Керівник фінського аналітичного центру з питань зовнішньої політики та безпеки Міка Аалтола, який був політичним аутсайдером, але підвищив свій авторитет завдяки ролі телевізійного коментатора війни в Україні, заявив третього серпня, що балотуватиметься на посаду президента Фінляндії – нового члена НАТО.
«Справа не в тому, скільки вас показують по телевізору, а в тому, як ви використовуєте цей час», – сказав 54-річний Аалтола в інтерв'ю Reuters, перш ніж його перервав прихильник, який попросив сфотографуватися з кандидатом у президенти.
Аалтола ніколи не був членом жодної політичної партії, але почав стрімко зростати в президентських опитуваннях – навіть очолив одне з них минулого року – як спонтанна реакція на свою зростаючу популярність у якості телевізійного аналітика наслідків вторгнення Росії в Україну.
«Фінляндія явно потребує бачення. З'явилася нова зовнішня політика, відбулася турбулентність, і попереду ще багато чого… Нам потрібно відучитися від нашого стратегічного мовчання, яке я іноді називаю стратегічним туманом. У нас дещо стоїчна репутація за кордоном», – сказав Аалтола.
Він хоче, щоб Фінляндія залишалася рішучою прихильницею України і довела свої оборонні витрати до рівня «чи не вище» 3% свого валового внутрішнього продукту. Він також підтримує зберігання американської зброї на фінській території та будівництво нової арктичної залізничної лінії, яка гарантуватиме доступ НАТО до стратегічно важливої північної Фінляндії.
Фіни підуть на виборчі дільниці 28 січня 2024 року, щоб обрати президента замість 74-річного Саулі Нііністьо, який має піти у відставку після того, як очолював зовнішню політику Фінляндії протягом двох шестирічних термінів поспіль. Президент є головнокомандувачем збройних сил Фінляндії, представляє Фінляндію на засіданнях НАТО і керує зовнішньою політикою у співпраці з урядом.
Аалтола, політолог і випускник Колумбійського університету, який з 2019 року очолює Інститут зовнішньої політики при фінському парламенті FIIA, посів третє місце в останніх опитуваннях громадської думки, проведених місцевими ЗМІ в травні, поступившись колишньому міністру закордонних справ Пекці Хаавісто і голові Банку Фінляндії Оллі Рену.
Нагадаємо, що Фінляндія, разом з іншими країнами Північної Європи (Норвегія, Данія, Швеція та Ісландія) підтримала спільну декларацію G7 про надання гарантій Україні. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен раніше заявила, що країна рішуче налаштована щодо надання допомоги Україні на всіх рівнях, включно зі збільшенням військової підтримки.