Правляча партія Грузії пообіцяла оголосити поза законом практично всіх своїх політичних опонентів у разі, якщо виграє парламентські вибори, які відбудуться цього року.
Заборона, скоріш за все, зруйнує і без того заморожену після недавніх зіткнень між Тбілісі та Брюсселем щодо прав людини та верховенства права заявку Грузії на вступ до ЄС. Про це пише Politico.
У п'ятницю прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що після виборів у жовтні уряд планує заборонити понад півдюжини партій. Кілька днів тому правляча партія «Грузинська мрія» пригрозила розпустити найбільшу опозиційну фракцію в парламенті – заснований колишнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі Об’єднаний національний рух (UNM).
Окрім UNM, заборона загрожує іншим прозахідним фракціям, які мають місця в парламенті, оскільки, за словами Кобахідзе, «насправді всі вони є однією політичною силою». Відтак, будь-якому обраному на їх основі депутату буде заборонено обіймати посади.
«Я вважаю, що скасування [депутатських] мандатів буде логічним продовженням оголошення цих партій поза законом. Кримінальні члени кримінальних політичних сил не повинні користуватися таким статусом, як депутат парламенту Грузії», – сказав Кобахідзе.
Разом із тим, ці плани, вважає Кобахідзе, не стануть на заваді вступу до ЄС.
«Це фактично заборонить будь-яку опозицію, яку «Грузинська мрія» вважає загрозою», – вважає Тінатін Ахвледіані, дослідник Центру європейських політичних досліджень.
Вона навела паралель із Аляксандром Лукашенкою у Білорусі, або із Північною Кореєю. Це, за словами експертки, стане кінцкм демократії в Грузії.
Опозиційні партії планують об’єднати зусилля напередодні голосування, щоб перемогти «Грузинську мрію». Останніми місяцями, через ухвалення подібного до російського закону про так званих іноземних агентів, в Грузії відбулися масові вуличні протести.
Кобахідзе відкидає припущення про те, що країна скочується до диктатури, заявивши, що Україна та Молдова так само заборонили політичні партії, і при цьому не зіпсували відносини з Заходом.
«Те саме буде і у випадку з Грузією», – впевнений він.
Україна та Молдова заборонили низку проросійських партій через їх співпрацю із Кремлем та діяльність із підготовки державних переворотів, але обидві країни зберігають активну багатопартійну систему.
Тіна Бокучава, лідер Об’єднаної грузинської опозиції, вже заявила, що крок до оголошення її партії поза законом доводить, що «Грузинська мрія» стала «авторитарним урядом у стилі Путіна».
ЄС заморозив заявку Грузії на членство через відступ Тбілісі від прав людини. У свою чергу, США призупинили вкрай необхідне фінансування для країни через її розворот до Кремля.
Ухвалення парламентом Грузії проросійського закону про «іноземний вплив» призвело до масштабних протестів у країні, а також підважило рух Грузії до ЄС. «Куди веде «Грузинська мрія»: до Європи чи Росії?» пояснив оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.