Європейські уряди дійшли болісного висновку: американці тепер "лиходії". Коли лідери 27 країн ЄС збираються в Брюсселі на “екстрений” саміт у четвер, 22 січня, така оцінка переважає майже у всіх європейських столицях, повідомляє Politico, посилаючись на слова дипломатів.
Дев'ять дипломатів, з якими поспілкувалося видання, походять з країн, які мають різний ступінь історичної прихильності до США, і всі вони чітко дали зрозуміти, що такий спосіб мислення особливо яскраво проявляється саме в країнах, які раніше мали найміцніші зв'язки з Вашингтоном.
Страх і скептицизм залишаються, і саміт все одно відбудеться, попри те, що президент США Дональд Трамп в середу, 21 січня, заявив про угоду щодо Гренландії і відмовився від запровадження мит проти європейських країн. Це означає, що саміт буде чимось більшим, ніж просто обговоренням чергового “скандалу”.
Наміри Трампа щодо Гренландії, які він озвучив у Давосі, вимагаючи “негайних переговорів” для отримання острова, стали останньою краплею для багатьох лідерів ЄС. Протягом першого року другого терміну Трампа в Білому домі вони трималися за надію, що найгірші побоювання стосовно країни, яка з 1945 року є основою європейської безпеки, не справдяться.
Але час для ввічливості закінчився і “настав час протистояти Трампу”, заявив колишній генеральний секретар НАТО й експрем'єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен.
Деякі дипломати, з якими поспілкувалося Politico, сказали, що відчувають себе “особисто зрадженими”, оскільки деякі з них навчалися і працювали в США або виступали за тісніші трансатлантичні зв'язки.
“Наша американська мрія мертва. Дональд Трамп убив її”, — сказав дипломат ЄС з країни, яка була одним із “трансатлантичних чемпіонів” ЄС.
Колективне усвідомлення Європи, ймовірно, буде очевидним на саміті — не лише в потенційних рішеннях про підготовку до торговельних заходів у відповідь проти США, якщо Трамп знову змінить курс і продовжить наполягати на своїх претензіях щодо Гренландії.
Це також буде очевидно в заявах, які лідери, ймовірно, зроблять у приватному порядку, а потім публічно. Президент Франції Еммануель Макрон передбачив це у своїй промові в Давосі, сказавши, що Європа має “дуже потужні інструменти”, які потрібно використовувати, коли її “не поважають і не дотримуються правил гри”.
Обмежене полегшення
Виступ Трампа в Давосі, під час якого він вкотре озвучив претензії на контроль над автономною територією Данії, не сприяв зниженню напруженості за 24 години до поспішно організованої зустрічі лідерів ЄС у столиці Бельгії для обговорення реакції на розпад післявоєнного порядку.
Хоча Трамп виключив застосування військової сили для захоплення Гренландії, уряди країн ЄС не вважали це поступкою через жорсткість його висловлювань про Європу загалом та чітке підтвердження його намірів, за словами двох дипломатів ЄС.
Трамп зрештою відмовився від погрози запровадити мита проти восьми європейських країн, які, на його думку, стояли на заваді його планам щодо Гренландії, але на той момент ситуація вже занадто загострилася.
“Після останніх кількох днів суперечок ми повинні почекати й подивитися, які суттєві домовленості будуть досягнуті між [генеральним секретарем НАТО Марком ] Рютте і Трампом. Незалежно від того, яке рішення буде прийнято щодо Гренландії, всі повинні розуміти, що не можна сидіти склавши руки й розслаблятися”, — сказав віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль німецькому телеканалу ZDF.
Момент, коли президент США пригрозив тарифами, — це момент, коли розкол “став реальним”, сказав дипломат ЄС.
“Можливо, цей поштовх дасть нам кілька місяців, а може, це більш постійне явище”, – сказав інший дипломат ЄС, маючи на увазі різку зміну позиції Трампа.
“Я думаю, що сьогоднішня промова [Трампа] дасть привід для роздумів у більшості, якщо не у всіх столицях, незалежно від мит”, — додав він.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підсумувала загальний настрій ще під час своєї промови в Давосі у вівторок, 20 січня.
“Світ назавжди змінився. Ми маємо змінюватися разом із ним”, — сказала вона.
На саміті лідери ЄС обговорять стан трансатлантичних відносин. До того, як Трамп відмовився від підвищення мит, європейські лідери готувалися попросити ЄК підготувати свою найпотужнішу торговельну зброю проти США — інструмент проти примусу (ACI).
ЄС створив свою “торговельну базуку” в 2023 році, щоб протистояти загрозі з боку країн, які вважав ворожими, зокрема Китаю. Раніше ідея про те, що Брюссель може застосувати цей інструмент проти США, була немислимою.
“Ми переживаємо великий розрив світового порядку”, — сказав високопоставлений представник країни, яку в ЄС вважали ключовим союзником США.
Лідери обговорять “зниження ризиків” у відносинах із США, зазначив дипломат, — термін, який раніше використовувався щодо відносин ЄС із Пекіном.
“Довіра втрачена”, — додав він.
“Саміт-терапія”
Саміт буде схожий на “терапію”, заявив один із чиновників ЄС, обізнаний з підготовкою до засідання Ради ЄС. Саміт надасть лідерам можливість дати конкретну відповідь на промову Трампа в Давосі та його подальші заяви про укладення угоди.
Оцінка, що США більше не є надійним союзником, сформувалася поступово. Полуда спала з очей європейських лідерів, коли адміністрація Трампа опублікувала на початку грудня оновлену Стратегію національної безпеки США, в якій пообіцяла підтримати “патріотичні європейські партії” на шкоду ЄС. Це може певною мірою пояснити, чому деякі європейські лідери, такі як прем'єр Угорщини Віктор Орбан, усе ще тримаються за Трампа.
Потім Трамп відновив свою риторику про захоплення Гренландії, посол США в Ісландії назвав себе губернатором 52-го штату, також Трамп надіслав листа прем'єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стере, в якому заявив, що більше не відчуває обов'язку “думати виключно про мир”, адже не отримав Нобелівську премію миру.
Двоє високопоставлених дипломатів, з якими Politico спілкувалося окремо, порівняли нинішній стан справ з періодом, що передував Другій світовій війні.
“Я думаю, ми вже пройшли Мюнхен”, — сказав один з них, маючи на увазі зустріч 1938 року, на якій Британія, Франція та Італія спробували “заспокоїти” Гітлера, дозволивши йому анексувати Чехословаччину.
“Ми розуміємо, що умиротворення більше не є правильною політикою”, — додав дипломат.
Різке падіння авторитету США було особливо болючим для Данії, яку Трамп назвав “невдячною”.
Копенгаген був шокований поведінкою президента США, адже протягом десятиліть Данія була одним із найдружніших союзників Америки. Країна розгортала військових на підтримку США в деяких із найнебезпечніших бойових зонах Близького Сходу.
“Багато з нас навчалися в США, ми всі хотіли там працювати. Це просто зрада”, — сказав один чиновник Данії.
Перший рік другої каденції Трампа показав: США стрімко рухаються до моделі “імперського президентства”, а світ — до політики сили та сфер впливу. Куди котиться Америка під керівництвом Трампа й чому це небезпечно не лише для неї? Про це — в статті “Роковини Трампа 2.0: без гальм” розповідав Олег Шамшур.