Згідно з опитуванням, європейці загалом відкриті до ідеї вступу України до ЄС, попри потенційні витрати і ризики, але більш прохолодно ставляться до потенційного розширення блоку за рахунок Грузії та країн Західних Балкан. Про це повідомляє The Guardian.
Розширення Союзу, яке протягом тривалого часу відкладалося, стало нагальним пріоритетом ЄС після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що на Київ та ЄС можуть чекати "руйнівні", наслідки, якщо саміт не підтримає початок переговорів про вступ.
"Я не можу собі уявити... Я навіть не хочу говорити про наслідки", - зазначив Кулеба.
Опитування в шести країнах ЄС, проведене Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR), виявило значну підтримку вступу України і, меншою мірою, Молдови та Чорногорії, але також і глибоку стурбованість економічними проблемами та питаннями безпеки.
Водночас, існувала широка опозиція до можливого вступу Туреччини, зокрема, а також помітно прохолодна реакція на перспективу приєднання до Союзу Албанії, Боснії, Грузії, Косово, Північної Македонії та Сербії.
Хоча саміт лідерів ЄС цього тижня зосередиться на шляхах до членства для України та інших країн, дебати про те, як саме цього досягти, "ледве розпочалися", каже старший науковий співробітник ECFR Пьотр Бурас, закликавши до "конкретних термінів" вступу до ЄС.
За його словами, геополітична риторика Брюсселя приховує глибоке занепокоєння держав-членів щодо потенційних наслідків розширення, а також скептицизм щодо здатності ЄС прийняти нові країни. На думку аналітика, чіткий графік забезпечив би простір для внутрішніх реформ ЄС, зміцнив би стійкість і показав би громадськості, чому розширення є необхідним. Інший старший науковий співробітник ECFR Енджелуше Моріна каже, що саміт може стати "найбільш значущим в новітній історії ЄС".
Опитування показало, що найбільше вступ України до ЄС підтримують Данія (50%) та Польща (47%), тоді як думки розділилися в Румунії (32% за, 29% проти), Німеччині (37% за, 39% проти) та Франції (29% за, 35% проти). В Австрії 52% опитаних висловилися проти.
При цьому 45% респондентів стурбовані тим, що вступ України негативно вплине на безпеку ЄС, проти 25%, які вважали, що це навпаки її зміцнить, тоді як 39% заявили, що вступ Києва негативно вплине на безпеку їхньої країни.
Багато європейців не бачать жодної економічної вигоди від членства України. У той час як 43% респондентів у Польщі та 37% у Румунії побачили позитивний вплив на економіку ЄС, 54% у Данії та 46% в Австрії заявили про потенційні витрати.
Існували також побоювання щодо впливу розширення на політичну силу ЄС у світі. Польща і Данія були найбільш оптимістично налаштовані щодо цього: 43% і 35% опитаних у цих країнах вважають, що вступ України до ЄС матиме позитивний вплив.
В Австрії (42%) та Німеччині (32%), однак, найбільш поширеною була думка, що членство України зменшить політичну силу ЄС у світі, тоді як респонденти у Франції та Румунії розділилися більш рівномірно.
ECFR виявив чіткий поділ між "старими" та "новими" країнами-членами ЄС щодо принципу розширення. Респонденти в Австрії (53%), Німеччині (50%) та Франції (44%) найбільш схильні вважати, що ЄС не повинен приймати нові країни.
На противагу цьому, в Румунії більшість (51%), а в Польщі - 48%, вважають, що ЄС повинен прагнути до розширення. Серед "старих" країн-членів дещо виділяється Данія, де лише 37% респондентів виступають проти будь-якого негайного розширення Союзу.
Опитування виявило сильну опозицію до можливості вступу Туреччини до ЄС: 51% опитаних у шести країнах виступили проти цієї ідеї, і менш ніж кожен п'ятий респондент підтримав будь-який прогрес у питанні членства Туреччини.
Європейці також прохолодно ставляться до того, щоб Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Грузія, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія приєдналися до ЄС. Загалом вступ цих восьми країн підтримали менше 30% респондентів.
Найслабшою була підтримка вступу до ЄС для Косово: 20% сказали, що воно повинно мати можливість приєднатися, а 37% висловили протилежну думку, Албанії (24% за, 35% проти), Сербії (25% за, 35% проти) і Грузії (25% за, 31% проти).
Більш рівномірно розділилися думки щодо вступу Північної Македонії (26% за, 27% проти) та Боснії і Герцеговини (28% за, 29% проти), в той час як Молдова (30% за, 28% проти) та Чорногорія (30% проти 25%).
Минулого місяця Єврокомісія рекомендувала розпочати офіційні переговори про вступ з Україною та Молдовою. У листопаді ЄК також підтримала переговори про вступ з Боснією і Герцеговиною - як тільки Сараєво буде готове, і рекомендувала надати Грузії статус країни-кандидата.
Лідери 27 країн ЄС мають обговорити все це на саміті в Брюсселі цього тижня - хоча прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заявляв, що виступає проти початку переговорів з Києвом.
Будапешт звинувачує Київ у порушенні прав нацменшин і погрожує блокувати початок переговорів із Брюсселем про вступ України до ЄС. Про те, чого Угорщина насправді домагається від Києва, читайте у статті Володимира Кравченка.