Президент США Дональд Трамп 25 червня відвідає саміт НАТО в Гаазі, де союзники мають намір узгодити нову амбітну мету – збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП до 2035 року.
Трамп прибуває на тлі недавнього масштабного авіаудару по іранських ядерних об’єктах у Фордо, Натансі та Ісфахані – першої великої військової операції його нового президентського терміну. Також Трамп оголосив про досягнення перемир’я між Ізраїлем та Іраном. Якщо угода не зірветься в останній момент, американський лідер, найімовірніше, використовуватиме цю поїздку для самопіару, що союзники навряд чи зможуть або захочуть зупинити. Про це пише у своїй колонці корреспондент The Guardian Дэн Саббах.
Попри те що в перші місяці року були побоювання, що США можуть зменшити свою участь у НАТО чи дистанціюватися від України, ці страхи дещо зменшилися. Проте підтримка Києва явно ослабла – президент Володимир Зеленський запрошений лише на протокольну вечерю, а не на робочу частину саміту. США припинили постачання нової зброї, що стало чітким сигналом зміни пріоритетів Вашингтона.
За словами Джеймі Ші, колишнього представника НАТО, така позиція стане ударом для України, оскільки Київ розраховував на чіткі сигнали щодо членства в Альянсі, жорсткішу позицію щодо Росії та більшу військову допомогу. Тепер підтримка, ймовірно, все більше концентруватиметься в межах ЄС або в рамках донорської коаліції, яку нині координують Німеччина та Велика Британія. Однак ці зусилля не здатні повністю компенсувати відсутність американської участі, і Україна ризикує надовго застрягнути у війні на виснаження.
НАТО майже не залучена до близькосхідного конфлікту, який, однак, залишається у фокусі міжнародної уваги. Але, за певних обставин, ситуація може змінитися, якщо Тегеран змінить свою стратегію.
Успішне просування нової оборонної ініціативи НАТО – результат зусиль Рютте, який зміг переконати більшість партнерів підтримати ідею збільшення оборонних витрат. Його пропозиція: 3,5% ВВП на військові витрати, а ще 1,5% – на розвідку, кіберзахист та інфраструктуру. Хоча початково він пропонував досягти цієї мети до 2032 року, компромісною датою став 2035-й.
Рютте переконаний, що союзники погодилися не через тиск, а через зростання загрози з боку Росії. За його словами, Москва може спробувати атакувати країни НАТО вже між 2028 та 2030 роками. "Якщо вони ризикнуть – це буде для них катастрофа. І я хочу, щоб це залишалося незмінним і через три, і через п’ять років", – заявив він у коментарі The Guardian.
Втім, не обійшлося без напруженості – Іспанія за день до саміту заявила, що не готова забезпечити 3,5% ВВП на оборону, хоча не блокуватиме загальне рішення. Мадрид пообіцяв дотримуватись зобов’язань на рівні 2,1%. Рютте натякнув, що відступів не передбачено, і питання – лише в тому, коли Іспанія виконає вимоги.
Для низки країн, зокрема Польщі, яка вже витрачає понад 4% ВВП, нова мета не є викликом. Але для таких як Франція, Німеччина чи Британія — це суттєвий фінансовий тягар. Лондон лише нещодавно зобов’язався довести витрати до 2,5% ВВП, і перехід до 3,5% вимагатиме приблизно 30 мільярдів фунтів додаткових щорічних витрат. За словами Рютте, лише масштаб загрози з боку Росії змусив союзників погодитися.
"Люди усвідомили: якщо хочете, щоб у Лондоні й надалі говорили англійською, а не російською – треба себе захищати. І захищати від країни, яка зараз виготовляє у чотири рази більше боєприпасів, ніж уся НАТО разом узята", – підсумував генсек Альянсу.
Зауважимо, президент Володимир Зеленський очікує на зустріч із американським президентом на полях саміту НАТО. Президент США Дональд Трамп підтвердив таку ймовірність, однак зауважив у коментарях журналістам, що ця зустріч буде короткою.