Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер знову опинився під тиском закликів піти у відставку після появи нових деталей щодо справи колишнього посла в США Пітера Мандельсона, якого звинувачують у зв’язках з фінансистом, засудженим за сексуальні злочини, Джеффрі Епштейном, повідомляє Reuters.
Стармер стикається з новими питаннями щодо здатності керувати країною, лише за три тижні до того, як його Лейбористська партія ризикує зазнати поразки на місцевих виборах в Англії, Шотландії та Уельсі.
Після відставки Мандельсона Стармеру вдалося на деякий час заспокоїти своїх критиків, обмеживши роль Британії у війні президента США Дональда Трампа та Ізраїлю проти Ірану.
Однак у четвер, 16 квітня, з'ясувалося, що Мандельсон не пройшов безпекову перевірку, проведену перед його призначенням на посаду посла, про що, за словами команди Стармера, прем'єр-міністр не знав. Політичні супротивники вже звинуватили Стармера у введенні парламенту в оману та вимагають його відставки.
За словами головного секретаря британського прем'єра Даррена Джонса, Стармер у люті через те, що йому не повідомили про те, що Мандельсон не пройшов безпекову перевірку.
“Я не думаю, що це ставить під сумнів майбутнє прем'єр-міністра”, — сказав Джонс в ефірі радіостанції LBC, але визнав, що система, через яку чиновники МЗС не повідомили про перевірку Мандельсона, “підірвала авторитет прем'єр-міністра та уряду”.
У четвер ввечері на Даунінг-стріт швидко зреагували, намагаючись придушити скандал, звільнивши заступника глави МЗС Оллі Роббінса.
Однак аргумент команди Стармера про те, що прем'єр не знав ключової інформації щодо призначення Мандельсона послом, яке він у 2024 році просував як вдалий хід, викликав сумніви стосовно того, як працює команда Стармера і чи має глава уряду контроль над ситуацією.
Один законодавець від Лейбористської партії, який висловився на умовах анонімності, зазначив, що хоча малоймовірно, що партія зараз виступить проти Стармера, історія з Мандельсоном гарантує, що нинішній прем'єр залишатиметься під пильною увагою перед очікуваними невдачами партії на місцевих виборах 7 травня.
Інший законодавець від партії заявив, що заступник Стармера Девід Леммі, який на момент перевірки Мандельсона обіймав посаду міністра закордонних справ, повинен піти у відставку.
Водночас представник Лейбористської партії Джордж Фоулкс закликав до обережності, зазначивши, що “помилки були допущені”, але виступити проти Стармера було б необачно.
“Справа Мандельсона не є головною проблемою, яка турбує людей сьогодні, коли вони переймаються стількома іншими речами. Нам потрібно дивитися на речі в перспективі, адже є так багато питань, з якими він успішно справляється”, — сказав Фоулкс.
Суперечливим питанням для опозиційних політиків є те, чи Стармер свідомо ввів парламент в оману, запевняючи законодавців, що Мандельсон пройшов перевірку на безпеку під час призначення і що жодних тривожних сигналів виявлено не було.
Лист від Міністерства закордонних справ Британії від січня минулого року свідчив про те, що Мандельсон пройшов безпекову перевірку.
Мандельсона було звільнено торік у вересні, коли в документах, опублікованих у США, було розкрито масштаби його зв’язків з Епштейном. Зараз щодо експосла ведеться розслідування за підозрою в передачі конфіденційної інформації Епштейну.
Раніше Стармер вибачився за призначення Мандельсона, звинувативши колишнього посла у “низці обманів” щодо зв'язків з Епштейном та пообіцявши оприлюднити документи про те, як відбувалося призначення.
Європейські монархії переживали війни й революції. Та чи впораються з викликом радикальної прозорості, коли кожен електронний лист може стати публічним? Скандали в Норвегії, Британії, Данії та Іспанії свідчать: європейські монархії вступили в епоху, де приватні злочини руйнують сам інститут. Про це в статті “Кінець казки про принців: як арешт “пасинка корони” та файли Епштейна руйнують європейські монархії” розповідав Петро Катеринич.