Угорщина звернулася до Європейського Союзу з проханням вжити заходів проти України за введення часткової заборони на експорт російської нафти, пише Politico. У Будапешті стверджують, що цей крок ставить під загрозу його енергетичну безпеку.
Минулого місяця Київ запровадив санкції, які блокують транзит до Центральної Європи трубопровідної нафти, яку продає найбільша приватна нафтова компанія Москви «Лукойл». Це викликало у Будапешта побоювання щодо дефіциту поставок, оскільки 70% свого імпорту нафти Угорщина отримує з Росії, а на «Лукойл» припадає половина цього обсягу.
Угорщина хоче швидко відновити поставки «Лукойлу», щоб не завдати шкоди економіці, сказав Сійярто.
«Рішення України фундаментально загрожує безпеці постачання в Угорщині. Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського Союзу, і одним рішенням спричиняє суттєву небезпеку», — заявив міністр закордонних справ країни Петер Сіярто в понеділок на зустрічі представників ЄС у Брюсселі.
Сійярто заявив, що крок Києва «явно порушує» Угоду про асоціацію ЄС з Україною від 2014 року. Він додав, що Угорщина та Словаччина, яка також постраждала від заборони, розпочали переговори з Європейською комісією, що передують судовому позову.
Угорщина прагне так званих консультацій, у рамках яких Європейська комісія має три дні, щоб знайти рішення від імені постраждалих країн-членів ЄС. Якщо ж виконавча влада ЄС зазнає невдачі, Угорщина та Словаччина звернуться до арбітражного суду для винесення рішення з цього питання.
Україна, у свою чергу, стверджує, що намагається придушити ключове джерело доходу для російської військової скарбниці, яке функціонує через більше, як два роки після повномасштабного вторгнення. За оцінками, на експорті нафти минулого року Москва заробила 180 мільярдів доларів.
Словаччина, так само, як і Угорщина, значно покладається на Москву у питанні постачання нафти, оскільки отримує близько 2,5 млн тонн пального, що еквівалентно 45% її імпорту.
«Словаччина не має наміру бути заручником українсько-російських відносин», — сказав у суботу, після телефонної розмови з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
Після вторгнення Москви в Україну ЄС заборонив імпорт російської нафти, що надходить до блоку морем, але дозволив таким країнам, які не мають виходу до моря, як Угорщина, Словаччина та Чехія в якості тимчасового виключення, продовжувати купувати паливо через нафтопровід «Дружба» з Росії до Європи, доки вони не знайдуть альтернативне рішення.
Однак Будапешт, який розлютив Україну, призупинивши санкції ЄС проти Росії, і зупинив спроби Києва приєднатися до союзу, не намагався знайти інші варіанти, вважає Ісаак Леві, аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря.
«Причина, по якій ЄС надав Угорщині виключення, полягала в тому, щоб дати їм час зменшити свою залежність від російської нафти через цей трубопровід. Однак, з огляду на дані з 2021 року, Угорщина збільшила імпорт російської нафти через цей трубопровід більш ніж на 50%», — сказав він.
Як пише Bloomberg, ані Угорщина, ані Словаччина, ймовірно, не зіткнуться з дефіцитом палива, оскільки їм доступні альтернативні маршрути, включно з Хорватією. Разом із тим, це може поставити під загрозу надходження до бюджету Угорщини від спеціального податку Mol Nyrt - сплати за прибутки від російської нафти, яку було розширено на початку цього місяця, щоб закрити фіскальні діри. Mol має НПЗ в Угорщині та Словаччині.
Незрозуміло, на яке співчуття може розраховувати Угорщина в Брюсселі, де міністри в понеділок обговорювали потенційний бойкот неформальної зустрічі наступного місяця, яка запланована для проведення у Будапешті в рамках ротаційного головування країни в ЄС. У понеділок не було прийнято рішення щодо місця проведення цієї зустрічі, але Сійярто сказав, що є ймовірність, що вона може відбутися в Брюсселі, а не в столиці Угорщини.
Західні союзники були розлючені рішенням Орбана використати здебільшого адміністративну роль ЄС, щоб підвищити свій власний авторитет і зустрітися з президентом Росії Владіміром Путіним в рамках самозваної миротворчої місії в Україні — без згоди Києва чи Брюсселя.