Національна податкова та митна служба (NAV) Угорщини закрила кримінальне провадження проти українських інкасаторів «Ощадбанку». У березні 2026 року їх затримали угорські силовики за підозрою у відмиванні грошей.
Слідство встановило, що вилучені у них 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота мають законне походження. Йдеться про міжбанківську операцію між Raiffeisen Bank International AG та «Ощадбанком», повідомляє HVG.
Про рішення повідомив адвокат Лорант Горват, який представляє інтереси інкасаторів та «Ощадбанку». За його словами, у постанові про закриття справи NAV зазначила, що походження вилученої готівки, золота та банкнот, які раніше вважалися «невідомими», тепер встановлене.
Вони походять із міжбанківської угоди між Raiffeisen Bank та «Ощадбанком». Raiffeisen Bank International AG документально підтвердив походження цінностей та сплату «Ощадбанком» їхньої вартості.
У постанові також зазначено, що зібрані під час слідства докази підтвердили некримінальне походження активів. Їхнє джерело встановлене. Крім відмивання грошей, у справі не виявили інших ознак злочину.
Попри те що угорська влада знала про легальність перевезення, уряд Віктора Орбана перед виборами публічно натякав на можливе відмивання грошей. Окремі представники «Фідес» також стверджували, що вантаж нібито мав фінансувати виборчу кампанію опозиційної партії «Тиса».
При цьому конвой, який у публічному просторі назвали «золотим», насправді рухався не до Угорщини, а з неї.
Після зміни влади ситуація почала змінюватися. У травні 2026 року Угорщина повернула «Ощадбанку» всі вилучені гроші та золото. Також скасували рішення про депортацію та заборону на в'їзд до Шенгенської зони для всіх семи інкасаторів.
У справі розпочалося окреме розслідування. У його межах допитали колишнього керівника TEK Яноша Хайду, якого згодом звільнили.
Ця інформація узгоджується з попередніми даними HVG. Ще у червні, коли подав у відставку очільник Центральної слідчої прокуратури Пал Фюрхт, видання повідомляло про його претензії до участі спецслужб у справі.
За даними HVG, спецслужби були залучені не лише на етапі оперативної розробки українських інкасаторів, а й безпосередньо до кримінального провадження щодо відмивання грошей. При цьому юридичних повноважень на таку участь вони не мали.
Фюрхт пояснював, що спецслужба ввела прокуратуру в оману та штучно створила кримінальну справу. Таким чином вона домоглася призначення саме NAV відповідальною за розслідування відмивання грошей. Увесь процес, за його словами, фактично підпорядкували намірам Управління захисту конституції.
Невдовзі після відставки Фюрхта про свою відставку оголосив і генеральний прокурор Габор Балінт Надь. Від самої ночі виборів прем'єр-міністр Петер Мадяр неодноразово закликав його піти у відставку.
У своїй заяві Надь написав: «Прокуратура не може ставати інструментом боротьби політичних гравців і не може бути ареною щоденних політичних інтересів чи владних ігор».
Після цього Національна податкова та митна служба відкликала повноваження заступника головного слідчого директора та керівника Центрального слідчого відділу. Цю інформацію HVG підтвердили Міністерство фінансів та сама NAV.
Обидва посадовці брали участь у підготовці затримання українських інкасаторів та були присутні на їхніх допитах.
У березні угорська влада затримала два автомобілі «Ощадбанку», які перевозили з Австрії до України валюту та золото. Разом із вантажем затримали сімох українських інкасаторів. Угорська NAV заявила про підозру у відмиванні грошей, хоча «Ощадбанк» наголошував, що перевезення відбувалося в межах міжнародної угоди з австрійським Raiffeisen Bank.
У квітні угорська сторона оприлюднила нові докази у справі, намагаючись обґрунтувати кримінальне провадження. Після зміни влади підхід Будапешта змінився. У червні Угорщина почала внутрішнє розслідування дій NAV і TEK під час затримання інкасаторів та вилучення грошей.