завершення проекту міграційного законодавства, який погодили більшість країн блоку, але проти якого виступає Польща.
З 7 квітня в Польщі набрали чинності деякі зміни до Закону про іноземців, який у березні підписав президент Польщі Анджей Дуда. Більшість з них стосуються нелегального проживання іноземців, а також процедури їх депортації до країн походження. Таким чином Польща адаптувала своє законодавство до норм ЄС.
Війна, розв’язана Росією проти України, дуже змінила акценти в євроінтеграції. Раніше ми тримали фокус на наближенні законодавства, тепер перед нами значно серйозніші виклики. Російська агресія спричинила руйнування майже в усіх секторах України, охоплених євроінтеграційними зобов’язаннями. Як не перетворити шлях до ЄС на історію, що ніколи не закінчується, читайте у статті Любові Акуленко.