Європа повинна бути обережною, щоб не стати «занадто протекціоністською», намагаючись розбудувати свою оборонно-промислову базу після війни в Україні.
Про це заявив один із найбільших виробників озброєнь у регіоні ‒ виконавчий директор шведської компанії Saab Мікаель Йоханссон, пише Financial Times. Він зазначив, що важливо дозволити компаніям із третіх країн «відігравати певну роль на певних умовах».
«Ми не можемо стати занадто протекціоністськими - це не може перетворитися на «все повинно бути зроблено європейськими компаніями». Іноземні компанії повинні мати можливість брати участь у розвитку оборонного потенціалу Європи», ‒ додав керівник Saab.
Коментарі Йоханссона з'явилися в той час, коли країни-члени ЄС обговорюють пропозиції Брюсселя щодо першої в історії оборонно-промислової стратегії блоку.
Ініціатива заохочує все ‒ від спільних закупівель до надання пріоритету оборонним компаніям з ЄС перед постачальниками з-поза меж союзу. Вона поставила за мету, щоб до 2030 року щонайменше 50% бюджетних закупівель проводилися у європейських постачальників оборонної продукції.
Політики прагнуть змінити багаторічну практику закупівлі країнами обладнання американського виробництва. Багато хто вказує на той факт, що за останні два роки, коли витрати різко зросли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 78% оборонного обладнання, придбаного країнами-членами ЄС, поставлено іноземними компаніями.
Однак ця ініціатива викликала занепокоєння в деяких столицях ЄС і серед керівників промислових підприємств, оскільки вона може стати занадто обмежувальною і призвести до виключення важливих оборонних можливостей. Виробники зазначили, що зараз варто зосередитися на розширенні потужностей галузі, а також інвестиціях.
Країни, зокрема Швеція, яка має глибокі і давні зв'язки з оборонною промисловістю Великої Британії, Німеччина і Польща, лобіюють у Європейській комісії, щоб вона не дотримувалася позиції, яку відстоює Франція та інші країни, аби закупівлі відбувалися лише в середині ЄС.
«Дебати точаться навколо того, чи буде вона обмежувальною щодо країн, які не є членами ЄС, таких як Великобританія, США і Туреччина... чи активно заохочуватиме їх до участі за певних умов», ‒ сказав один з чиновників, який брав участь у переговорах.
Йоханссон додав, що стратегія повинна враховувати не лише право власності на технологію, але й «який контроль ми маємо над даними і можливостями».
Він підкреслив, що політики повинні звернути увагу на те, чи є в регіоні так званий «центр розробки» ‒ компанія або організація, яка здатна модифікувати і розвивати продукт і його можливості в регіоні.
«Ви розвиваєте цей потенціал в Європі, хоча, можливо, материнська компанія також отримує вигоду від цього... по інший бік Атлантики. Мене це не дуже турбує», ‒ зауважив Йоханссон.
Його коментарі перегукуються зі словами виконавчого директора європейського лідера в галузі протиракетної оборони MBDA Еріка Беранже, який нещодавно говорив, що Велику Британію, зокрема, варто вважати частиною «географічної Європи», оскільки там побоюються, що можуть втратити контракти після Brexit.
Нагадаємо, Брюссель активно вивчає, як обійти пункт договору ЄС, що забороняє закупівлю озброєнь з бюджету союзу, в той час як він активізує зусилля щодо збільшення фінансування для оборони та України.