Блискавична атака Азербайджану на етнічний вірменський анклав Нагірний Карабах посилює у ЄС тиск щодо перегляду газової угоди з цією багатою на енергоносії країною. У свою чергу, це може потенційно ускладнити зусилля Євросоюзу щодо відмови від експорту російських енергоносіїв.
20 вересня Азербайджан примусив збройні сили сепаратистського регіону до фактичної капітуляції. Тим часом Росія стверджує, що її миротворці на місцях «евакуювали» до 2 тис. мешканців, що викликає занепокоєння щодо потенційних етнічних чисток приблизно 100 тис. етнічних вірмен Нагірного Карабаху, пише Politico.
Це призводить до зростаючого тиску на Брюссель з вимогою переглянути свою вигідну газову угоду з Азербайджаном – особистий проект президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у рамках зусиль щодо відмови від російського викопного палива. У липні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона прилетіла до Баку на зустріч з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, привітавши країну як «надійного, вартого довіри партнера».
В рамках меморандуму про взаєморозуміння Азербайджан планує постачати до ЄС близько 20 мільярдів кубометрів природного газу до 2027 року – близько 18% річного попиту блоку. Крім того, було також погоджено низку проектів сонячної та водневої енергетики, спрямованих на задоволення зростаючого попиту ЄС на екологічно чисту енергію.
Однак ці відносини перебувають під посиленою увагою з боку Європейського парламенту, який кілька разів голосував за запровадження обмежень і заборон проти азербайджанських чиновників за їхню роль у війні в Нагірному Карабаху.
Остання заява була опублікована 19 вересня, в ній міститься заклик до негайного припинення бойових дій і занепокоєння тим, що Азербайджан може використати «військову ескалацію як привід для примусового виселення місцевого населення».
Французький депутат Європарламенту і член енергетичного комітету Франсуа-Ксав'є Белламі заявив того ж дня, коли над Нагірним Карабахом пролунали сирени повітряної тривоги: «Ми повинні відреагувати негайно, запровадивши санкції. Ми не маємо права погрожувати, в обмін на невеликі поставки газу, нормами міжнародного права і принципами, на яких був заснований Союз».
Голландський євродепутат Тейс Ройтен, який є членом парламентського комітету у закордонних справах, також закликав фон дер Ляєн «призупинити енергетичну угоду з Азербайджаном і накласти на президента Алієва повні санкції».
«Дуже важливо, щоб ця військова операція не була використана як привід для примусового виселення місцевого населення з Карабаху. ЄС дуже уважно стежить за ситуацією. І країни-члени будуть приймати рішення щодо подальших кроків у цьому контексті, коли ми побачимо, як розвиваються події на місцях», – сказав речник ЄС з питань зовнішньої політики Пітер Стано, відповідаючи на питання про можливе запровадження санкцій.
За словами Русіфа Гусейнова, директора впливового аналітичного Центру Топчубашова у Баку, передбачувані заклики до санкцій вже закладені в плани Азербайджану. Військовий наступ, за його словами, «був спланований дуже швидко, до того, як все міжнародне співтовариство мобілізується проти Азербайджану».
Той факт, що карабахські вірмени капітулювали протягом 24 годин, значно ускладнює аргументацію введення санкцій у Брюсселі, вважає він.
«У певний момент існував невеликий страх щодо можливих санкцій або дій західних столиць проти Азербайджану. Але ця ймовірність завжди вважалася низькою, особливо на рівні ЄС, тому що Азербайджан прагне мати міцні двосторонні відносини з різними країнами-членами ЄС – особливо з Італією та Угорщиною – і принаймні одна або дві країни завжди допоможуть нам уникнути будь-яких величезних бар'єрів або санкцій», – сказав Гусейнов.
Нагадаємо, що операція азербайджанських сил у Карабаху завершилася за добу. На наступний день сепаратисти капітулювали. Ввечері 20 вересня президент Алієв вже заявив народу, що Азербайджан відновив свій суверенітет. Питання реінтеграції вірменського населення будуть вирішуватися на спеціальній зустрічі 21 вересня.