Уряд Норвегії вирішив відновити роботу трьох раніше закритих газових родовищ, щоб збільшити постачання енергії до Європи. Водночас розпочинається пошук нових запасів нафти й газу ще на 70 ділянках, зокрема значно ближче до узбережжя, ніж раніше. Про це повідомляє NRK.
«Ми живемо в неспокійний час», — заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Уряд схвалив плани розробки трьох родовищ — Albuskjell, Vest Ekofisk і Tommeliten Gamma, розташованих у південній частині Північного моря.
Ці родовища були закриті ще у 1998 році. Тепер на їх перезапуск планують витратити близько 19 мільярдів норвезьких крон. Головна причина такого рішення полягає у зміні енергетичної ситуації в Європі.
Очікується, що з них видобудуть від 90 до 120 мільйонів барелів нафтового еквівалента. Основний продукт — газ, хоча також передбачено видобуток конденсату.
Запуск видобутку заплановано на кінець 2028 року, а експлуатація триватиме до 2048-го. За цей час проєкт має створити близько 7600 робочих місць. Газ планують транспортувати до Німеччини, а конденсат — до Великої Британії.
На тлі цього уряд також відкрив 70 нових ділянок для розвідки:
- 38 у Баренцевому морі,
- 10 у Норвезькому морі,
- 22 у Північному морі.
Ніколи раніше пошук ресурсів не дозволяли здійснювати настільки близько до узбережжя.
Аналітики вважають, що це рішення напряму пов’язане зі зростанням попиту з боку Європи на тлі війни в Україні та конфліктів на Близькому Сході. ЄС, який раніше отримував менше газу з Близького Сходу, частково компенсував це американськими поставками, але може шукати альтернативні джерела.
Водночас рішення уряду викликало різку критику екологів і опозиції. Вони заявляють про загрозу для довкілля, особливо через розвідку поблизу узбережжя та в чутливих природних зонах.
У Міністерстві довкілля Норвегії раніше також попереджали про ризики такої діяльності, однак уряд вирішив не враховувати ці рекомендації.
Міністр енергетики Терьє Оссланн заявив, що без нових інвестицій видобуток у країні почне скорочуватися.
«Якщо ми хочемо залишатися стабільним постачальником енергії для Європи, ми повинні більше шукати, більше знаходити і більше інвестувати», — сказав він.
Натомість праві політики вважають, що уряд діє недостатньо швидко і закликають відкривати нові й нові райони для розвідки.
Прем’єр Стьоре підкреслив, що нафтогазова галузь є критично важливою як для економіки Норвегії, так і для енергетичної безпеки Європи, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Водночас науковці нагадують: саме використання викопного палива є головною причиною зміни клімату, а 2025 рік став найтеплішим в історії спостережень у Норвегії.
Іранська криза підняла ціни на газ удвічі і заскочила Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. Але поки ЄС використовує шок як стимул для системної перебудови енергетики, Україна продовжує латати дірки та ризикує ввійти в наступну зиму з мінімумом запасів.
Аналітикиня Ukraine Facility Platform Марія Цатурян у статті «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна» пояснює, як Україні перестати бути реципієнтом допомоги там, де вона могла б стати партнером.