Після інциденту з проникненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі Варшава домоглася скликання консультацій союзників за статтею 4 Північноатлантичного договору. Водночас механізм колективної оборони за статтею 5 НАТО не був запущений і, як вважають експерти, навряд чи буде активований у подібних ситуаціях.
Про це заявив виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю "УНІАН". Він пояснив, що стаття 4 дозволяє членам НАТО проводити консультації у разі загрози безпеці одного з них, тоді як стаття 5 передбачає спільні оборонні дії після прямого нападу.
"Четверту статтю задіюють доволі часто, але зазвичай до п’ятої ніхто не переходить", — зазначив політолог.
Горбач навів приклад 2015 року, коли Туреччина збила російський літак у своєму повітряному просторі та також звернулася до союзників за статтею 4, однак до застосування статті 5 справа не дійшла — інцидент не визнали цілеспрямованим нападом на державу-члена Альянсу.
Єдиний випадок, коли НАТО дійсно активувало статтю 5, стався у 2001 році після терактів 11 вересня у США. Тоді союзники підтримали американські військові операції в Афганістані.
За словами Горбача, польоти російських БПЛА над територією Польщі та Румунії поки що не розглядаються як напад. Водночас він застеріг, що такими кроками Кремль поступово "розсуває межі дозволеного" та продовжує гібридну війну.
"Сьогодні БПЛА можуть "випадково" залетіти до Польщі, а згодом так само "випадково" можуть увійти й російські військові", — підкреслив експерт.
На його думку, Москва не прагне спровокувати рішучу відповідь НАТО, яка б завдала шкоди самій Росії, а лише тестує межі реакції Альянсу, щоб зрозуміти, на що він відреагує, а на що — ні.
Нагадаємо, коментуючи інцидент з російськими дронами у Польщі, очільник Білого дому Дональд Трамп зазначив, що його терпіння до Владіміра Путіна "вичерпується і швидко вичерпується".
Уперше авіація НАТО збивала російські безпілотники не над Україною, а на відстані сотень кілометрів углиб Польщі. Чому Путін наважився атакувати країну — члена НАТО саме зараз? І що стоїть за цим зухвалим кроком: перевірка слабких місць Альянсу чи спроба змусити Захід відмовитися від підтримки України?
Про приховані цілі Москви та справжні ризики для України й Європи — у статті Петра Герасименка на ZN.UA "Російські "шахеди" над Польщею: які цілі переслідує Кремль".