Німеччина розглядає загрозу великого воєнного конфлікту з Росією не як екзистенційну кризу, а як звичайне довгострокове адміністративне планування. Своєю повільністю у розбудові оборонного сектору Берлін фактично просить Москву зачекати з можливим нападом до 2030 року, пише директор німецького Товариства зовнішньої політики (DGAP) Родерік Паркс для Rzeczpospolita.
За словами британського політолога, така позиція німецьких партнерів відверто жахає Польщу та змушує її перехоплювати лідерство у безпековій політиці Євросоюзу. Експерт зазначає, що в основі німецьких зволікань лежить глибока недовіра керівництва країни до власного народу.
Політичні еліти в Берліні побоюються, що відверта підготовка населення та економіки до війни може спровокувати радикалізацію суспільства або порушити внутрішню стабільність. Через цей страх Німеччина штучно гальмує оборонні реформи, розраховуючи вийти на пік боєготовності лише на початку наступного десятиліття.
Натомість Польща діє кардинально інакше, демонструючи високу динаміку в закупівлі озброєнь та підготовці інфраструктури. На тлі нерішучості Берліна Варшава починає відкрито підривати геополітичний авторитет Німеччини в ЄС, зміщуючи центр ухвалення безпекових рішень на користь Східної Європи. Тривале охолодження відносин між Варшавою та Берліном загострилося після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Польща зайняла безкомпромісну позицію щодо військової підтримки Києва, а Німеччину критикували за нерішучість та повільне постачання важкого озброєння.