Деякі лідери західнобалканських держав дедалі більше розчаровані тим, що Україна випереджає їхні країни у процесі вступу до ЄС, додаючи подальших затримок у їхніх десятилітніх зусиллях приєднатися до блоку. Про це пише FT.
"Я нічого не маю проти українців. Але рівень підтримки України з боку ЄС, надання їй статусу кандидата на вступ до ЄС протягом року після подачі заявки і потенційний початок переговорів про членство наступного року, показує нам, що такої політичної підтримки ніколи не було для нас”, - заявив в інтерв'ю Financial Times президент Сербії Александар Вучич.
Київ подав заявку на вступ у лютому 2022 року, через кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії, і отримав статус кандидата через чотири місяці. Натомість Белграду довелося чекати понад чотири роки після подання заявки, щоб розпочати переговори про членство у 2014 році.
Наразі переговори Сербії застрягли через низку проблем, головною з яких є неспроможність Белграда нормалізувати відносини з Косово, яке проголосило незалежність у 2008 році. Сербія також є єдиною західнобалканською країною, яка не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, що ще більше сповільнило її перспективи членства.
ЄС пообіцяв прискорити шлях до членства шести західнобалканських країн — Сербії, Косово, Чорногорії, Албанії, Північної Македонії і Боснії та Герцеговини, а президент Євроради Шарль Мішель стверджує, що перші члени повинні вступити в ЄС до 2030 року.
Але на нещодавньому заході у Словенії після заяви Мішеля прем'єр-міністр Албанії Еді Рама поставив під сумнів нову мету і пожартував, що приклад України показує, що війна може прискорити членство.
"Хто на кого повинен напасти в цій групі, щоб швидше отримати членство? Болгарія може легко напасти на Північну Македонію, Хорватія може напасти на Сербію, Сербія може напасти на Косово, Боснія може напасти на себе… Тож ми всі можемо бути готові приєднатися до потягу з Україною", - жартома сказав Рама до своїх колег-лідерів, які були разом з ним на сцені.
У той час як швидкий рух України викликає невдоволення багатьох, Північна Македонія, країна НАТО, яка чекала 18 років, перш ніж почати переговори про членство в ЄС, заявила, що не розглядає постраждалу від війни країну як "конкурента".
"Результат війни в Україні визначить долю самого союзу. Україна не повинна розглядатися як привілейована країна, тому що вона бореться не лише за себе, вона бореться за майбутнє континенту", - заявив міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі.
Розпад Югославії в 1990-х роках призвів до воєн між Сербією, Хорватією, Боснією і Косово, що спричинило десятки тисяч смертей і мільйони переміщених осіб. З того часу ворожнеча, в тому числі щодо складу Боснії та статусу Косова, спалахувала неодноразово, що робить їхню інтеграцію до ЄС ще більш примарною.
Після чергового безрезультатного саміту між лідерами країн у четвер, 14 вересня, глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що "без нормалізації не буде європейського майбутнього ні для Косова, ні для Сербії". Косово подало заявку на членство в ЄС у грудні минулого року і досі не отримало статус кандидата.
Проте Вучич заявив, що затримки не відображають реальної ситуації в його країні, яка, за його словами, "перебуває у значно кращій формі, ніж Румунія і Болгарія в 2007 році, коли вони вступили до ЄС". Він також звинуватив ЄС у зниженні здатності приймати нових членів.
"Ми [чули] про 2025 рік, тепер вже 2030... Це сім років. Хто знає, що станеться через сім років? Здатність ЄС приймати нові країни не більша, ніж була. У вас є 10 чистих платників і 17 країн, які беруть їхні гроші. Жодна з них не хотіла б мати більше членів у своєму платіжному списку”, - сказав Вучич.
На конференції у Словенії Мішель заявив, що вторгнення Росії в Україну відродило питання прийняття країн Балкан після двох десятиліть стагнації.
"Це амбітно, але необхідно. Це показує, що ми налаштовані серйозно", - сказав він про зобов'язання до 2030 року.
Аналітики вважають це зобов'язання непереконливим, враховуючи постійні проблеми з верховенством права, корупцією та інші питання, які роками стримували розширення.
"Я не думаю, що ця дата 2030 року має сенс", - каже політолог Ясмін Муянович, який спеціалізується на західних Балканах.
"Геополітичний момент з боку України є, але він дуже складний", - додав він, порівнюючи ситуацію з 2003 роком, коли вперше було запропоновано членство для країн Західних Балкан.
Тоді, зазначив він, відчуття нагальності було більшим, оскільки насильницькі конфлікти в регіоні щойно закінчилися.
"У 2003 році у ЄС не було конкурентів, Росія, Китай не становили загрози... Існував значно більший ступінь оптимізму. Але через 20 років ми бачимо, як ЄС порушує кожну обіцянку, не справляється з кожною загрозою", - заявив політолог, додавши, що у Сербії повернулися ультраправі, в Боснії Мілорад Додік, який часто критикує ЄС і Захід, а суперечки Белграда з Косово залишаються невирішеними. На його думку, є дуже мало надії на будь-яке реальне покращення.
Очільники європейських інституцій стримано висловлюються щодо часових рамок вступу України і підкреслюють, що процедура не передбачає чітких хронологічних меж різних етапів, а швидкість вступу залежить від темпів і якості реформ країни-кандидата. Про що говорить перша оцінка Єврокомісії щодо готовності України до приєднання до ЄС, дізнайтеся зі статті експерток Українського центру європейської політики Любові Акуленко і Сніжани Дяченко «Як Україні швидше вступити до ЄС: кілька речей, які потрібно знати».